АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2006 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів Іщенка В.І.,
Мамасуєвої Л.О.,
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, та ділової репутації та стягнення моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Вимоги позову ОСОБА_1 мотивує тим, що вона працює ІНФОРМАЦІЯ_1 Швейцарської Холдингової компанії „Цептер Інтернаціональ Україна", відповідачка, яка проживає у її під'їзді поверхом нижче стала приходити до неї на роботу і при колегах та клієнтах, які знаходилися у фірмі ображати її нецензурними словами. В результаті таких дій ОСОБА_2 у ОСОБА_1 знизилася реалізація товару і вона змушена була перевестися до Сімферопольської філії підприємства, витрачаючи додаткові кошти на проїзд та проживання. 19 липня 2005 р. ОСОБА_1 з'явилася у судове засідання до Феодосійського міського суду АР Крим у якості свідка по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, де третьою особою по справі була ОСОБА_2, судове засідання було відкладено і відповідачка по цій справі у коридорі суду почала голосно знов ображати ОСОБА_1 і на її голос стали обертатися люди, через що позивачка погано почувалася. 31 липня 2005 р. біля 09-30 годин, коли ОСОБА_1 спускалася сходами зі своєю гостею ОСОБА_5, ОСОБА_2 під час знаходження позивачки на її поверсі відкрила двері своєї квартири та почала знов ображати ОСОБА_1, яка не стала звертати на це увагу. Тоді ОСОБА_2 вийшла на балкон своєї квартири і стала голосно на весь двір кричати на ОСОБА_1 ображаючи її і обіцяючи вижити з дому. Такими діями відповідачки, за твердженням ОСОБА_1, їй була заподіяна моральна шкода, яка виразилася у приниженні її честі і гідності перед
сусідами та колегами, яку вона оцінює у 3000 грн.____________________________
Справа № 22-ц-1879-Ф/06р. Головуючий у першій інстанції
Терентьєв А.М.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
У свою чергу ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 проживає у квартирі поверхом вище неї з 1997 р. В 2003 р. тяжко захворіла мати ОСОБА_2, а починаючи з січня 2005 p., знаходячись, незважаючи на відповідну медичну допомогу, в дуже тяжкому стані, мати позивачки за зустрічним позовом дуже кричала від болю, на що ОСОБА_1 стукала у підлогу і по трубах опалювальної системи, знаючи, що це кричить мати ОСОБА_2. У період хвороби матері ОСОБА_2, остання разом з ОСОБА_6, яка допомагала позивачці у догляді за хворою матір'ю, вийшли на сходи і зустріли ОСОБА_1, яка безпідставно стала звинувачувати ОСОБА_2 у поганому догляді за матір'ю і ображала її нецензурними словами. У кінці серпня 2005 р. у вечорі ОСОБА_2 зайшла до своєї сусідки ОСОБА_7 та попросила передати ОСОБА_1 прохання про припинення здійснювати шум у своїй квартирі, який виражався у стуканні у стелю, переставлянні меблів, тощо, своє прохання ОСОБА_2 не передала особисто з тієї підстави, що вона знаходилася у поганих відношеннях з відповідачкою. В результаті такого прохання ОСОБА_2 отримала позов ОСОБА_1, вимоги якого, на думку позивачки, не відповідають дійсності і, крім того, позов містить дані, які порочать її честь та гідність. ОСОБА_2 просить стягнути на її користь, з ОСОБА_1 1650 грн. моральної шкоди, завданої їй діями та словами останньої.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 05 липня 2006 р. ухвалено наступне: позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково; визнані такими, що не відповідають дійсності, принижують честь та гідність ОСОБА_1, поширені ОСОБА_2 у березні 2003 р. у приміщенні Феодосійської філії „Цептер Інтернаціональ Україна" відомості про ОСОБА_1 про те, що вона є аферисткою та непорядною людиною, ОСОБА_2 зобов'язана у присутності працівників Феодосійської філії „Цептер Інтернаціональ Україна" принести вибачення ОСОБА_1; визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують честь та гідність ОСОБА_1 висловлювання на її адресу ОСОБА_2 у приміщенні Феодосійського міського суду АР Крим 19 липня 2005 р. та зобов'язано ОСОБА_2 у присутності свідків вибачитись перед ОСОБА_1 за вказані висловлювання; в решті частини позовних вимогОСОБА_1 відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 грн., судові витрати у сумі 150 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 7 грн. 50 коп.
Обидві сторони по справі не погодилися з рішенням суду першої інстанції і подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, задовольнивши їх позовні вимоги у повному обсязі і відмовивши у задоволенні зустрічного позову іншої сторони.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 ґрунтуються на неналежній, на її думку, оцінці судом обставин по справі, зокрема, апелянт вважає, що судом не було прийнята до уваги тривалість безпідставних образ з боку ОСОБА_2, а також сам характер образливих дій з боку відповідачки у зв'язку з чим вона втратила покій та сон. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що судом були неправильно застосовані норми матеріального права і не взяті до уваги вимоги законодавства України стосовно вирахування заподіяної моральної шкоди. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити, постановивши рішення про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 3000 грн.
У свої апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а саме, апелянт вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи справу, не дав належну оцінки показанням свідків з
її боку, у той же час, безпідставно прислухавшись до показань свідків з боку ОСОБА_1, крім того, справа судом було розглянута однобоко, що призвело д0 її неправильного вирішення. У свої чергу, ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення скасувати і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 і задовольнити її позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами по справі склалися стійкі неприязні відносини, між ними виникають сутички, під час яких сторони висловлюють взаємні образи одна одній. Факт неодноразового ображання ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 у приміщенні Феодосійської філії „Цептер Інтернаціональ Україна", у коридорі Феодосійського міського суду АР Крим був встановлений судом першої інстанції і підтверджений показаннями свідків, які допитувалися у судовому засіданні, а також надавали письмові пояснення з цього приводу. У той же час суд першої інстанції не вважає позовні вимоги ОСОБА_2 такими, що підлягають задоволенню, а факти її образи з боку ОСОБА_1 встановленими, оскільки вони підтверджені лише одним свідком ОСОБА_6, яка є подругою ОСОБА_2
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст. 23 ч.1 п.4 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі ст.277 ч.1 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Факт неодноразового ображання ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 у приміщені Феодосійської філії „Цептер Інтернаціональ Україна" знайшов своє підтвердження показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ін. у судовому засіданні і відповідними письмовими поясненнями ОСОБА_10 та ін. Зазначені дії стали причиною того, що ОСОБА_1 вимушена була перевестися з Феодосійської до Сімферопольської ФІЛІЇ „Цептер Інтернаціональ Україна" у зв'язку з чим нею витрачалися додаткові кошти на проїзд. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає правильним встановлення судом фактів образ ОСОБА_2 ОСОБА_1 у приміщенні Феодосійського суду АР Крим, що також знайшло своє підтвердження показаннями свідків. Показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що вони не чули жодних образ з боку ОСОБА_2 до ОСОБА_1, не може бути прийнято до уваги, оскільки вказані свідки знаходяться у дружніх стосунках з позивачкою
Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, оскільки обставини зустрічного ображання її відповідачкою не знайшли свого підтвердження. Посилання ОСОБА_2, як на підставу задоволення її позову, на позовну заяву ОСОБА_1, яка стала причиною приниження честі, гідності та ділової репутації позивачки і заподіяла їй моральну шкоду також не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки ОСОБА_1, як і кожна особа, не позбавлена права звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Пленумом Верховного Суду України „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян і організацій" від 28 вересня 1990 р. під поширенням відомостей, що принижують честь, гідність та ділову репутацію, слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному колу осіб або хоча б одній особі.
Незгода ОСОБА_1 з розміром моральної шкоди, яка була стягнута на її користь з ОСОБА_2, на думку колегії суддів, є безпідставною, оскільки при розрахунку розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню судом були враховані вимоги Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 p., а саме, була дана належна оцінка діям ОСОБА_2, тривалості цих дій, які призвели до заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, а також були враховані наслідки, до яких такі дії відповідачки призвели.
Таким чином, рішення суду першої інстанції, за думкою колегії суддів, є правильним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, з урахуванням всіх суттєвих обставин по справі і надання їм належної правової оцінки, тому підстав для його скасування за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вбачається.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2006 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.