УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/1-151/12-к Головуючий у 1-й інст. Гулак Н.А.
Категорія ст. 423 ч.1,368 ч.3, 209 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2013 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Михайловського В.І.,
суддів: Фоміна Ю.В., Заліщука М.С.,
з участю прокурора: Бобровницького А.Е.,
засудженого: ОСОБА_1,
та в його інтересах захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 20 травня 2013 року щодо ОСОБА_1,-
в с т а н о в и в:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Першотравенськ Баранівського району Житомирської області, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 одруженого, на утриманні має малолітніх дітей - синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_5, військовослужбовця, військове звання - капітан, начальника служби пального і мастильних матеріалів військової частини А 1735, раніше не судимого,-
засуджено за ч.1 ст. 423 КК України - до службового обмеження на строк 8 ( вісім) місяців з відрахуванням в доход держави 10% із суми грошового забезпечення; за ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України - виправдано.
Зараховано в строк відбуття покарання відповідно до вимог ст. 72 КК України час перебування під вартою з 13.05.2011 року по 22.08.2011 року.
Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, залишено попередню - застава. Після набрання вироком законної сили, заставу вирішено повернути власнику - ОСОБА_1
Речові докази залишено в матеріалах справи.
Судові витрати за проведення експертиз у розмірі 4366 грн. 20 коп. - стягнуто з засудженого.
Арешт на майно засудженого, вирішено скасувати після відшкодування ним судових витрат.
Згідно змісту вироку суду та матеріалів справи, капітан ОСОБА_1 у період з 02.04.2008 до 10.10.2008 відповідно до наказів начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 101 від 21.03.2008, № 308 від 23.07.2008 та командира військової частин 977 № 11 від 02.04.2008, № 54 від 10.10.2008 проходив військову службу у складі національного контингенту - українського миротворчого контингенту в Косово (надалі військова частина А 3977) на посаді начальника служби пального і мастильних матеріалів відділення (тилового і технічного забезпечення). Згідно з наданими ОСОБА_1 посадовими повноваженнями та покладеними на нього службовими обов'язками, він у період з 02.04.2008 до 10.10.2008 являвся військовою службовою особою, оскільки обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків. Відповідно до ст.ст. 82-85, 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 1.1.9, 3.2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом МО України № 300 від 16.07.1997, ст.ст. 11, 37 Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах, введеного в дію наказом Міністра оборони колишнього СРСР від 1979 року № 260, так як був наділений повноваженнями щодо витребовування та одержання за встановленими нормами пального для забезпечення підрозділів частини, відповідав за стан справ у службі пального і мастильних матеріалів відділення (тилового і технічного забезпечення), за забезпечення, зберігання та ощадливе витрачання пального у частині, за стан обліку, законності і правильності оформлення операцій, пов'язаних із рухом матеріальних засобів та ніс відповідальність за збереженість та доставку матеріальних засобів, отриманих ним для військової частини.
Згідно із ст. 11 Угоди між сторонами Північноатлантичного Договору щодо статусу їх Збройних сил від 19.06.1951, ст. 7 Меморандуму взаємопорозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України, ратифікованого законом України № 1607-IV від 17.03.2004, а також постійно діючої інструкції Штабу Місії KFOR «Митна політика та процедури у зоні відповідальності» № 4111 від 12.07.2007 з уточненнями від 13.01.2009 року, пальне, яке постачалось французькою стороною на територію Косово Республіки Сербія до бази зберігання пального КFOR MIRADI для забезпечення пальним миротворчих контингентів KFOR (у тому числі і українського миротворчого контингенту), звільнялось від мита, податків та зборів у розмірі в межах 26 відсотків від його вартості, тобто за ціною значно нижчою від ринкової, що склалася на тон час у Косово. У період з 02.04.2008 до 10.10.2008 військова частина А 3977 забезпечувалася пальним на базі зберігання пального KFOR MIRADI (миротворчий контингент Франції, EN 067166) на підставі Меморандуму порозуміння між відділом палива від французької сторони (FRANCE, RSN CLASS III) та українським контингентом від 05.07.2005 та відповідно де порядку, визначеному постійно діючою інструкцією Штабу Місії KFOR «Забезпечення пальним KFOR» № 4115 від 14.02.2008. Згідно із цією інструкцією на кожну поставку (отримання) пального виписується розписка, а платіжні розрахунки з деталями поставок (розписки в отриманні пального, баланс продукту, рахунки-фактури) готуються бухгалтером служби ПММ Франції (Французького контингенту) та надсилаються до фінансового органу забезпечуючих країн, у тому числі і до військової частини А3977.
У цей же період ОСОБА_1, діючи всупереч інтересів служби в інтересах місцевої компанії NTP «ONAZIS», у порушення вимог ст. 82-85, 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 1.1.9, 3.2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом МО України № 300 від 16.07.1997, ст. 11, 37 Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах, введеного в дію наказом Міністра оборони колишнього СРСР від 1979 року № 260 та Інструкції Штабу Місії KFOR «Забезпечення пальним KFOR» № 4115 від 14.02.2008, тобто незаконно, за вищевказаних обставин, зловживаючи своїм службовим становищем, Отже, ОСОБА_1 у вказаний період часу зловживаючи своїм службовим становищем, отримав на французькій базі пального KFOR MIRADI дизельне пальне марки F-54, а саме: 12 травня 30 114 літрів, 16 травня 2008 року 30 030 літрів, 22 травня 2008 року 29 966 літрів, 26 травня 2008 року 29 950 літрів, 2 червня 2008 року 29 837 літрів, 5 червня 2008 року 29 869 літрів, 11 червня 2008 року 29 922 літрів, 16 червня 2008 року 29 926 літрів, 19 червня 2008 року 29 824 літрів, 23 червня 2008 року 30 338 літрів, 26 червня 2008 року 29 720 літрів, 30 червня 2008 року 29 736 літрів, 4 липня 2008 року 30 075 літрів, 8 липня 2008 року 29 733 літрів, 11 липня 2008 року 30 027 літрів, 14 липня 2008 року 29 721 літрів, 17 липня 2008 року 29 790 літрів, 21 липня 2008 року 29 753 літрів, 24 липня 2008 року 29 894 літрів, 29 липня 2008 року 29 840 літрів, 1 серпня 2008 року 29 823 літрів, 5 серпня 2008 року 29 827 літрів, 8 серпня 2008 року 29 803 літрів, 11 серпня 2008 року 29 796 літрів, 15 серпня 2008 року 29 757 літрів, 18 серпня 2008 року 29 756 літрів, 22 серпня 2008 року 29 787 літрів, 25 серпня 2008 року 29 812 літрів, 29 серпня 2008 року 29 807 літрів, 1 вересня 2008 року 29 843 літрів, 5 вересня 2008 року 29 826 літрів, 8 вересня 2008 року 29 797 літрів, 11 вересня 2008 року 29 825 літрів, 16 вересня 2008 року 29 949 літрів, 19 вересня 2008 року 29 985 літрів, 22 вересня 2008 року 30 037 літрів, 26 вересня 2008 року 30 066 літрів, 29 вересня 2008 року 30 080 літрів, 3 жовтня 2008 року 29 985 літрів, 6 жовтня 2008 року 30 059 літрів, яке до військової частини не доставив, не облікував, а передав представнику місцевої компанії NTP «ONAZIS» ОСОБА_29, власником якої являється громадянин Сербії ОСОБА_8, а також отримав на французькій базі пального KFOR MIRADI накладні відповідного зразка про отримання для українського миротворчого контингенту дизельного пального марки F-54, а саме: «DELIVERY VOUCHER» /українською мовою квитанція (ваучер) про доставку/ про отримання для українського миротворчого контингенту дизельного пального марки F-54, а саме: 12.05.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1262/08; 16.05.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1300/08; 22.05.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1338/08; 26.05.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1359/08; 02.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1400/08; 05.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1430/08; 11.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1467/08; 16.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1496/08; 19.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1514/08; 23.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1536/08; 26.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1561/08; 30.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1581/08; 04.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1625/08; 08.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1635/08; 11.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1671/08; 14.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1684/08; 17.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1711/08; 21.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1734/08; 24.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1760/08; 29.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1789/08; 01.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1817/08; 05.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1833/08; 08.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1864/08; 11.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1875/08; 15.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1912/08; 18.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1922/08; 22.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1952/08; 25.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1965/08; 29.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2009/08; 01.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2020/08; 05.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2057/08; 08.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2065/08; 11.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2088/08; 16.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2120/08; 19.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2149/08; 22.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2162/08; 26.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2203/08; 29.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2212/08; 03.10.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2262/08; 06.10.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2271/08, а також платіжні документи, які призначались для українського миротворчого контингенту та стосувались оплати отриманого та незаконно переданого за вказаних вище обставин ОСОБА_29 дизельного пального у кількості 1 195 685 літрів, а саме:
- «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074381 від 06.06.2008; «NATO STANDART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи інвойсу/ № 074381 від 06.06.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074381 від 06.06.2008;
- «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074383 від 05.07.2008; «NATO STAND ART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи інвойсу/ № 074383 від 05.07.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074383 від 05.07.2008;
- «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074386 від 09.08.2008; «NATO STANDART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи інвойсу/ № 074386 від 09.08.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074386 від 09.08.2008;
- «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074387 від 05.09.2008; «NATO STANDART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи інвойсу/ № 074387 від 05.09.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074387 від 05.09.2008;
- «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074390 від 06.10.2008; «NATO STANDART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи інвойсу/ № 074390 від 06.10.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074390 від 06.10.2008, які ОСОБА_1 до військової частини не доставив, не облікував, а передав невстановленому слідством представнику місцевої компанії NTP «ONAZIS», власником якої являється ОСОБА_8.
Вищезазначені протиправні дії ОСОБА_1 були виявлені Міжнародною військовою поліцією Штабу місії KFOR, та оприлюднені шляхом направлення до керівництва Збройних Сил України офіційного підсумкового рапорту від 18 вересня 2009 року про проведене розслідування «Підозра у шахрайстві при постачанні пального українському миротворчому контингенту в Косово», тобто цими умисними діями ОСОБА_1 було підірвано авторитет та престиж Збройних Сил України на міжнародній арені.
Таким чином, унаслідок вчинення ОСОБА_1, як службовою особою українського миротворчого контингенту в Косово республіки Сербія, вищевказаних протиправних дій по незаконній передачі дизельного пального третім особам та передачі їм вищевказаних документів, було підірвано авторитет
та престиж Збройних Сил України на міжнародній арені, тобто завдано істотну шкоду, у зв'язку з чим протиправні дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як зловживання військовою службовою особою службовим становищем, вчинене в інтересах третіх осіб, що заподіяло істотну шкоду, а саме за ч.1 ст. 423 КК україни.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується також і у вчиненні інших злочинів - за ст.ст. 368 ч. 3, 209 ч. 1 КК України за слідуючих обставин.
В квітні 2008 року ОСОБА_1 під час перебування на території Косово республіки Сербія стало відомо про можливість використовувати свої службові повноваження для незаконного особистого збагачення шляхом отримання грошової винагороди від місцевих підприємців за передачу їм дизельного пального, вартість якого вони будуть оплачувати безпосередньо французькому контингенту KFOR за ціною, визначеною для миротворчих контингентів KFOR.
Діючи із вищевказаних корисливих мотивів, ОСОБА_1 у травні 2008 року, перебуваючи на території Косово Республіки Сербія, познайомився із власником місцевої компанії NTP «ONAZIS» громадянином Сербії ОСОБА_8 та представником цієї компанії ОСОБА_29, з якими домовився про те, що протягом травня - жовтня 2008 року він буде передавати останньому дизельне пальне марки F-54, отримане на базі KFOR MIRADI для забезпечення потреб українського миротворчого контингенту. У свою чергу, ОСОБА_8 пообіцяв оплачувати замість України вартість цього дизельного пального через власну компанію NTP «ONAZIS», шляхом перерахування коштів безпосередньо на банківський рахунок французького контингенту KFOR на умовах та за цінами, які передбачені для українського миротворчого контингенту. За вищевказані протиправні дії, які ОСОБА_1 пообіцяв вчинити з використанням свого службового становища в інтересах NTP «ONAZIS», ОСОБА_1 мав отримати грошову винагороду.
Для отримання цієї грошової винагороди ОСОБА_1 вирішив використати особу, що не усвідомлює протиправності своїх та його дій, а саме свою матір - ОСОБА_9, яка мала у Житомирській обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 311528) за адресою: м. Житомир, площа Перемоги, 10, поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 із кодом валюти Євро, відкритий нею 27 березня 2008 року.
12 травня 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи на базі зберігання пального KFOR MIRADI (Республіка Сербія, Косово), діючи умисно, в інтересах компанії NTP «ONAZIS», зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення вимог ст. 82-85, 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 1.1.9, 3.2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом МО України № 300 від 16.07.1997, ст. 11, 37 Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах, введеного в дію наказом Міністра оборони колишнього СРСР від 1979 року № 260, отримав на цій базі для українського миротворчого контингенту дизельне пальне марки F-54 у кількості ЗО 114 літрів, яке до українського миротворчого контингенту не доставив, у військовій частині не облікував, а передав того ж дня представнику місцевої компанії NTP «ONAZIS» ОСОБА_29, який на автомобілі, реєстраційний номер « НОМЕР_2» вивіз вказане пальне за межі території французької бази пального та використав на потреби цієї компанії.
У подальшому, ОСОБА_1, діючи умисно, в інтересах компанії NTP «ONAZIS», зловживаючи своїм службовим становищем, за аналогічних обставин в порушення вказаних вище нормативних актів та керівних документів отримав на підставі накладних відповідного зразка та передав за грошову винагороду представнику місцевої компанії NTP «ONAZIS» ОСОБА_29 наступну кількість дизельного пального марки F-54, а саме: 16 травня 2008 року 30 030 літрів, 22 травня 2008 року 29 966 літрів, 26 травня 2008 року 29 950 літрів, 2 червня 2008 року 29 837 літрів, 5 червня 2008 року 29 869 літрів, 11 червня 2008 року 29 922 літрів, 16 червня 2008 року 29 926 літрів, 19 червня 2008 року 29 824 літрів, 23 червня 2008 року 30 338 літрів, 26 червня 2008 року 29 720 літрів, 30 червня 2008 року 29 736 літрів, 4 липня 2008 року 30 075 літрів, 8 липня 2008 року 29 733 літрів, 11 липня 2008 року 30 027 літрів, 14 липня 2008 року 29 721 літрів, 17 липня 2008 року 29 790 літрів, 21 липня 2008 року 29 753 літрів, 24 липня 2008 року 29 894 літрів, 29 липня 2008 року 29 840 літрів, 1 серпня 2008 року 29 823 літрів, 5 серпня 2008 року 29 827 літрів, 8 серпня 2008 року 29 803 літрів, 11 серпня 2008 року 29 796 літрів, 15 серпня 2008 року 29 757 літрів, 18 серпня 2008 року 29 756 літрів, 22 серпня 2008 року 29 787 літрів, 25 серпня 2008 року 29 812 літрів, 29 серпня 2008 року 29 807 літрів, 1 вересня 2008 року 29 843 літрів, 5 вересня 2008 року 29 826 літрів, 8 вересня 2008 року 29 797 літрів, 11 вересня 2008 року 29 825 літрів, 16 вересня 2008 року 29 949 літрів, 19 вересня 2008 року 29 985 літрів, 22 вересня 2008 року 30 037 літрів, 26 вересня 2008 року 30 066 літрів, 29 вересня 2008 року 30 080 літрів, 3 жовтня 2008 року 29 985 літрів, 6 жовтня 2008 року 30 059 літрів, а всього 1 195 685 літрів.
При цьому, кожного разу під час незаконного отримання вказаного вище пального ОСОБА_1, перебуваючи на території Косово республіки Сербія, одержував на французькій базі KFOR MIRAD1 накладні відповідного зразка «DELIVERY VOUCHER» /українською мовою квитанція (ваучер) про доставку/ про отримання для українського миротворчого контингенту дизельного пального марки F-54, а саме: 12.05.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ №1262/08; 16.05.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1300/08; 22.05.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1338/08; 26.05.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1359/08; 02.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1400/08; 05.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1430/08; 11.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1467/08; 16.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1496/08; 19.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1514/08; 23.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1536/08; 26.06.200S року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1561/08, 30.06.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1581/08; 04.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 625/08; 08 07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1635/08; 11.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1671/08; 14.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1684/08; 17.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1711/08; 21.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1734/08; 24.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1760/08, 29.07.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1789/08; 01.08.2008 року DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1817/08; 05.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ JN21833/08; 08.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1864/08; 11.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1875/08; 15.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1912/08; 18.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція ваучер) про доставку/ № 1922/08; 22.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» квитанція (ваучер) про доставку/ № 1952/08, 25.08.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 1965/08; 29.08.2008 року DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ №2009/08; 01.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ №2020/08; 05.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2057/08; 08.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2065/08; 11.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2088/08; 16.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція ваучер) про доставку/ № 2120/08; 19.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» квитанція (ваучер) про доставку/ № 2149/08, 22.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2162/08; 26.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2203/08; 29.09.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2212/08; 03.10.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2262/08; 06.10.2008 року «DELIVERY VOUCHER» /квитанція (ваучер) про доставку/ № 2271 /08.
Ці документи ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення вимог ст. 82-85, 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 1.1.9, 3.2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом МО України № 300 від 16.07.1997, ст. 11, 37 Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах, введеного в дію наказом Міністра оборони колишнього СРСР від 1979 року № 260 та Інструкції Штабу Місії KFOR «Забезпечення пальним KFOR» № 4115 від 14.02.2008 до військової частини не доставив, а передавав представнику місцевої компанії NTP «QNAZIS» ОСОБА_29, власником якої являється ОСОБА_8.
Окрім того, ОСОБА_1, перебуваючи на території Косово республіки Сербія, 6 червня 2008 року, 5 липня 2008 року, 9 серпня 2008 року, 5 вересня 2008 року та 6 жовтня 2008 року одержав на військовій базі НАТО комплект платіжних документів на оплату пального, незаконно отриманого ним протягом травня-вересня 2008 року, а саме: «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074381 від 06.06.2008; «NATO STANDART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи гнвойсу/ № 074381 від 06.06.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074381 від 06.06.2008; «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074383 від 05.07.2008; «NATO STAND ART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи інвойсу/ № 074383 від 05.07.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074383 від 05.07.2008; «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074386 від 09.08.2008; «NATO STANDART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи інвойсу/ № 074386 від 09.08.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074386 від 09.08.2008; «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074387 від 05.09.2008; «NATO STANDART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи інвойсу/ № 074387 від 05.09.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074387 від 05.09.2008; «CESSION REMBOURSABLE PAR LES PARTIES PRENANTES SUR LEURS PROPRES FONDS» /продаж товарів, що підлягають оплаті приймаючими сторонами за їх власний рахунок/ № 074390 від 06.10.2008; «NATO STANDART FORM FOR REQUEST, RECEPT AND RETURN OR INVOICE» /стандартний бланк НАТО для запиту, отримання та повернення чи інвойсу/ № 074390 від 06.10.2008 та «BALANCE OF OILS PRODUCTS SUPPLIED BY THE FRANCE» /рахунок на нафтопродукти, які поставила Франція/ № 074390 від 06.10.2008.
Ці документи ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення вимог ст. 82-85, 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 1.1.9, 3.2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом МО України № 300 від 16.07.1997, ст. 11, 37 Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах, введеного в дію наказом Міністра оборони колишнього СРСР від 1979 року № 260 та Інструкції Штабу Місії KFOR «Забезпечення пальним KFOR» № 4115 від 14.02.2008 до військової частини не доставив, а передавав невстановленому слідством представнику місцевої компанії NTP «ONAZIS», власником якої являється ОСОБА_8, для оплати.
На підставі отриманих від ОСОБА_1 вказаних вище платіжних документів ОСОБА_8, оплатив французькому контингенту замість України, через компанію NTP «ONAZIS» вартість 1 195 685 літрів дизельного палива, яке йому незаконно передав ОСОБА_1, за цінами, встановленими для українського миротворчого контингенту, які були нижчі від місцевих ринкових цін на таке ж пальне.
За вказані протиправні дії, вчинені у період з 12 травня до 6 жовтня 2008 року в інтересах компанії NTP «ONAZIS» із використанням свого службового становища, ОСОБА_11 у період з 5 червня до 20 серпня 2008 року одержав від ОСОБА_8, через довірену особу останнього ОСОБА_8, на банківський рахунок № НОМЕР_1, відкритий у Житомирській обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», хабар у сумі 70 886 євро, а саме: 5 червня 2008 року - 4 046 євро; 9 червня 2008 року - 11 996 євро; 12 червня 2008 року - 5 500 євро; 19 червня 2008 року - 9 996 євро; 20 червня 2008 року - 15 367 євро; 27 червня 2008 року - 6 000 євро; 8 липня 2008 року - 2 981 євро; 10 липня 2008 року - 5 000 євро; 18 серпня 2008 року - 6 000 євро; 20 серпня 2008 року - 4 000 євро.
Загалом, у період з 12.05.2008 до 06.10.2008 ОСОБА_1 незаконно передав представнику місцевої компанії NTP «ONAZ1S» ОСОБА_29 дизельне пальне у загальній кількості 1 195 685 літрів, за що одержав хабар на загальну суму 70 886 євро, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 530 777,56 грн., та у п'ятсот і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі.
Після одержання за вищевказаних обставин хабара у розмірі 70 886 євро, тобто коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, ОСОБА_1 вчинив легалізацію (відмивання) цих коштів за наступних обставин.
У червні 2008 року, ОСОБА_1, дізнавшись від своєї матері - ОСОБА_9 про надходження на її банківський рахунок № НОМЕР_1 коштів від громадянина Сербії ОСОБА_8, через довірену особу останнього ОСОБА_8, умисно приховавши від неї незаконне походження цих коштів, повідомивши, що ці кошти начебто нараховані йому у якості грошового забезпечення, попросив ОСОБА_9 знімати їх із банківського рахунку готівкою, тобто вчинювати з цими коштами фінансові операції.
Виконуючи прохання ОСОБА_1 та не усвідомлюючи протиправності своїх і його дій, ОСОБА_9 після надходження в Україну на банківський рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів, одержаних ОСОБА_1 у якості хабара, шляхом вчинення фінансової операції, отримала їх з цього рахунку у Житомирській обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Житомир, площа Перемоги, 10, готівкою, а саме: 9 червня 2008 року - 4 046 євро, 12 червня 2008 року - 11 996 євро, 23 червня 2008 року - 5 000 євро, 25 червня 2008 року - 25 863 євро, 10 липня 2008 року - 8 981 євро, 16 липня 2008 року -5 000 євро, 27 серпня 2008 року - 10 000 євро, а всього у загальному розмірі 70 886 євро, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 530 777,56 грн., які після прибуття ОСОБА_1 на територію України, у жовтні 2008 року, передала останньому.
Отримавши хабар - кошти в сумі 70 000 євро, ОСОБА_1, з метою отримання подальших прибутків та особистого збагачення, легалізував ці кошти, шляхом вчинення з ними фінансових операцій та шляхом укладання фінансових угод, а саме:
- 16 березня 2009 року знаходячись в м. Житомирі по вул. Шелушкова, 96, ОСОБА_1 уклав із ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 311744) договір № SAMDN26000705373047 від 16.03.2009, на підставі якого вніс на депозитний рахунок НОМЕР_3 через касу банку 25 000 євро, з яких у період з 16.03.2009 до 02.06.2010 отримував кошти у якості відсотків за депозитним внеском, а саме: 17.04.2009 - 244,17 євро; 18.05.2009 - 250 євро; 17.06.2009 - 250 євро; 17.07.2009 - 250 євро; 26.08.2009 - 268,75 євро; 17.09.2009 - 263,28 євро; - 256,84 євро; 25.11.2009 - 267,53 євро; 22.12.2009 - 260,95 євро; - 250 євро; 02.03.2010 - 295 євро; 01.04.2010 - 200 євро; 24.04.2010 -300 євро; 02.06.2010 - 222,70 євро, а всього у вказаний період часу ОСОБА_1 отримав у якості відсотків кошти на загальну суму 3 579,22 євро.
18 травня 2010 року ОСОБА_1 зняв з вказаного депозитного рахунку кошти в сумі 25 000 євро.
- 18 травня 2010 року знаходячись в м. Житомирі по вул. Шелушкова, 96,
ОСОБА_1 уклав із ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 311744) договір
№ SAMDN25000710541949 від 18.05.2010, на підставі якого вніс на депозитний
рахунок НОМЕР_4 через касу банку 25 000 євро, з яких у період з 18.05.2010 до 20.02.2011 отримував кошти у якості відсотків за депозитним
внеском, а саме: 03.07.2010 - 200 євро; 31.07.2010 - 200 євро; 02.09.2010 - 250,73
євро; 02.10.2010 - 203,49 євро; 06.11.2010 - 246,12 євро; 03.12.2010 - 222,94 євро; 14.01.2011 - 208,22 євро; 20.02.2011 - 230,48 євро, а всього у вказаний період часу ОСОБА_1 отримав у якості відсотків кошти на загальну суму 1 761,98 євро.
2 лютого 2011 року ОСОБА_1 зняв з вказаного депозитного рахунку кошти в сумі 25 000 євро.
- 26 квітня 2010 року знаходячись в м. Житомирі по вул. Шелушкова, 96,
ОСОБА_1 уклав із ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 311744) договір № SAMDN25000710290438 від 26.04.2010, на підставі якого вніс на депозитний рахунок НОМЕР_5 через касу банку 15 000 євро, з яких у період з 26.04.2010 до 20.02.2011 отримував кошти у якості відсотків за депозитних внеском, а саме: 02.06.2010 - 127,30 євро; 03.07.2010 - 150 євро; 31.07.2010 - 150
євро; 02.09.2010 - 149,27 євро; 02.10.2010 - 146,51 євро; 06.11.2010 - 141,78 євро;
03.12.2010 - 146,51 євро; 14.01.2011 - 141,78 євро; 20.02,2011 146,50 євро, а всього у вказаний період часу ОСОБА_1 отримав у якості відсотків кошти на загальну суму 1 299,65 євро.
2 лютого 2011 року ОСОБА_1 зняв з вказаного депозитного рахунку кошти в сумі 15 000 євро.
Крім того, ОСОБА_1, для легалізації коштів здобутих злочинним шляхом, використав особу, що не усвідомлювала протиправності своїх та його дій, а саме свою дружину - ОСОБА_12, яка 22 травня 2009 року на прохання ОСОБА_1, знаходячись у м. Житомирі по вул. Шелушкова, 96, уклала із ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 311744) договір № SAMDN26000705950507 від 22.05.2009 та внесла на депозитний рахунок НОМЕР_6 через касу банку 25 000 євро, які надав їй ОСОБА_1 та які були одержані ним злочинним шляхом. У період з 22.05.2009 до 23.12.2009 ОСОБА_12 отримувала кошти у якості відсотків за депозитних внеском, а саме: 24.06.2009 - 244,17 євро; 24.07.2009 - 246,57 євро; 26.08.2009 - 256,91 євро; 25.09.2009 - 259,04 євро; 28.10.2009 - 252,73 євро; 23.11.2009 - 263,28 євро; 23.12.2009 - 256,84 євро, а всього у вказаний період часу ОСОБА_12 отримала у якості відсотків кошти на загальну суму 1 779,54 євро, які передала ОСОБА_1
23 грудня 2009 року ОСОБА_12, діючи за проханням свого чоловіка ОСОБА_1, зняла з вказаного депозитного рахунку кошти в сумі 25 000 євро, і в цей же день поклала на депозитний рахунок № НОМЕР_7, відкритий нею в ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно з договором № SAMDN25000708863844 від кошти в сумі ЗО 000 євро, які їй надав ОСОБА_1 У період з 22.05.2009 до 28.12.2009 ОСОБА_12 отримувала кошти у якості відсотків за депозитних внеском, а саме: 02.02.2010 - 300 євро; 02.03.2010 - 355 євро; - 300 євро; 24.04.2010 - 300 євро; 02.06.2010 - 350 євро; 03.07.2010 -300 євро; 31.07.2010 - 350 євро; 02.09.2010 - 300 євро; 02.10.2010 - 350 євро; 06.11.2010 - 322,10 євро; 03.12.2010 - 350,55 євро; 28.12.2010 - 325,62 євро, а всього у вказаний період часу ОСОБА_12 отримала у якості відсотків кошти в загальній сумі 3 903,27 євро, які передала ОСОБА_1
28 грудня 2010 року ОСОБА_12, діючи за проханням свого чоловіка ОСОБА_1, зняла з вказаного депозитного рахунку кошти в сумі 30 000 євро, які передала останньому.
Всього ОСОБА_1 було отримано прибутків від легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, у сумі 12 323,66 євро.
Легалізовані у такий спосіб грошові кошти та отримані від легалізації прибутки ОСОБА_1 використав на власний розсуд, витративши їх на особисті потреби.
Тобто такими умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. З ст. 368 КК України - одержання службовою особою хабара в особливо великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням службового становища та вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 209 КК України, - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансових операцій та укладення угод з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, приховування незаконного походження цих коштів та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
В апеляції прокурор просить вирок Богунського районного суду м. Житомира від 20.05.2013 року скасувати, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та не відповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочинів та особі засудженого. Постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.209 ч.1, ст. 368 ч.3, ст. 423 ч.1 та призначити йому покарання: - за ст. 209 ч.1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків терміном на 2 роки, з конфіскацією коштів та належного йому майна; за ст. 368 ч.3 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків терміном на 3 роки та з конфіскацією належного йому майна; за ст. 423 ч.1 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно визначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків терміном на 3 роки та з конфіскацією належного йому майна.
Відповідно до ст. 54 КК України позбавити підсудного ОСОБА_1 військового звання «капітан».
В обґрунтування апеляції прокурор посилається на те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням судом норм кримінально-процесуального законодавства, невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочинів та особі засудженого. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать фактично зібраним по справі доказам.
Невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними під час досудового та судового слідства доказами, а саме показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9, протоколом судового засідання ( т. 24, а.с. 138-150, 96-118,63-71,35-41).
Відповідно до цих доказів, здобутих з додержанням вимог кримінально-процесуального закону встановлено та доведено, що ОСОБА_1, будучи службовою особою - начальником служби пального і мастильних матеріалів відділення ( тилового і технічного забезпечення) національного контингенту українського миротворчого контингенту в Косово ( в/ч А 3977), у період з 12 травня до 20 серпня 2008 року, перебуваючи на території Косово Республіки Сербія, діючи з єдиним умислом на вчинення продовжуваного злочину - одержання хабара в особливо великих розмірах, використовуючи своє службове становище в інтересах громадянина Республіки Сербія ОСОБА_8, діючи умисно, в інтересах компанії NTR "ONAZIS", зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення нормативних актів та керівних документів отримав на підставі накладних відповідного зразка та передав за грошову винагороду представнику місцевої компанії NTR "ONAZIS" ОСОБА_29 дизельного пального марки F - 54 у кількості 1195685 літрів на загальну суму 943154,92 євро, що підтверджується оригіналами документів.
На думку апелянта ОСОБА_1 судом незаконно виправданий у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України. Будучи допитаним в ході судового слідства, ОСОБА_1 дав детальні показання щодо вчинення ним незаконної передачі дизельного пального ОСОБА_8 та отримання за це від останнього грошових коштів, які ОСОБА_8 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 перераховував на банківський рахунок його матері ОСОБА_9, відкритий на території України у м. Житомирі.
Також судом не взято до уваги, як доказ в отриманні ОСОБА_1 хабара, заяви на відкриття рахунку, роздруківки про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1, заяв на отримання готівки із даного рахунку, роздруківок SWIFT - повідомлень встановлено, що 27.03.2008 року Житомирською обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договору № НОМЕР_1 із ОСОБА_9 відкрито поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 у валюті /EUR/ ( євро).
Апелянт зазначає, що оцінка доказів у вироку базується не на всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. У мотивувальній частині вироку не наведені усі докази винуватості засудженого та мотиви, з яких суд відкидає. Як наслідок судове рішення не належно мотивоване, однобічне, суперечливе та є таким, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.
На думку апелянта, судом першої інстанції, в порушення вимог ст. 67 КПК України, оцінено докази без належного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, не навівши у вироку переконливих мотивів, з яких він відкинув докази обвинувачення, а саме покази свідків у справі ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших. Також судом не було надано належної оцінки показам ОСОБА_14 та ОСОБА_1, часу та обставин влаштування знайомства ОСОБА_14 з місцевим мешканцем ОСОБА_8, під час передачі посади начальника служби ПММ.
Апелянт вважає, що суд безпідставно та не обґрунтовано послався на покази свідків подружжя ОСОБА_22, які нібито позичали ОСОБА_1 гроші для придбання майна без документального оформлення, для того, щоб останній поклав їх на депозитний рахунок в банк для отримання відсотків.
Прокурор також вважає, що призначене судом покарання є надто м'яким та несправедливим. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги у цій частині, прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 були умисно вчинені дії, що зухвало посягають на державні і громадські інтереси, які охороняються законом, підривають авторитет Збройних Сил України та держави в цілому, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку засудженої особи, виправлення та перевиховання, якої не можливе без призначення реального покарання - у виді позбавлення волі.
У свою чергу, призначаючи вид і розмір покарання ОСОБА_1 та зараховуючи у строк відбуття покарання час перебування під вартою, суд фактично обмежився відбутим покаранням, таким чином звільнивши ОСОБА_1 від будь-якого покарання, надавши змогу продовжувати військову службу у Збройних Силах України.
На думку апелянта, невідповідність виду і розміру призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, відповідно до п.3 ч.1 ст. 398 КПК України ( 1960 року), є підставою для скасування вироку Богунського районного суду м. Житомира від 20 травня 2013 року щодо ОСОБА_1
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, засудженого за ст. 423 ч.1 КК України та виправданого за ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 323 КПК України ( в редакції 1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вивчивши письмові матеріали кримінальної справи та зібрані докази в їх сукупності, ознайомившись з викладеними в апеляції доводами прокурора, апеляційний суд приходить до висновку, що під час розгляду справи про обвинувачення ОСОБА_1 судом першої інстанції вимог вищезазначеного кримінально-процесуального закону належним чином дотримано не було.
Розглядаючи справу по суті та оцінюючи відповідні докази, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному зловживанні військовою службовою особою службовим становищем, вчиненому в інтересах третіх осіб, що заподіяло істотну шкоду та вірно кваліфікував його протиправні дії за ст. 423 ч.1 КК України, призначивши покарання у межах санкції вищезазначеного закону.
Разом з тим, здійснюючи відповідні висновки щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України, суд обґрунтував виправдовувальний вирок відсутністю умислу на вчинення протиправних дій, передбачених ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України, що, на думку суду, є однією з складових частин злочину, а також послався на певний перелік частини здобутих і наданих органами досудового слідства доказів.
Виправдовуючи ОСОБА_1 за ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України, суд першої інстанції послався та фактично оцінив лише покази підсудного ОСОБА_1, свідка ОСОБА_12- дружини ОСОБА_1, свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_13, ОСОБА_5 і ОСОБА_20, оригінали контрактів щодо постачання пального з громадянином Сербії ОСОБА_29 посилаючись, у свою чергу, на наявність певних сумнівів, які, на думку суду, повинні враховуватися лише на користь підсудного ОСОБА_1
Апеляційний суд вважає наведений висновок суду передчасним і таким, що ґрунтується на неповних і непереконливих доказах та суперечливих обставинах справи.
Досліджуючи та оцінюючи наявні у справі докази, суд, в порушення вимог ст.ст. 368, 369 КПК України, допустив однобічність та неповноту судового слідства, фактично залишив поза увагою докази, які могли істотно вплинути на його висновки та, за наявності значної кількості наданих та викладених в обвинувальному висновку органами досудового слідства доказів, які мають істотне значення для висновків суду, не зазначив, чому суд взяв до уваги одні докази та відкинув інші. Таким чином, розглядаючи справу по суті та виправдовуючи ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України, суд взагалі залишив поза увагою та без належної оцінки інші докази, які, на думку апелянта, підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних злочинів та можуть суттєво вплинути на здійснені юридичні висновки щодо кваліфікації протиправних дій вчинених ОСОБА_1 у Косово в період проходження військової служби з 02.04.2008 р. по 10.10.2008 р.
Так, з матеріалів справи вбачається, що органи досудового слідства на підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України надали в якості доказів: покази свідків ОСОБА_13 ( том 13 а.с. 60-68, том 14 а.с. 45-50, 131-137, 216-221, том 15 а.с. 53-60, том 20 а.с. 73-79, 206-208, 214-217), ОСОБА_14 ( том. 15 а.с. 166-243), ОСОБА_15 ( том. 13 а.с.87-123), ОСОБА_5 ( том 13 а.с. 27-42, 150-166, 215-219), ОСОБА_16 ( том 13 а.с. 43-59, 124-149,220-230, том 14 а.с. 117-120), ОСОБА_17.( том 13 а.с. 190-214, том 14 а.с. 121-124), ОСОБА_18 ( том 13 а.с. 167-189), ОСОБА_19 ( том 13 а.с. 239-256), ОСОБА_20 ( том 13 а.с. 20-26, том 14 а. с. 64-78), ОСОБА_21 ( том 14 а.с. 22-44), ОСОБА_9 ( том 14 а.с. 109-116, том 15 а.с. 72-76, том.22 а.с. 248), рапорт військової поліції штабу Місії KFOR «International Militari Police/ NQ KFOR MILITARI POLICE FINAL INVESTIGATION REPORT» № 130/ HQ KFOR/2009 « Підозра у шахрайстві при постачанні пального українському миротворчому контингенту в Косово» про виявлення крадіжки пального марки F - 54 шляхом шахрайських дій з боку певних осіб, відповідні витяги з наказів начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України № 101 від 21.03.2008 року, командира військової частини А 3977 № 11 від 02.04.2008 року, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 308 від 23.07.2008 року, командира військової частини А 3977 № 54 від 10.10.2008 року, командира військової частини А 1735 № 227 від 13.10.2008 р., довідку начальника управління дізнання - заступника начальника ГУ ВСП ЗСУ та інші докази, згідно яких органи досудового слідства посилаються на те, що ОСОБА_1 у 2008 році, перебуваючи на території Косово Республіки Сербія, своїми умисними діями вчинив злочини, передбачені ч.1 ст. 423 КК України - зловживання військовою службовою особою службовим становищем, вчинене в інтересах третіх осіб, що заподіяло істотну шкоду, ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою хабара в особливо великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням службового становища та вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 209 КК України - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансових операцій та укладення угод з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації ( відмиванню) доходів, приховування незаконного походження цих коштів та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Зазначеним доказам належна оцінка судом першої інстанції не дана, як залишені поза увагою також і обставини знайомства свідка ОСОБА_14 за допомогою свого попередника по посаді ОСОБА_1 з громадянином Сербії ОСОБА_8, та подальших стосунків, пов'язаних з придбанням пально-мастильних матеріалів, а також попередніх стосунків останнього з ОСОБА_1, їх контакти, у тому числі й за допомогою мобільного зв'язку, мети та способу використання відповідних документів, які носять офіційний характер, з метою отримання певної кількості пального F-54, обставин перерахунку певних сум коштів у євро на розрахунковий рахунок громадянки України ОСОБА_9, розміщеного у відділенні Житомирської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Зазначені докази, як убачається з протоколу судового засідання Богунського районного суду м. Житомира від 16 вересня 2011 року по 17 травня 2013 року, були предметом дослідження під час проведення судового слідства по даній справі, але не знайшли відповідної належної оцінки у вироці суду щодо ОСОБА_1 на підтвердження чи спростування подій, обставин і доказів, наданих органами досудового слідства.
У цьому зв'язку, апеляційний суд також погоджується з викладеними в апеляції прокурора посиланнями на непереконливість висновків суду щодо обставин добровільної передачі значної суми коштів понад 30.000 євро після продажі своєї квартири сім'єю ОСОБА_22 сім'ї ОСОБА_1 без документального оформлення для перерахування на депозитний рахунок відповідних відділень « Приватбанку» з метою отримання відсотків останніми, оскільки такі голослівні твердження не підтверджуються будь-якими іншими доказами по справі.
Не з'ясована та не дана оцінка також причинам неодноразової зміни показів ОСОБА_1, даних на досудовому слідстві, не наведено, якими конкретно доказами спростовуються зібрані та надані органами досудового слідства вищенаведені докази та якими реальними доказами підтверджується версія ОСОБА_1 щодо його непричетності до вчинення інкримінованих злочинів.
У цьому зв'язку, апеляційний суд також не погоджується з категоричним висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу як однієї з складових частин злочину, оскільки, згідно змісту ст.ст. 23, 24 КК України, така суб'єктивна сторона злочину як умисел може бути підтверджена сукупністю об'єктивних обставин та дій, які безпосередньо вказують на наявність або відсутність в діях особи вини і умислу на вчинення певних злочинів.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, вина і умисел як обов'язкові ознаки будь-якого складу злочину нерозривно пов'язані з його об'єктивними ознаками.
Як убачається з вивчених письмових матеріалів кримінальної справи щодо обвинуваченого ОСОБА_1, органами досудового слідства було зібрано та надано на розгляд суду досить значний об'єм встановлених об'єктивних даних та доказів, які потребують належного дослідження та відповідної оцінки, а тому посилання суду першої інстанції в якості доказової бази на вищенаведені обставини, які, на думку суду нічим не доведені і не спростовані, є непереконливими та недостатніми для здійснення беззаперечного висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України.
Не можливо також погодитися з висновками суду, а також твердженнями самого ОСОБА_1 про відсутність будь-яких доказів контактів і спілкування між ОСОБА_1 та сторонніми особами - громадянами Сербії під час отримання пального з французької бази MIRADI, а також й щодо можливості виїзду ОСОБА_1 за територію бази лише з дозволу командира в/ч А 3977 ОСОБА_13
Як убачається з досліджених письмових матеріалів справи та наданих доказів, начальник служби пального і мастильних матеріалів військової частини А 3977 Українського Миротворчого контингенту капітан ОСОБА_1 мав можливість вільно пересуватися територією у межах місцезнаходження миротворчого контингенту для виконання покладених на нього обов'язків, пов'язаних з отриманням і доставкою паливно-мастильних матеріалів, наданням відповідної документації, був наділений певними повноваженнями та контрольними функціями, пов'язаними з отриманням, розпорядженням та доставкою відповідної кількості пального марки F-54 з бази KFOR MIRADI до військової частини А 39 77 Українського миротворчого контингенту в Косово Республіки Сербії.
Обґрунтовуючи прийняте рішення щодо пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України, суд першої інстанції у вироці послався на покази як самого ОСОБА_1 так і свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_23, фактично пославшись на те, що вищевказані протиправні дії капітан ОСОБА_1 міг вчинити за вказівкою та під керівництвом свого командира - підполковника ОСОБА_13, якому, як стверджує і сам ОСОБА_1, передавалися кошти в сумі 70.000 євро: спочатку за місцем проживання його матері ОСОБА_9 у у м. Баранівка Житомирської області, а згодом біля штабу 8-го Корпусу Збройних Сил України.
Разом з тим, як убачається з вивчених письмових матеріалів кримінальної справи: протоколів огляду телефонних з'єднань, допиту ОСОБА_1, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_23, капітан ОСОБА_1 дійсно знаходився у м. Баранівка Житомирської області з 11 по 12 жовтня 2008 року. У ці дні, а також у період з 1.01.2008 року по 31.12.2008 року вхідні та вихідні з'єднання та СМС-повідомлення з телефонних номерів, які належать ОСОБА_13, були відсутні ( том 17 а.с. 130-142, 144-169 ), останній у м. Баранівка не знаходився та біля штабу 8-го Армійського Корпусу Збройних Сил України з ОСОБА_1 не зустрічався, грошей у м. Баранівка або біля штабу вказаного корпусу від ОСОБА_1 не отримував. У свою чергу, свідок ОСОБА_23, який на той час був підлеглим ОСОБА_1, також показав, що йому конкретно нічого не відомо з приводу зустрічі ОСОБА_13 з ОСОБА_1 03.12.2008 року або в інший день та передачі будь-яких грошей від ОСОБА_1 ОСОБА_13 ( том 15 а.с. 53-60, 66-68, том 20 а.с. 214-217, том 15 а.с. 82-86, 61-65).
Зазначені обставини та докази безпосередньо вказують на суперечливість та непереконливість вищевказаних висновків суду, обґрунтувань та мотивів виправдання ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України.
Постановою слідчого стосовно колишнього командира в/ч А 3977 миротворчого контингенту в м. Косово підполковника ОСОБА_13 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.368, 423, 424, 425 КК України в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України - за відсутністю в його діях складу цих злочинів ( том 1 а.с. 66-71), а також відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_9 за ст.ст. 209, 384 КК України ( том 1 а.с. 74-76), а також і щодо бувшого начальника штабу в/ч А 3977 майора ОСОБА_25
Зазначені обставини судом першої інстанції також залишені поза увагою та не отримали належної оцінки у вироці Богунського районного суду м. Житомира щодо ОСОБА_1, як не дано належної оцінки і обставинам знайомства, характеру відносин, які склалися між ОСОБА_1 та громадянином Косово ОСОБА_8, а саме: вчинення певних дій, пов'язаних з використанням документів, для отримання пального, способу та кількості отримання пального F-54 на французькій базі Міраді, подальшого його розподілення у певній кількості та певними транспортними засобами, обставини перерахунку у певні періоди та у певних розмірах коштів у валюті євро громадянином Сербії ОСОБА_8 із банківської установи на території м. Пріштін Косово на розрахункові рахунки матері ОСОБА_1 - ОСОБА_9, які були відкриті нею в відділення «Райффайзен Банк Аваль», обставинам і способу подальшого розпорядження вказаними коштами.
Крім того, органами досудового слідства надані певні дані та докази щодо неодноразових контактів, у тому числі за допомогою мобільного зв'язку ОСОБА_1 та громадянина Сербії ОСОБА_8, у наявності роздруківки таких зв'язків. Також досудовим слідством та судом допитувався свідок ОСОБА_14, який стверджував, що саме ОСОБА_1 познайомив його з громадянином Сербії ОСОБА_8 для подальшої співпраці з метою отримання пального з французької бази KFOR MIRADI та стверджує обставини можливості вчинення певних дій, пов'язаних з отриманням певної кількості паливно-мастильних матеріалів, вчинення послідуючих дій, пов'язаних з напрямками транспортування зазначеного майна, джерела і розмірів оплати його вартості та характеру послідуючих розрахунків у валюті євро.
Органами досудового слідства надані письмові дані щодо вчинення таких дій та перерахунку певних сум матеріальних коштів у валюті євро як на адресу ОСОБА_9 - матері ОСОБА_1 так і згодом на адресу ОСОБА_14, вирок відносно якого за вчинення аналогічних дій, які визнані судом протиправними, набрав законної сили.
Згідно наданого рапорту військової поліції штабу Місії KFOR «International Militari Police/ NQ KFOR MILITARI POLICE FINAL INVESTIGATION REPORT» № 130/ HQ KFOR/2009 « Підозра у шахрайстві при постачанні пального українському миротворчому контингенту в Косово» та наявних у справі письмових даних були порушені кримінальні справи проти самого ОСОБА_8 та інших осіб за вчинення аналогічних, взаємопов'язаних протиправних дій, спрямованих, на думку органів досудового слідства, на заволодінням пальним марки F-54 компанією «ONASIS», яке постачалося французькою базою KFOR MIRADI, для військової частини А 3977 миротворчого контингенту України, розташованого в Косово Республіки Сербія.
Саме за тих самих, аналогічних обставин, згодом, органами досудового слідства України також були порушені відповідні кримінальні справи та проводилося досудове розслідування відносно військовослужбовця ОСОБА_1, ОСОБА_14 і ОСОБА_26 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 368 ч.3, 423 ч.1, 209 ч.1 КК України, вироки Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.06.2012 року та Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року щодо двох останніх - ОСОБА_14 і ОСОБА_26 набрали законної сили та є чинними.
Зазначені обставини, як і значна кількість інших, наданих по справі доказів також не отримали належної оцінки з боку суду першої інстанції під час розгляду вказаної кримінальної справи по суті.
Апеляційний суд також не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо оцінки показів ОСОБА_1 в частині його можливого спілкування та вчинення протиправних дій за вказівкою та спільно з командиром в/ч А 3977 ОСОБА_13, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо контактів чи домовленостей ОСОБА_1 з командиром військової частини А 3977 ОСОБА_13, пов'язаних з заволодінням пальним та отриманням за це відповідної винагороди. Як убачається з показів матері ОСОБА_9 ОСОБА_13 до їх помешкання - у АДРЕСА_2 не приїздив, а коштів у сумі 70.000 євро у ОСОБА_1 не отримував.
У цьому зв'язку органами досудового слідства не здобуто будь-яких доказів щодо надання ОСОБА_13 будь-яких вказівок, пов'язаних з незаконним отриманням, проплатою і транспортуванням пального, призначеного Українському Миротворчому Контингенту військової частини А 3977.
Що стосується виявлених органами досудового слідства обставин підписання командиром військової частини А 3977 ОСОБА_13 певних документів, пов'язаних з отриманням пального для миротворчого контингенту, то таким діям органи досудового слідства в особі Генеральної прокуратури України надана відповідна юридична оцінка з винесенням відповідного процесуального документу в порядку ст. 6 п.2 КПК України, який на даний час не скасований та є чинним.
З урахуванням наведених обставин та вимог діючого кримінально-процесуального закону, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості відповідним чином оцінювати, змінювати або скасовувати вищезазначене процесуальне рішення.
В апеляції прокурор обґрунтовано посилається на те, що у резолютивній частині вироку судом не вказано, з яких саме підстав, передбачених кримінально-процесуальним законом, він виправдовує ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України. Зазначене вказує на неналежне дотримання судом першої інстанції вимог ст.ст. 327, 335 КПК України ( 1960 року).
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, а саме протоколу судового засідання 05.04. та 17.05.2013 року підсудній ОСОБА_1 був фактично позбавлений права звернутися до суду з останнім словом, для підготовки до якого він просив оголосити перерву 14.02.2013 року, що згідно п.п.3,13 ст. 370 КПК України ( редакції 1960 року) є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та права обвинуваченого на захист.
Під час нового (повторного) розгляду справи суду першої інстанції необхідно ретельніше дослідити всі зібрані та надані органами досудового слідства докази, здійснивши необхідну юридичну оцінку дій ОСОБА_1, які органами досудового слідства кваліфіковані відповідно за ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України, в залежності від фактично встановлених обставин справи.
З урахуванням виявлених неповноти та однобічності розгляду вказаної кримінальної справи, допущених судом першої інстанції, а також виявлених суттєвих порушень вимог ст. ст. 370, 374 КПК України, а також і того, що надані по справі докази потребують більш повного та ретельного дослідження із здійсненням, в залежності від встановлених обставин справи, необхідних юридичних висновків та кваліфікації фактично вчинених дій, вирок Богунського районного суду м. Житомира від 20 травня 2013 року підлягає скасуванню з направленням кримінальної справу про обвинувачення ОСОБА_1 на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
Частково задовольняючи апеляційні вимоги прокурора, апеляційний суд позбавлений у даному випадку можливості постановлення нового вироку по справі, оскільки розгляд вказаної кримінальної справи потребує повного, ретельного та всебічного дослідження всіх зібраних по справі доказів та необхідної оцінки наявних у справі обставин.
Під час повторного розгляду вказаної кримінальної справи, суду першої інстанції необхідно більш повно, всебічно дослідити та оцінити всі зібрані по справі докази та, в залежності від встановленого, надати їм відповідну юридичну оцінку, здійснивши також і відповідну кваліфікацію дій, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 365, 366, 370, 374 КПК України ( в редакції 1960 року), апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити частково.
Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 20 травня 2013 року щодо засудженого за ст. 423 ч.1 КК України та виправданого за ст.ст. 368 ч.3, 209 ч.1 КК України ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
Судді: