Справа №2-225/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2008 р. М. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.

при секретарі МОРОЗ Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: КП ВРЕЖО-2 Жовтневого району м. Запоріжжя про відшкодування мате-рільної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3. про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, зазначивши, що 26.10.2006 р. з вини відповідачів відбулося залиття її квартири, гарячею водою були залиті жилі та нежилі приміщення, через високу вологість були пошкоджені носильні речі, крім того, їй завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що загострились хронічні захворювання, був порушений звичний для неї образ життя, вона була змушена проживати у вологій квартирі, в добровільному порядку відповідачі завдану шкоду відмовились відшкодовувати. Просила стягнути з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 2225 гр., моральну шкоду 1700 гр. та судові витрати.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному на обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідачі проти позову заперечували, пояснивши, що 26.10.2006 р. в їх квартирі було зірвано кран, який встановлювали працівники ЖЕД, недолік крану одразу виявити було неможливо, вони пропонували позивачці власними силами усунути наслідки залиття, на що та не погодилась та вимагали гроші, крім того, вважають, що наданий кошторис не відповідає дійсним затратам на виконання робіт.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з»явився, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, двома поверхами вище розташована квартира НОМЕР_1, яка належить на праві власності відповідачам по справі.

Згідно до актів комісій ЖЕД-32 від 30.10.2006 р. та 20.11.2006 р. вбачається, що 26.10.2006 р. сталося залиття квартири АДРЕСА_1, причина залиття - тріщина на відсікаючому шаровому крані гарячої води, який встановлю-ний власником квартири НОМЕР_1 самостійно. Ремонт необхідно виконати за рахунок власників квартири НОМЕР_1.

При цьому в акті від 30.10.2006 р. зазначено, що були залиті: зала, кухня, ванна, коридор, обсяг ремонтно-відновлювальних робіт буде встановлений після повного висихання.

В акті від 20.11.2006 р. зазначено, що ремонтно-відновлювальні роботи слід провести в наступних приміщеннях: зала, кухня, ванна, туалет, коридор, кладовка, тобто мають місце розбіжності залитих приміщень.

2

На підставі зазначених актів було складено локальний кошторис станом на

2006 року, згідно до якого вартість ремонтних робіт складає 2225 гр., станом на

2007 р. вартість складає 2293 гр.

Відповідач вважає, що сума, зазначена в кошторисі, значно більша, оскільки до складу робіт включені роботи, які є добавочними та окремо не оплачуються.

Статтею 59 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленому законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Стаття 60 ч.1 ЦПК України покладає на сторони обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. . 1166 ЦК України майнова шкода, завдана діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зазначені вище акти обстеження складені робітниками ВРЕЖО-2, тобто зацікавленими особами, оскільки не виключається можливість саме вини КП ВРЕЖО-2 у спричиненні залиття квартири, у відсутності відповідачів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині матеріальної шкоди, її розміру, що саме з вини відповідачів, а не інших осіб (наприклад працівників КП ВРЕЖО-2), сталося залиття квартири, оскільки сам факт залиття квартири ОСОБА_1 не є безспірним доказом вини відповідачів, позивачкою не доведені.

Відповідно до ст. . 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

На підтвердження позовних вимог в частині заподіяння моральної шкоди позивачкою надана амбулаторна карта, з якої випливає, що ОСОБА_1 зверталась до лікарні в травні 2007 p., тобто понад півроку з дня залиття квартири.

Суд вважає, що позивачкою не надано доказів того, що погіршення її стану здоров'я відбулось не в зв'язку із хворобами, які вона мала, а саме з вини відповідачів, що придбання ліків обумовлено саме цим, тобто, що дії відповідачів знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням шкідливих наслідків для позивачки, не обґрунтований також і розмір моральної шкоди.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши доводи та пояснення сторін, враховуючи викладене, суд вважає на необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відповідно до ст. .88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

В частині стягнення з відповідачів на користь позивачки судових витрат суд залишає вимоги також без задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: КП ВРЕЖО-2 Жовтневого району м. Запоріжжя про відшкодування матерільної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.