АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
НОМЕР_61 листопада НОМЕР_6006 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів Іщенка В.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -Орендне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Керчі, дочірнє підприємство „КД-Керч", про усунення перешкод у користуванні підсобними приміщеннями, стягнення матеріального збитку і моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_НОМЕР_6 про усунення перешкод у користуванні підсобними приміщеннями, стягнення матеріального збитку і моральної шкоди, треті особи - Орендне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Керчі, дочірнє підприємство „КД-Керч". Позов мотивований тим, що позивачці на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2000 р. перейшла квартира АДРЕСА_1, а також приміщення 4 і 10 сараю літ. Б, В, огорожа та мостіння. Відповідно до договору купівлі-продажу від 27 липня 2004 р. зазначена квартира без підсобних приміщень перейшла у власність ДП „КД-Керч", однак відповідач зайняв зазначені приміщення, зробивши там майстерню з ремонту холодильників. Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 08 квітня 2005 р. відповідач був зобов'язаний звільнити вказані приміщення, проте цього не зробив, а крім того, викинув з підсобних приміщень належні позивачці речі: б/в холодильник „Днепр" вартістю 100 грн., 2 шт. дверей по 50 грн. кожна, 2 шт. гардини по 43 грн. кожна, новий лист ДВП - 40 грн., 20 шт. лакованих рейок для оббивки дверей - 200 грн., дрова для опалювання, дошки, закатки вартістю 200 грн., а всього ОСОБА_2 заподіяв їй матеріальний збиток на суму 726 грн. Також, за твердженням ОСОБА_1, неправомірними діями відповідача, через які вона не може вести активний образ життя, порушенні її нормальні життєві зв'язки, їй була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює у 5000 грн.
Справа № 22-ц-1497-Ф/06р. Головуючий у першій інстанції
Шкуліпа В.І.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
У свою чергу ОСОБА_2 також звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, який мотивує тим, що 27 липня 2004 р. відповідачка продала квартиру АДРЕСА_1 ДП „КД-Керч" і, оскільки вказаний будинок має пічне опалювання, то до підсобних приміщень відносяться не тільки сходи, чердак, але й сараї, і таким чином, до кожної квартири належить по два сараї. ОСОБА_2, посилаючись на ЗУ „Про приватизацію житлового фонду" вважає, що сараї є невід'ємною частиною квартири. За твердженням позивача за зустрічним позовом, директор ДП „КД-Керч" неодноразово звертався до ОСОБА_1 з проханням звільнити спірні підсобні приміщення, що остання не робила, а натомість зверталася до органів правопорядку з вимогами щодо неправомірних дій ОСОБА_2, а крім того, безпідставно ображала позивача при всіх мешканцях двору, чим заподіяла йому моральну шкоду, яку він оцінює у 10000 грн.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 08 червня 2006 р. у позовах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та у зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було відмовлено.
ОСОБА_1 не погодилася з рішенням суду першої інстанції і подалала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, задовольнивши її позов у повному обсязі. В обгрунтування своїх вимог, апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, а також на неповне з'ясування обставин по справі і надання неналежної оцінки доказам по справі, що призвело до неправильного її вирішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, судом першої інстанції встановлено, що вона була власником кв.АДРЕСА_1 з іншими додатковими спорудами відповідно до договору купівлі-продажу НОМЕР_1, яка рішенням Керченської міської ради АР Крим від НОМЕР_2 була визнана непридатною для використання і переведена у категорію нежилих приміщень. Згідно з договором купівлі-продажу від НОМЕР_3 вказане приміщення перейшло у власність ДП „КД-Керч". Незважаючи на те, що предметом останнього договору купівлі-продажу було вказано нежиле приміщення АДРЕСА_1 і не були відображені підсобні приміщення та сараї, суд першої інстанції прийшов до висновку, що право власності у ДП „КД-Керч" виникло і на спірні приміщення відповідно до норм ЦК України.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст. 186 ЦК України, річ призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю і слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У договорі купівля-продажу від НОМЕР_3 підсобні приміщення не вказані як такі, що продаються ДП „КД-Керч", однак, у зазначеному договорі окремим пунктом не вказано, що спірні приміщення залишаються у власності ОСОБА_1, що дає суду змогу у даному випадку застосувати вищевказану норму матеріального права.
З копії витягу з Реєстру права власності на нерухоме майно БТІ м. Керчі від НОМЕР_4 вбачається, що підсобні приміщення у ньому вказані не були, тому вони і не увійшли до змісту договору купівлі-продажу.
Таким чином, вказані підсобні приміщення та сараї, які як вважає ОСОБА_1 залишилися у її власності, перейшли у власність покупця як приналежні до головної речі і находження у відповідача є законним, оскільки, крім того, повідомленням ДП „КД-Керч" № 32 від 20 лютого 2005 р. підсобні приміщення (сараї) 1/13 літ. „Б" та 1/4 літ. „Г", які відносяться до приміщення АДРЕСА_1 переданні у користуванні мешканців квартир НОМЕР_5 та НОМЕР_6 по АДРЕСА_2.
Згідно зі ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
На підставі зазначеної норми, колегія судів не вбачає підстав і для стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки знаходження останнього у спірних приміщеннях здійснюється на законних підставах.
Не може бути задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення матеріального збитку, за нібито викинуті речі позивачки з сараю, оскільки нею не надано доказів таких дій відповідача, а також находження перелічених у позовній заяві речей у спірних сараях, як це передбачається ст.60 ЦПК України.
Таким чином, рішення суду першої інстанції, на думку колегії судів, є правильним і постановленим з урахуванням вимог матеріального і процесуального права, судом були досліджені всі суттєві обставини по справі, а доказам надана належна правова оцінка, тому підстав для його скасування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 немає.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2006 року - залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.