Справа № 2-1038/2008 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 р. М. Запоріжжя
Жовтневий районний суд М. Запоріжжя в складі:
головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.
при секретарі МОРОЗ Н.І.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Жовтневої районної адміністрації М. Запоріжжя, 3-я особа: ОП ЗМБТІ про визнання права власності на самовільні споруди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Жовтневої райадмініс-трації М. Запоріжжя про визнання за ним права власності на самовільно збудовані споруди: службову прибудову а-3 , гараж Г, сарай Е, вбиральню М, які розташовані на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1, зазначивши, що за заповітом він отримав у спадщину 2/5 частини будинкуАДРЕСА_1, які розташовані на земельній ділянці площею 628 кв.м. , право власності зареєстровано в ОП ЗМБТІ; 3/10 частини будинку належать ОСОБА_3, а 3/10 частини належало ОСОБА_4, який помер і його частина спадкоємцями не прийнята, що перешкоджає йому розпорядитись своєю власністю, оскільки, є самовільні будівлі, які він не можу узаконити, так як є померлі співвласники домоволодіння. Самовільні будівлі побудовані в 1941 р. та в 1996 p., проти цього співвласники не заперечували, оскільки між ними склався певний порядок користування земельною ділянкою і спори не виникали.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві, просив визнати за ним право власності на самовільні споруди: службову прибудову а-3 площею 6, 40 х 1, 22 м вартістю 5488 гр., гараж Г площею 8, 40 х 4, 55 м вартістю 4806 гр., сарай Е площею 5, 95 х 4, 10 м. вартістю 9585 гр., вбиральню М вартістю 1400 гр., які розташовані на земельній ділянці площею 628 кв. домоволодіння АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, в заяві зазначила, що не заперечує проти позовних вимог, просить розглянути справу у її відсутності.
Представник відповідача Жовтневої районної адміністрації проти позову не заперечувала, просила ухвалити рішення на розсуд суду, оскільки, це не порушує права інших співвласників.
Представник 3-ї особи в судовому засіданні не заперечував проти оформлення самовільних споруд на ім'я ОСОБА_2 , пояснивши, що ОП ЗМБТІ є органом, який лише реєструє право власності.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в ОП ЗМБТІ 14.01.2008 р. за реєстровим № НОМЕР_1 в книзі НОМЕР_2 ОСОБА_2. є власником 2/5 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 628 кв. м. , частина складається із частини житлового будинку та самовільних споруд.
На підтвердження позовних вимог надані наступні документи: технічний паспорт на
2
житловий будинок; довідка ОП ЗМБТІ про реєстрацію право власності на нерухоме майно; заява співвласника ОСОБА_3 про згоду на узаконення самовільних споруд, заява ОСОБА_5., яка є спадкоємцем ОСОБА_4., про згоду на узаконення самовільних споруд.
Відповідно до ст. 376 ч.3 ГК України право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути визнано за рішенням суду за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, яку було відведено для цієї цілі, при умові надання земельної ділянки в установленому порядку особі під вже вистроєне нерухоме майно .
Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України за вимогами власника земельної ділянки суд має визнати за ним право власності на нерухоме майно самочинно збудоване на ньому, якщо це не порушує права других осіб.
Частиною 4 статті 130 ЦПК України встановлено, що прийняття в попередньому судовому засіданні судового рішення у випадку визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 174 та 175 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені, не порушують права інших осіб та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладено та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на самовільні споруди: службову прибудову а-3 площею 6, 40 х 1, 22 м вартістю 5488 гр., гараж Г площею 8, 40 х 4, 55 м вартістю 4806 гр., сарай Е площею 5, 95 х 4, 10 м. вартістю 9585 гр., вбиральню М вартістю 1400 гр., які розташовані на земельній ділянці площею 628 кв. домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.