ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року № 813/4667/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Козак Н.Є.,

за участю представника позивача Посікіри Р.Р., представника відповідача Шевчука І.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Миколаївської міжрайонної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської міжрайонної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 лютого 2013 року: № 0000042200 повністю, та № 0000022200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 59 010,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 39 340,00 грн.; за штрафними санкціями - 19 670,00 грн.). В обґрунтування позовних вимог зазначено, що господарські операції позивача з ПП «Галтехсервіс», ТзОВ «Толден», ТзОВ «Вторма-Львів», ТзОВ «Компанія Автодок Трейд», ТзОВ «Сікоя», ТзОВ ФПК «Корті» є реальними, товарними, а помилкові висновки відповідача базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Вказано, що прийнято судові рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, якими позивачу було донараховано податок на додану вартість по контрагентах ПП «Галтехсервіс», ТзОВ «Толден», ТзОВ «Вторма-Львів», ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» . Зазначено, що до перевірки податковому органу надано усі первинні документи, які відповідають критеріям первинного документу, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарської діяльності з ТзОВ «Сікоя», ТзОВ ФПК «Корті», проте податковим органом до уваги взяті не були.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково пояснив, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту по ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» за жовтень 2011 року на суму ПДВ 19 117,00 грн. жодними доказами та аргументами не обґрунтовані. Оскільки ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» у жовтні 2011 поставила товару на суму 2 191 072,53 грн. (в т.ч. ПДВ 365 178,77 грн.), тому висновки про завищення податкового кредиту на 19 117,00 грн. є не зрозумілі. Просив позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях зазначив, що при перевірці позивача використано акти перевірок контрагентів-постачальників ВАТ «Жидачівський-целюлозно-паперовий комбінат», якими не підтверджено факти здійснення господарської діяльності. Перевіркою встановлено відсутність фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, здійснення операцій без мети настання реальних наслідків, встановлено отримання безпідставної податкової вигоди, яка полягає в заниженні податку на прибуток, а отже виключає господарський характер понесених витрат та право на формування податкового кредиту за такими операціями. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Миколаївською МДПІ (Жидачівське відділення) ДПС у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Жидачівський-целюлозно-паперовий комбінат» (далі - ВАТ «ЖЦПК») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки встановлено порушення Товариством, окрім іншого, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі ПК України) що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток; п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що відображено в акті перевірки № 34/2200/00278801 від 24.01.2013 року .

На підставі встановлених порушень 13.02.2013 року Миколаївською МДПІ (Жидачівське відділення) ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000042200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23 680 302,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 752 751,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 501 834,00 грн.; за штрафними санкціями - 250 917,00 грн.).

Не погоджуючись з прийнятими 13.02.2013 року податковими повідомленнями-рішеннями № 0000042200 повністю, та № 0000022200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 59 010,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 39 340,00 грн.; за штрафними санкціями - 19 670,00 грн.) Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з акту перевірки № 34/2200/00278801 від 24 січня 2013 року

ВАТ «ЖЦПК» згідно договору № 05/05-2011 року від 05.05.2011 року на поставку вугілля та додаткової угоди № 6 від 04.08.2011 року здійснювло фінансово-господарські взаєморозрахунки з ПП «Галтехсервіс» з придбання вугілля. Господарська операція котра відбулась у серпні 2011 року між ВАТ «ЖЦПК» та ПП «Галтехсервіс» оформлена накладними, актами прийому-передачі, залізнично-дорожніми накладними, платіжними дорученнями. Вартість вугілля в сумі 485 766,00 грн. вплинула на собівартість реалізованої готової продукції.

ВАТ «ЖЦПК» з ТзОВ «Толден» укладено договір поставки № 01/12/08 від 01.12.2008 року та додаток до нього № 1/11 від 01.01.2011 року . На виконання вказаного договору ТзОВ «Толден» у грудні 2011 року було поставлено товару (клей) на загальну суму 1 735 432, 56 грн.

Між ВАТ «ЖЦПК» та ТзОВ «Вторма-Львів» укладено договір поставки товару (макулатура) № 1004 від 24.12.2010 року. Перевіркою встановлено, що протягом вересня 2011 року ТзОВ «Вторма-Львів» проведено реалізацію товарно-матеріальних цінностей ВАТ «ЖЦПК» на загальну суму 665 080,80 грн.

Згідно з договором № 1046 від 06.05.2011 року ВАТ «ЖЦПК» здійснювло фінансово-господарські взаєморозрахунки з ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» за придбання макулатури. На виконання умов цього договору у липні 2011 року ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» було поставлено макулатуру на суму 7 022 819,15 грн. (в т.ч. ПДВ 1 170 469,88 грн.). Як зазначено в акті перевірки, ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» було поставлено макулатуру ВАТ «ЖЦПК» у серпні 2011 року на суму 4 283 483,97 грн. (в т.ч. ПДВ 713 914,03 грн.), у вересні 2011 року на суму 7 932 826,88 грн. (в т.ч. ПДВ 1 322 137,89 грн.), у жовтні 2011 року на суму 114 699,96 грн. (в т.ч. ПДВ 19 116,66 грн.), на що було виписано прихідні накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні.

Перевіркою встановлено укладення договору купівлі-продажу № 92/34 п/л від 17.05.2011 року та додаткової угоди від 01.07.2011 року, відповідно до умов яких ТзОВ «Сікоя» (продавець) зобов'язується поставити, а ВАТ «ЖЦПК» (замовник) прийняти і оплатити сировину. На виконання договору складено видаткові накладні № 27 від 31.07.2011 року на суму 42 645,60 грн., № 26 від 31.07.2011 року на суму 21 966,00 грн., № 25 від 26.07.2011 року на суму 73 732,00 грн., № 27 від 26.07.2011 року на суму 38 430,00 грн., № 20 від 18.07.2011 року на суму 68 275,90 грн., № 18 від 11.07.2011 року на суму 44 086,20 грн., № 19 від 11.07.2011 року на суму 22 988,70 грн.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до видаткової накладної № 271 позивачем отримано товар від ТзОВ ФПК «Корті» на загальну суму 2 712,00 грн. (в т.ч. ПДВ 452,00 грн.).

Позивач відобразив у бухгалтерському обліку господарські операції з ТзОВ «Сікоя», ТзОВ ФПК «Корті», ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» та по податковому обліку відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 39 340,00 грн., а саме: ТзОВ «Сікоя» за липень 2011 року суму ПДВ 19 771,00 грн., ТзОВ ФПК «Корті» за вересень 2011 року суму ПДВ 452,00 грн., ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» за жовтень 2011 року суму ПДВ 19 117,00 грн.

Суми витрат по господарських операціях з вищевказаними контрагентами задекларовано позивачем за II-IV квартали 2011 року та за І-ІІІ квартали 2012 року.

При перевірці податковим органом використано акти перевірок контрагентів-постачальників ВАТ «ЖЦПК», а саме: акт №1243/2301/31843866 ДПІ у м. Червонограді від 11.11.2011 року «Про результати документальної позапланової перевірки ПП «Галтехсервіс» щодо дотримання правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за період з 01.08.2011 по 31.08.2011»; акт №103/23-3/32683911 ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 22.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Толден» з взаємовідносин з платниками податків за грудень 2011 року»; акт №26/22/32478122 ДПІ у Жидачівському районі від 06.04.2012 року з питань взаємовідносин ТзОВ «Вторма-Львів» з контрагентом ФГ «Наїма» за вересень 2011 року»; довідку № 727/7/2302/37332211 ДПІ у Дарницькому районі міста Києва від 31.01.2012 року «Про результати зустрічної звірки ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.06.2011 по 31.07.2011»; довідку ДПІ у Дарницькому районі міста Києва «Про результати проведення зустрічної звірки ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» з питань правомірності нарахування податкового кредиту по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 та податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ВАТ «ЖЦПК» декларацій з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року»; акт № 1407/22-4/19328884 ДПІ у Франківському районі м. Львова від 20.09.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Сікоя» з питань господарських відносин з ТзОВ «Будівельна Компанія «АТР Груп» за липень 2011 року»; акт №1251/226/31509051 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 26.10.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ФПК «Корті» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року».

Вказаними актами, на думку відповідача, не підтверджено факти здійснення господарської діяльності, тому податковим органом встановлено, що взаємовідносини ВАТ «ЖЦПК» з ТзОВ «Компанія Автодок Трейд», ТзОВ «Вторма-Львів», ТзОВ «Толден», ПП «Галтехсервіс», ТзОВ «Сікоя» та ТзОВ ФПК «Корті» не спричиняють реального настання правових наслідків та зроблено висновок про порушення позивачем пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, а саме завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за II-IV квартали 2011 року на загальну суму 18944242 грн та за І-ІІІ квартали 2012 року на загальну суму 4 736 060,00 грн. та порушення п.198.1. п.198.2, п.198.3. п.198.6 ст.198 ПК України, а саме заниження податку на додану вартість на суму ПДВ - 39 340,00 грн.(в липень 2011 року - 19 771,00 грн., вересень 2011 року - 452,00 грн., жовтень 2011 року - 19 117,00 грн.).

Проте з такими висновками податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 01 березня 2012 року постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-14603/11/1370, залишеною без змін 04 червня 2013 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі № 0000672320/14549 від 14.12.2011 року. Спірне податкове повідомлення-рішення винесено за результатами перевірки ВАТ «ЖЦПК» щодо господарських операцій з ПП «Галтехсервіс» згідно договору № 05/05-2011 від 05.05.2011 року. Рішеннями судів встановлено реальний характер господарських операцій ВАТ «ЖЦПК» та ПП «Галтехсервіс», та підтверджено безпідставність висновків ДПІ про нікчемність цього правочину.

Також встановлено, що 16 липня 2012 року постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-4826/12/1370, залишеною без змін 14 травня 2013 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, скасовано податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ Львівської області № 0000232320/1897 від 21.05.2012 року. Вказане податкове повідомлення-рішення винесено за результатами перевірки ВАТ «ЖЦПК», якою встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року по господарських операціях з ТзОВ «Толден» по виконанню договору поставки № 01/12/08 (додатку № 1/11 від 01.01.2011 року до договору). Рішеннями судів встановлено, що відомості, які зазначені у первинних документах, представлених до перевірки, у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом, тому ВАТ «ЖЦПК», формуючи податковий кредит, діяло в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

07 листопада 2012 року постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-5011/12/1370 дано оцінку висновкам податкового органу про заниження податку на додану вартість ВАТ «ЖЦПК» за вересень 2011 року по господарських операціях з ТзОВ «Вторма-Львів» та зазначено, що під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ВАТ «ЖЦПК» на укладення договору без наміру створити наслідки, які ним передбачені. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо придбання товару, тому протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 15 листопада 2012 року постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-3413/12/1370, залишеною без змін 04 квітня 2013 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, скасовано податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ Львівської області № 0000202320/530 від 10.04.2012 року. Оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене за результатами перевірки ВАТ «ЖЦПК», якою встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року по господарських операціях з ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» по виконанню договору № 1046 від 06.05.2011 року. Рішеннями судів встановлено, що аргументи, якими податковий орган доводив відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» були надуманими та спростовані долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а отже - не доводять порушення ВАТ «ЖЦПК» податкового законодавства.

Зі змісту зазначених рішень вбачається, що судами першої та апеляційної інстанції були встановлені обставини, що підтверджують реальність проведених господарських операцій ВАТ «ЖЦПК» та його контрагентів.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище та враховуючи норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 року у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 року у справі № К/9991/66857/11.

В основу виявлених при перевірці порушень відповідачем покладено висновки актів перевірок контрагентів позивача. Проте, висновки акта перевірки ВАТ «ЖЦПК» щодо встановлених порушень не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, що зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, які б підтверджували факт порушення податкового законодавства саме позивачем. Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними, як і немає інших відомостей, які б свідчили про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на поставку товару та надання послуг. Такі висновки зроблені за самими лише даними перевірок контрагентів, тому не можуть вважатися достовірними. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взято до уваги і не вплинули на висновки податкового органу.

Крім того, використання податковим органом акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необґрунтованим.

Щодо висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в сумі 39 340,00 грн., а саме по контрагентах: ТзОВ «Сікоя» за липень 2011 року суму ПДВ 19 771,00 грн., ТзОВ ФПК «Корті» за вересень 2011 року суму ПДВ 452,00 грн. суд зазначає наступне.

При перевірці господарських відносин позивача з ТзОВ «Сікоя» та ТзОВ ФПК «Корті» використано акт № 1407/22-4/19328884 ДПІ у Франківському районі м. Львова від 20.09.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Сікоя» з питань господарських відносин з ТзОВ «Будівельна Компанія «АТР Груп» за липень 2011 року»; акт №1251/226/31509051 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 26.10.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ФПК «Корті» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року».

У акті № 1407/22-4/19328884 від 20.09.2012 року зазначено, що за місцезнаходженням ТзОВ «Сікоя» знаходиться квартира і чоловік, який відчинив двері даної квартири, не пред'явив для огляду документи, що посвідчують особу, та повідомив, що ТзОВ «Сікоя» за даною адресою не знаходиться. Окрім того, в акті №1251/226/31509051 від 26.10.2012 року зазначено, що директор ТзОВ ФПК «Корті» за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місце здійснення діяльності ТзОВ ФПК «Корті» встановити не має можливості. Тому, ДПІ встановлено факт відсутності реального вчинення господарських операцій між ВАТ «ЖЦПК» та ТзОВ «Сікоя», ТзОВ ФПК «Корті».

Суд зазначає, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Отже, використання відповідачем актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків податкового органу щодо встановлених порушень.

Окрім того, наведені в цих актах перевірки обставини не можуть доводити, що господарські операції ВАТ «ЖЦПК» з ТзОВ «Сікоя» та ТзОВ «Корті» фактично не відбулись та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Щодо висновків відповідача про завищення податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму ПДВ 19 117,00 грн. по господарських операціях позивача з ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» суд зазначає наступне.

Як зазначено у акті перевірки, на виконання умов договору № 1046 від 06.05.2011 року ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» було поставлено макулатуру ВАТ «ЖЦПК» у серпні 2011 року на суму 4 283 483,97 грн. (в т.ч. ПДВ 713 914,03 грн.), у вересні 2011 року на суму 7 932 826,88 грн. (в т.ч. ПДВ 1 322 137,89 грн.), у жовтні 2011 року на суму 114 699,96 грн. (в т.ч. ПДВ 19 116,66 грн.), на що було виписано прихідні накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні.

З долучених до матеріалів справи витягу з реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року та акту звірки за жовтень 2011 року по контрагенту ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» вбачається, що у жовтні 2011 року Товариство поставило макулатуру на суму 2 191 072,53 грн. (в т.ч. ПДВ 365 178,77 грн.), про що виписало 33 податкові накладні. Жодна податкова накладна не виписана на суму ПДВ 19 117,00 грн.

В акті перевірки перераховані накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні за серпень-вересень 2011 року, за жовтень 2011 року відсутній перелік первинних документів.

Отже, акт перевірки № 34/2200/00278801 від 24.01.2013 року не містить аргументів встановленого порушення, що свідчить про його недоведеність та безпідставність висновків податкового органу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зазначає, що достатньою підставою для правомірного формування податкового кредиту за умови реальності проведених господарських операцій є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка є водночас податковим і розрахунковим документом, та сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Факти поставки та фактичного отримання товарів ВАТ «ЖЦПК» підтверджуються належними документами, які в сукупності підпадають під значення первинних, що визначене у статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Внаслідок проведення даних операцій позивач як платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, відповідачем не доведено неотримання позивачем товарно-матеріальних цінностей. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на поставку товару.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочин не визнаний у встановленому законом порядку недійсним. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналіз норм ПК України дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року, справа № 21-47а10.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з частиною 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» 2 294,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ (Жидачівське відділення) ДПС у Львівській області від 13 лютого 2013 року № 0000042200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ (Жидачівське відділення) ДПС у Львівській області від 13 лютого 2013 року № 0000022200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 59 010,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 39 340,00 грн.; за штрафними санкціями - 19 670,00 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2013 року.

Суддя Лейко-Журомська М.В.