Лутугинський районний суд Луганської області

Справа № 416/3485/13-ц

Провадження № 4-с/416/30/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2013 року Лутугинський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Шпідько В.Г., при секретарі Семьонкіній- Галата М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 до ВДВС Лутугинського РУЮ на постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Лутугинського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 серпня 2013 року, -

Встановив: Заявник звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Лутугинського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 серпня 2013 року, в якой вказав, що на підставі заочного рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 17 травня 2013 року по справі № 2/416/60113 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ «Акцент банк» заборгованість по кредиту у розмірі 26 530,80грн. На підставі вказаного вище заочного рішення, Лутугинським районним судом був виданий виконавчий лист. На підставі виконавчого документу та відповідної заяви ПАТ «Акцент банку», старшим державним виконавцем Марченко Н.В. відділу ДВС Лутугинського РУЮ, 15.08.2013 року було відкрито виконавче провадження за № ВП 39314202 та була винесена постанова про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 39314202.

На підставі вказаної вище постанови, державний виконавець наклав арешт на все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2, та заборонив здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та згідно з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було здійснено заборону на відчуження майна, який був надісланий на її адресу.

Даний будинок належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Георгіївської селищної ради за № 132/5 від 26.12.2012р. Боржник ОСОБА_2 за даною адресою не мешкає та не прописана, що підтверджується довідкою про склад сімї від 22.05.2012р. та актом депутата Георгіївської селищної ради від 27.09.2013р. Майна, яке належить ОСОБА_2 в даному будинку немає, все майно належить їй.

Вважає, що вказана вище Постанова старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 серпня 2013 року винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших актів законодавства, які регулюють питання випадків, підстав та умов накладання арешту на майно під час примусового виконання виконавчого документу, а тому така постанова старшого державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню, і є такою, що порушує її права та інтереси на вільне володіння користування та розпорядження майном та будинком, що належить їй на праві приватної власності.

У судовому засіданні представник заявника підтримала заяву та просила її задовольнити.

Зацікавлена особа представник ВДВС Лутугинського РУЮ у судовому засіданні позов не визнала та просила в задоволенні відмовити, оскільки вона діяла вдповідно Закону.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, представника ВДВС Лутугинського РУЮ, перевіривши матеріали справи, вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що передбачене ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У відповідності до ч.1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Тому, як випливає з оскаржуваної постанови, старший державний виконавець виніс її на підставі ч.1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, п.1 ч.6 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт застосовується для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації.

Однак, старший державний виконавець наклавши арешт на будинок не мав та не має на меті реалізовувати його, а лише наклав його з метою забезпечення виконання виконавчого документу. При цьому, як випливає з положення ч. 7 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець після накладання арешту на майно зобов'язаний встановити строк вилучення та наступної передачі на реалізацію арештованого майна.

Таким чином, актами законодавства України не передбачено та не надано державному виконавцю повноважень накладати арешт на майно з метою забезпечення виконання виконавчого документу тобто безстрокового його збереження шляхом заборони його відчуження, оскільки це суперечить загальним засадам та завданням здійснення виконавчого провадження та положенню ст. ст. 50, 55 Закону України «Про виконавче провадження», яким читко передбачено, що арешт накладається виключно з метою збереження майна для його вилучення та подальшої реалізації.

Державний виконавець має право накладати арешт виключно на майно, що належить на праві власності боржнику, однак як випливає з свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Георгіївської селищної ради за № 132/5 від 26.12.2012р., будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності іншій особі, тобто ОСОБА_1, тому накладання арешту на будинок є незаконним, а винесення такої постанови порушує вимоги ст. ст. 50, 55 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявником доведений факт, що така постанова старшого державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню, вона, крім того, порушує права на вільне володіння користування та розпорядження своїм майном, яким є будинок та належить їй на праві приватної власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60, 209,210,212-218, 386-388 ЦПК України, ст.ст. 55, 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 до ВДВС Лутугинського РУЮ на постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Лутугинського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 серпня 2013р. задовольнити.

Скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції Марченко Н.В., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 серпня 2013 року по виконавчому провадженню № 39314202, на підставі якої накладено арешт на все рухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції яка подається протягом 5 днів з дня її отримання. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя :