Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2006 р. Справа № 07/213-05
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Казакової О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Самородченко С.М.
відповідача - не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3728Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.06 р. по справі № 07/213-05
за позовом ТОВ "КреМікс", с. Піщане
до СТОВ "Балаклійське підприємство по птахівництву", м. Балаклія
про стягнення 69153,93 грн.
та за зустрічним позовом - СТОВ "Балаклійське підприємство по птахівництву", м. Балаклія
до - ТОВ "КреМікс", с. Піщане
про стягнення 200000 грн. збитків
встановила:
У травні 2005р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 60963,79 грн. основного боргу, 996,37 грн. –3% річних, 7193,77 грн. збитків від інфляції, а також витрат по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач звернувся до господарського суду з зустрічним позовом про відшкодування шкоди у розмірі 200000 грн., заподіяну внаслідок невиконання зобов'язань за договором та поставкою преміксу КМ КНБ з вмістом вітаміну А на 390000 МО/кг нижче від показника, що відображений в посвідченні про якість, вітаміну Д - на 19000 МО/кг, вітаміну Е - на 510 мг/кг нижче від відповідних показників. Відповідач надав уточнення до зустрічного позову та вважав, що внаслідок недостатності кількості вітамінів ремонтний молодняк, який годувався таким кормом, зазнав значного ушкодження здоров'я, а захворювання ремонтного молодняку мало своїм наслідком спричинення значних збитків позивачу у вигляді реальних збитків та втраченої вигоди, надає розрахунок збитків, посилаючись на висновки проведеного експертного дослідження від 15.07.2005 р.
Позивач неодноразово надавав заяви про збільшення позовних вимог, а 11.09.2006 р. надав заяву про збільшення позовних вимог, якою просив стягнути 60963,79грн. основного боргу, 3206,51 грн. -3% річних, 12314,71 грн. збитків від інфляційних процесів, 9651,54 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до статті 536 ЦК України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2006 р. по справі № 07/213-05 (головуючий суддя –Лаврова Л.С., суддя Светлічний Ю.В., суддя Інте Т.В.) позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу 60963,79 грн., 3% річних в сумі 3206,51 грн., інфляційні витрати в розмірі 12314,71 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами –582,08 грн., а також витрат по сплаті держмита в сумі 770,67 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., з посиланням на правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині. В іншій частині позову відмовлено. В частині зустрічних позовних вимог в позові відмовлено, з посилання на те, що позивач за зустрічним позовом (відповідач) не довів наявності причинного зв’язку між годуванням птиці комбікормом з вмістом преміксу, одержаним від відповідача (за зустрічним позовом) та заподіяними збитками.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 60963,79 грн., 3% річних в сумі 3206,51 грн., інфляційній витрати в розмірі 12314,71 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 582,08 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, оскільки воно в цій частині незаконне та необґрунтовано, судом не в повному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушенні норми матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що позивач не довів обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки документи, які він надав не доводять того, що відповідач отримав товар, вартість якого стягується, а саме СТОВ «Балаклійське підприємство по птахівництву»не отримувало товар за накладними №№ рн-000318, рн-000343, рн-000499. Довіреності на отримання товару були виписані на Бутко Т.І. та Натопту О.М., в цих довіреностях містяться зразки підписів вказаних осіб. Однак, на вищевказаних накладних відсутні підписи уповноважених представників відповідача. Отже, товар отримала не встановлено для відповідача особа, а накладна № рн-000629 взагалі не містить будь-яких підписів.
Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення господарського суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню
Відповідач в судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановила:
суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що на підставі листів - заявок № 395 від 24.06.2004р., № 442 від 19.07.2004р., № 635 від 12.10.2004р., № 783 від 23.12.2004р., № 77 від 16.02.2005р. відвантажив премікс відповідачеві, що підтверджується видатковими накладними № РН- 000318 від 30.06.2004р., № РН - 000343 від 20.07.2004р. згідно довіреності ЯИЖ № 132344 від 20.07.2004р., № РН -000499 від 13.10.2004р. згідно довіреності ЯИЖ № 132079 від 06.10.2004р. , № РН - 000629 від 29.12.2004р. згідно довіреності ЯИЖ № 132171 від 29.12.2004р., № РН- 0000110 від 18.02.2005 року згідно довіреності ЯИЖ № 132230 від 18.02.2005 року.
Всього відповідачу відвантажено преміксу для курей-несучок 6,6 тон на загальну суму 60963,79грн.
Одночасно з відвантаженням товару відповідачу позивачем виставлялися рахунки-фактури № СФ -0000306 від 30.06.2004 року на суму 9810,40 грн., № СФ-0000332 від 20.07.2004р. на суму 14415,60 грн., № СФ - 00004811 від 12.10.2004р. на суму 13314,00грн., № СФ- 0000603 від 23.12.2004р. на суму 13509,79 грн., № СФ -0000104 від 17.02. 2005 р. на суму 9914,00 грн., всього на суму 60963,79 грн., але доказів отримання відповідачем рахунків-фактур в час відвантаження товару позивач не надав.
Суд першої інстанції встановив, що між сторонами 20.11.2003 року було укладено договір купівлі-продажу приміксу для курей-несучок, відповідно до умов яких позивач зобов'язався виконати роботи по виготовленню префіксу для курей-несучок з використанням давальницької сировини відповідача та здійснити поставку виготовленого товару в асортименті та кількості, що вказані в специфікації, які є невід'ємною частиною договору, та за ціною, вказаними у рецептурах та рахунках-фактурах, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити за нього оплату договору. Рецепти та рахунки-фактури є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами відбулися у 2004 та 2005 роках, суд першої інстанції обґрунтовано керувався Цивільним кодексом України (в редакції 2003 р.)
Суд першої інстанції також обґрунтовано встановив , що позивач у позовній заяві як на підставу своїх вимог посилається не на договір від 20.11.2003 року, а на ч. 1 ст. 181 ГК України відповідно до якого допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень та на ч. 1 ст. 207 ЦК України згідно якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Отже, між сторонами виникли відносини по купівлі –продажу товару.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В документах по купівлі –продажу товару строк оплати не встановлювався. Відповідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату поставленого товару № 10-280/440 від 15.04.2005 р. з копіями вищезазначених рахунків на оплату заборгованості, що підтверджується квитанцією про відправлення рекомендованого листа з описом вкладення від 15.04.2006 р.
Посилання відповідача на неодержання спірного товару необґрунтоване та спростовується матеріалами справи.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що між ТОВ „КреМікс" (позивач) та відповідачем відносно зазначених поставок була усна домовленість про доставку преміксу, зазначених в заявках відповідача, на Дочірнє підприємство ДАК „Хліб України" „Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів", що підтверджується поясненням позивача від 15.07.2005 року № 10-329 (вх. № 55786 від 18.07.2005р.) (арк.с.38), згідно з яким відповідно до домовленості на ДАК „Хліб України" „Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів" повинен був знаходитися представник відповідача, який згідно довіреностей був уповноважений від імені відповідача отримувати товар, але фактично відповідач згідно усної домовленості надавав таке право ДАК „Хліб України" „Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів", про що свідчить штамп на видаткових накладних та на товарне - транспортних накладних а саме ТТН 02ААЦ №659394 від 30.06.2004р., № 02ААЦ № 656413 від 20.07.2004р., № 02 ААЦ № 656412 від 20.07.2004р., 02 ААЦ № 861507 від 13.10.2004р., 02 ААШ № 782815 від 18.02.2005р. та пояснення директора по маркетингу Боровика В.В. та директора по виробництву Бухикало Ю.Г. на ім'я Генерального директора ТОВ „КреМікс" Вовкотруба Ю.М., поясненням директора по виробництву Бухикало Ю.Г., що 20.11.2003 року товариством було укладено договір купівлі-продажу з відповідачем, однією з умов якого було виготовлення префіксу з давальницької сировини відповідача, але фактично в зв'язку із зміною рецепту виготовлення преміксу він виготовлявся з власної сировини позивача, а відвантаження здійснювалося не на підставі договору від 20.11.2003р. , а на підставі заявок, які надавалися відповідачем (арк. с. 12-16).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача надала відзив на позовну заяву (вх. № 32262 від12.09.2005р.), яким повідомила що премікс для курей - несучок завозив відповідач.
Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що поданням зустрічного позову відповідач за первісним позовом визнав факт прийняття замовленого ним преміксу на підставі листів-заявок № 395 від 24.06.2004 р., № 442 від 19.07.2004 р., № 635 від 12.10.2004 р., № 783 від 23.12.2004р., № 77 від 16.02.2005 р. згідно видаткових накладних № РН- 000318 від № РН - 000343 від 20.07.2004 р. згідно довіреності ЯИЖ № 132344 від № РН -000499 від 13.10.2004 р. згідно довіреності ЯИЖ № 132079 від № РН - 000629 від 29.12.2004 р. згідно довіреності ЯИЖ № 132171 від 29.12.2004 р., № РН-0000110 від 18.02.2005 року згідно довіреності ЯИЖ № 132230 від 18.02.2005 року
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача, щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 60973,69 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3206,51 грн. та інфляційні витрати в сумі 12314, 71 грн. обґрунтовано задоволені.
Господарський суд необґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на статтю 536 ЦК України, оскільки частина друга визначає, що розмір процентів повинен бути встановлений договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. В спірному договорі не встановлені розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, а законом не передбачений розмір процентів.
Посилання позивача на ст..1046,1048 ЦК України /договір позики/, яким врегульовано питання нарахування процентів за користування грошовими коштами , необґрунтовано ,так як договір позики між сторонами не укладався.
Суд першої інстанції стосовно зустрічних позовних вимог щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 200000 грн. збитків, обґрунтовано вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 623 ЦК боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що збитки підлягають відшкодуванню за умови коли є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора і противоправною поведінкою боржника в порушення ним взятих на себе обов'язків.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в основу зустрічного позову як доказ поставки відповідачем (за зустрічним позовом) неякісного комбікорму покладено експертний висновок проведення контролю якості № 821-Тк /06 від 08.06.2005 р., наданим Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок, який не може бути прийнятий як доказ, так як позивач не надав доказів виконання вимог Інструкції № П- 7 та Порядку відбору зразків продукції. Відповідно до Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання (П-7) № 14, передбачено, що приймання продукції по кількості та якості проводиться в точній відповідності з стандартними, технічними умовами тощо, якщо в разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркировці поставленої продукції, одержувач повинен припинити подальше приймання продукції та скласти акт, в якому вказати кількість оглянутої продукції та характер виявлених дефектів і забезпечити зберігання продукції неналежної якості, не допустити погіршення її якості та змішання з другою однорідною продукцією. Позивач не надав зазначеного акту, а також не надав доказів того, що ним взагалі здійснювалось приймання кожної партії, яку він отримав від відповідача (за зустрічним позовом).
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що одержувач продукції повинен був викликати для участі в подальшому прийманні продукції та складання двостороннього акту представника виготовлювача, згідно з п.. 17 Інструкції П-7, яким передбачено порядок виклику виготовлювача, а в разі нез'явлення виготовлювача, перевірка якості продукції проводиться представником галузевої інспекції по якості або експертом бюро товарних експертиз, а також відповідно до п. 27 Інструкції П-7 проводиться відбір проб (зразків).
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що експертний висновок проведення контролю якості № 821 -Тк/06 від 08.06.2005 р., наданий Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок, не доводить, що досліджувався поставлений саме відповідачем по зустрічному позову 18.02.2005 року та 10.03.2005р. премікс, а також не дає можливості встановити, коли, де були відібрані зразки преміксу КМ КМБ, в яких умовах ці зразки преміксу зберігалися, не вбачається яка саме партія преміксу досліджувалася.
„Порядок відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнічного походження для проведення досліджень", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 року № 833 визначає механізм відбору зразків продукції для проведення ветеринарне - санітарної експертизи і досліджень з метою визначення показників її якості та безпеки, відповідно до п. 1.2 Порядку додатком 5 встановлено форму такого висновку, який повинен мати обов'язкові реквізити: назва продукції, фасування, місце та дата відбору зразків, виробник, дата виготовлення, термін реалізації, маса партії, з якої відібрано зразок, мета дослідження тощо.
Вищезазначений висновок не містить таких необхідних реквізитів, а тому обґрунтовано не прийнятий судом як доказ.
Висновок спеціаліста від 15.07.2005 року наданий завідувачем кафедрою патологічної анатомії, патологічної фізіології професором Щецинським І.М. також не доводить того факту, що 4 голови птиці 24-х добового віку належить позивачу і що ця птиця годувалась комбікормом з додаванням преміксу, який постачався відповідачем за зустрічним позовом. Позивачем також не наданий документ, що підтверджує експертну підготовку спеціаліста та чи має він свідоцтво на право зайняття експертною діяльністю.
Тем більш, що відповідно до технічних умов ТУ 15.7-2541416782-001-2003 на виготовлення преміксів вітамінне - мінеральна суміш КНБ 0,5 % суміщу для племінних курей-несучок , тобто для дорослої птиці.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивач за зустрічним позовом не довів , як самого факту поставки преміксу неналежної якості, так і наявності причинного зв'язку між годуванням птиці комбікормом з вмістом преміксу, одержаним від відповідача (за зустрічним позовом) та заподіяними збитками. Крім того, працівники позивача за зустрічним позовом годували комбікормом, який був змішаний з префіксом КНБ 0,5% молодняк, в зв’язку з чим в діях позивача вбачаються ознаки вини кредитора в заподіянні збитків внаслідок самостійного сприяння виникненню та збільшенню збитків.
Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем не виконано.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам, а мотиви відповідача, з яких вони оспорюються, не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 623, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2006 р. по справі № 07/213-05 змінити.
Рішення в частині стягнення 582,08 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами скасувати та в позові в цієї частині відмовити.
В іншій частині залишити рішення суду без змін.
Головуючий суддя
Судді