АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
_____
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів Іщенка В.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до фермерського господарства „Светлый путь" та Торгово-промислової палати України про стягнення орендної плати, пені за затримку розрахунку, визнання висновку про форс-мажорні обставини недійсним, зобов'язання змінити суттєві умови договору оренди за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2005 року та на додаткове рішення того ж суду від 11 січня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ФГ „Светлый путь" та ТПП України про стягнення орендної плати, пені за затримку розрахунку, визнання висновку про форс-мажорні обставини недійсним. Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 мотивовані тим, що вони є власниками сертифікатів на земельні паї, які були отримані ними у результаті паювання земель КСП „Красновка" Кіровського району відповідно до Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у власність сільгосппідприємствам та організаціям" № 720/95 від 08 серпня 1995 р. З ФГ „Светлый путь" позивачі уклали договір оренди їх земельних ділянок, який передбачав грошову, натуральну та відпрацьовану у вигляді послуг плату з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2% від вартості земельної ділянки. ФГ „Светлый путь" свої зобов'язання по сплаті орендної плати перед позивачами виконав частково, посилаючись на форс-мажорні обставини, однак, не надавши власникам земельних ділянок висновків відповідної експертизи, що позивачі вважають неправомірним.
Позивачі згодом доповнили свої позовні вимоги тим, що просять визнати
висновки ТПП України про форс-мажорні обставини, які були надані при розгляді
справи суду, недійсними, оскільки висновок складений у порушення агротехнологічних
методик і нормативних актів про підрахунок врожаю сільгоспкультур, які перелічені у
актах дослідження сільгоспкультур і їх ушкодження, затверджених начальником
Справа № 22-ц-1864-Ф/06р. Головуючий у першій інстанції
Трубніков Ю.Л.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
управління сільського господарства райдержадміністрації. Зазначені акти складені у відсутності уповноважених представників орендодавців земельних ділянок, призначених рішенням зборів.
Ще пізніше позивачі знову доповнили свій позов вимогами про зміну суттєвих умов договору оренди, який мотивують тим, що договір оренди, який діяв на момент їх звернення до суду не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підлягає приведенню до відповідності вимог цивільного законодавства.
27 грудня 2004 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 доповнили свої позовні вимоги, уточнивши суму орендної плати і пені, яка підлягає стягненню з ФГ „Светлый путь" на користь кожного з позивачів. На думку позивачів, їм не виплачена орендна плата мінімального розміру (1,5% від вартості земельного паю рівний 40127 грн.) с урахуванням коефіцієнту індексації „2.465" грошової оцінки сільгоспугодь станом на 01 квітня 2004 p., тобто 1483 грн. 70 коп. (із розрахунку 40127 грн. х 2,465 х 1,5% = 1483 грн. 70 коп.), що тягне нарахування пені відповідно до п.З договору оренди із розрахунку 0,2% від суми недоїмки за кожний день просрочки, що, у свою чергу, з 01 жовтня 2004 р. по 27 грудня 2004 р. за 89 календарних днів складає 264 грн. 10 коп. (1483 грн.70 коп. х 0,2% х 89 кал.днів). Всього позивачі просять стягнути з ФГ „Светлый путь" на користь кожного з них по 1747 грн. 80 коп., а також витрати по справі.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 18 жовтня 2005 р. у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ФГ „Светлый путь" та ТПП України про стягнення орендної плати, пені за затримку розрахунку, визнання висновку про форс-мажорні обставини недійсним було відмовлено.
Додатковим рішенням того ж суду від 11 січня 2006 р. рішення Ленінського районного суду АР Крим від 18 жовтня 2005 р. було доповнено наступним текстом: „У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ФГ „Светлый путь" та ТПП України про спонукання зміни істотних умов договору орендної ділянки (паю) відмовити".
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не погодилися з основним та додатковим рішеннями суду першої інстанції і їх представник подав на вказані рішення апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати і повернути справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Апелянти, в обгрунтування своїх вимог, посилаються на неправильне вирішення справи судом першої інстанції у зв'язку з хибним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а також у зв'язку з наданням дослідженим по справі доказам неналежної правової оцінки. Так, апелянти вважають неправомірним, те що вони не були сповіщені про час та місце судового засідання, через що не мали змоги бути присутніми у ньому.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції вирішив справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ФГ „Светлый путь" та ТПП України про стягнення орендної плати, пені за затримку розрахунку, визнання висновку про форс-мажорні обставини недійсним за відсутності позивачів, що колегія судців не може визнати правомірним, також у відсутності позивачів було вирішено питання і про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ст.311 ч.1 п.З ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи при ухваленні рішення Ленінського районного суду АР Крим від 18 жовтня 2005 р. та додаткового рішення того ж суду від 11 січня 2006 р. позивачі присутніми не були. Дані про належне сповіщення, відповідно до вимог цивільного-процесуального законодавства, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про судове засідання на 17 жовтня 2005 р. в матеріалах справи відсутні. Крім того, суд першої інстанції, отримавши від представника позивачів ОСОБА_2 телеграму з клопотанням про перенесення розгляду справи з відповідною медичною довідкою, не обговорив питання про відкладення справи відповідно до вимог ст. 169 ч.1 п.п. 1,2 ЦПК України.
Відповідно до ст. 169 ч.1 п.1 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
На думку колегії суддів за вищезазначених обставин, тобто хвороби позивача і представника позивачів ОСОБА_2, суд першої повинен був перенести розгляд цивільної справи на іншу дату, належним чином повідомивши про час та місце судового засідання сторони по справі, однак судом такого зроблено не було, через що оскаржуване рішення Ленінського районного суду АР Крим від 18 жовтня 2006 р. підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
У той же час підлягає скасуванню і додаткове рішення Ленінського районного суду АР Крим від 11 січня 2006 p., оскільки воно витікає з основного рішення і позовні вимоги, вирішені у цих рішеннях, мають розглядатися невід'ємно одне від одного.
Таким чином, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню - скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.З, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2005 року та додаткове рішення того ж суду від 11 січня 2006 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.