Справа № 33-42/2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УК РАЇНИ
06 лютого 2008 року м. Чернівці
Голова апеляційного суду Чернівецької області Черновський O.K., розглянувши скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Остриця Герцаївського району Чернівецької області на постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від 17 січня 2008 року -
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 17 січня 2008 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.4 КУпАП, за те, що він 16.01.2008 року, керуючи транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, що спричинило створення аварійної ситуації та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців.
В скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду як незаконну, вказуючи при цьому на те, що працівниками ДАІ у нього незаконно було вилучено посвідчення водія. Крім того, вважає безпідставним і посилання у постанові суду на факт визнання ним повністю своєї вини, оскільки, він цей факт заперечує взагалі та стверджує, що не порушував Правил дорожнього руху і не створював ніякої аварійної ситуації, про що є підтвердження спеціаліста автотехніка і що суд, вирішуючи питання про застосування до нього накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, у судовому засіданні повинен був заслухати пояснення і очевидців.
Перевіривши доводи скарги, матеріали адміністративної справи законність і обґрунтованість винесеної постанови, вважаю, що постанова суді щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий
розгляд з таких підстав.
Суд при розгляді адміністративної справи допустив ряд порушень вимог ст.ст. 251, 280, 283, 284, 33, 30 КУпАП.
Так, згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які дані, на основі яких посадова особа встановила наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Цим доказам необхідно дати юридичну оцінку, яка має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді адміністративної справи суд не виконав цих вимог закону розглянув справу поверхово, без повного і об'єктивного встановлення обставин справи, чим порушив також і вимоги ст. 283, 284 КУпАП, не навів докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1.
У постанові , суду фактичні обставини події викладені неповно, не перелічено ознаки об'єктивної сторони правопорушення, зокрема наслідки ДТП, передбачені ст. 122 ч.4 КУпАП, не вказано, яку порушено норму Правил дорожнього руху.
Крім цього, із скарги ОСОБА_1 вбачається, що він взагалі заперечує факт вчинення ним правопорушення і останній стверджує, що цього він не визнавав і в судовому засіданні, хоча у постанові суду зазначено, що свою вину ОСОБА_1 визнавав в повному об'ємі.
В такому випадку необхідно було допитати свідків, а вразі необхідності витребувати й інші докази по справі.
Разом з тим, в порушення вимог ст.ст. 33, 283 КУпАП, суддя не мотивував у постанові прийняте рішення і в частині обрання адміністративного стягнення правопорушнику.
Так, санкція ст. 122 ч. 4 КУпАП, передбачає альтернативні стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, адміністративне стягнення накладається з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, в межах санкцій відповідних норм закону.
Зі змісту ст. 30 КУпАП вбачається, позбавлення спеціального права -керування транспортними засобами, наданого громадянинові, застосовується тільки за грубе або систематичне порушення порядку цим правом.
Суд при призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, цих застережень закону не виконав, оскільки в матеріалах справи немає жодних документів, які б могли свідчити про особу правопорушника і належним чином не мотивував призначення ОСОБА_1 саме стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом і без дослідження обставин, передбачених вищевказаними статтями КУпАП, наклав на правопорушника найсуворіший вид адміністративного стягнення, передбачений ст. 122 ч.4 КУпАП, хоча санкція цієї статті передбачає накладення стягнення і у виді штрафу.
З урахуванням викладеного, постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути допущену неповноту, виконати дії спрямовані на встановлення істини по справі, проаналізувати здобуті докази, дати їм оцінку в їх сукупності і постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Скасувати постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від 17 січня 2008 року щодо ОСОБА_1, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.