Судове рішення #329489
Україна

 

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2006 р.                                                           Справа № 47/94-06 

 

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  , 

при секретарі Полтєва І.О.

 

за участю представників сторін:

позивача - Яремич О.М., Уріх О.О.

відповідача - ОСОБА_2

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1895Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 19.04.06 р. по справі № 47/94-06

за позовом ЗАТ "Золоте Руно-Донецьк", м. Донецьк

до СПД-ФО ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 34495,31 грн.

 

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2006 р. (суддя -Светлічний Ю.В.) по справі № 47/94-06 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позивачем не доведено виникнення  між позивачем та відповідачем правовідносин в рамках договору і тому у відповідача відсутній обов*язок щодо сплати за товар та ін.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необгрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення  скасувати та прийняти нове. В обгрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що суд не прийняв до уваги надані ним докази; що відповідач 21.11.2005 р. сплатив йому 8 000,00 грн. за пряжу акрилову за договором б/н  від 21.10.2005 р., однак доказів наявності цього договору відповідач не надав; що суд не врахував доцільність  сплати грошових коштів на рахунок позивача; на те, що суд не з*ясував підстави наявності в договорі печатки відповідача. Крім того, позивач вважає, що наявність печатки на договорі -це згода суб*єкта господарювання на виникнення певних правовідносин, що в даному випадку означає те, що відповідач при укладанні договору дав згоду на його вчинення, та ін.

        Відповідач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення господарського суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню та просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем  укладено контракт (договір)  НОМЕР_1 на строк до 31.12.2005 р. Відповідно до умов даного контракту продавець  продає, а покупець приймає та оплачує товар.

Відповідно до п. 6.1. вищевказаного контракту загальна його вартість визначена не точно, а орієнтовано складає 110 тис. грн.

Пунктом 7.1. передбачено, що поставка узгодженої партії здійснюється на умовах реалізації тобто 30 днів. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий  рахунок позивача.

Як свідчать матеріали справи згідно зі зпецифікаціями накладними НОМЕР_2 на суму 99381,92 грн. та  НОМЕР_3   на суму 25535,15 грн. позивач відпустив на ім”я Варяниця та  ОСОБА_1   певний товар.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте, як видно з матеріалів справи, відповідно до картки зразків підпису та довідки банку "Надра" де відповідач обслуговується та має право "першого підпису" вбачається те, що підпис особи яка підписала контракт (договір) НОМЕР_1 та  накладні НОМЕР_2 на суму 99381,92 грн. та НОМЕР_3 на суму 25535,15 грн. не співпадає з підписом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи  ОСОБА_1   (відповідача), тобто дані документи не підписані відповідачем, в зв”язку з чим, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України є неправомірними посилання позивача на те, що відповідач не виконав взятих на себе договірних зобов'язань, оскільки у відповідача в зв”язку з вищевикладеним, не виникло обов'язку сплатити суму вартості за отриманий товар за договором НОМЕР_1 за відсутності доказів його отримання. Більше того, вищевказані специфікації -накладні не містять необхідних даних про відповідача та отримувача товару і позначок про те, які особи його фактично отримали, їх посади, прізвища, повноваження тощо, та відношення їх до відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обов*язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, що мав довести наявність тих обставин на підставі яких він  обґрунтовував позовні вимоги.

Позивачем, з урахуванням вищевказанго, не надано доказів того, що відповідачем видавалися відповідні доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей іншим особам, що останній отримував спірний товар, в зв”язку з чим у нього виник обов”язок щодо його оплати.

Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено того, що між ним та відповідачем виникли правовідносини в рамках договору НОМЕР_1, що дані правовідносини підтверджені представником чи керівником відповідача, в зв”язку з чим, відсутні підстави та докази виникнення обов'язку відповідача щодо сплати за відповідний товар.

З огляду на вказане, висновки, викладені в рішенні господарського суду  відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам, а мотиви позивача, з яких вони оспорюються, не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст..ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

 

постановила:

 

Рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2006 р. по справі № 47/94-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

 

         Головуючий суддя                                                                      

 

                                 Судді                                                                     

 

                                                                                                                

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація