АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
_____
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів: Іщенка В.І.,
Мамасуєвої Л.О.,
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку і моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку і моральної шкоди, мотивуючи його тим, що 01 вересня 2002 р. на перехресті вулиць ІНФОРМАЦІЯ_1сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої постраждав автомобіль позивача „Фіат", держ.номер НОМЕР_1. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, що підтверджується постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 10 вересня 2002 p., за якою ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності. Добровільно відшкодовувати заподіяний матеріальний збиток в розмірі 4410 грн. 63 коп. ОСОБА_2 відмовляється, що змусило ОСОБА_1 звернутися до суду з відповідним позовом.
Згодом ОСОБА_1подав доповнення до свого позову, у якому просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2000 грн., посилаючись на те, що в результаті ДТП він переніс моральні страждання, погіршилося його самопочуття, тощо.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 19 квітня 2006 р. позов ОСОБА_1 був задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальний збиток у розмірі 4410 грн.63 коп., моральна шкода - 1000 грн., витрати по оплаті державного збору - 59 грн. 50 коп., за проведення товарознавчої експертизи -220 грн., витрати за юридичну допомогу - 400 грн., а всього - 6090 грн. 13 коп.
ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і провадження по справі закрити. Апелянт не згоден з вказаним рішенням суду, насамперед, з підстав неповного з'ясування судом обставин, які мають значення по справі, невідповідності висновків
Справа № 22-Ц-1229-Ф/06 Головуючий у першій інстанції
Лошакова Т.А.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
суду обставинам по справі, а також порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу за позовом ОСОБА_1, судом першої інстанції було встановлено, що 01 вересня 2002 р. о 18год. 50хв. відбулася ДТП на перехресті вулиць ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля „Фіат" під керуванням ОСОБА_1 та ЗАЗ-1102 під керуванням ОСОБА_2 ДТП сталася з вини відповідача, який рухався на своєму автомобілі через перехрестя на заборонений сигнал світлофора - жовтий. Постановою Феодосійського міського суду від 12 вересня 2002 р. адміністративна справа по відношенню до ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, закрита на підставі ст.247 ч.1 КпАП України, в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Постанова Феодосійського міського суду від 10 вересня 2002 року відносно ОСОБА_2, якою він був визнаний винним у порушенні ст. 124 КпАП України, була скасована постановою виконуючого обов'язки голови Апеляційного суду Ар Крим від 30 серпня 2004 р. і провадження по справі було закрите у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. На думку суду першої інстанції, постанова від 30 серпня 2004 р. не виключає провини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, оскільки залишилася в силі постанова Феодосійського міського суду АР Крим від 12 вересня 2002 р. про закриття адміністративної справи відносно ОСОБА_1
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 р.) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно зі ст.440 ч.1 ЦК України (1963 р.) шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП вбачається з висновків авто-технічної експертизи № 1114 від 24 червня 2005 р. (а.с. 107-110), відповідно до якої за умов, якщо водій автомобіля ЗАЗ-1102 ОСОБА_2 виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофора, а водій автомобіля „Фіат" ОСОБА_1виїхав і рухався через перехрестя на зелений сигнал світлофора, то дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п.2.3 (б), 8.7.3. (е), 8.10 і 1.5 ПДР України, а дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам 8.10 ПДР України і з технічної точки зору дії ОСОБА_2 знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даного зіткнення, можливість запобігти зіткненню для водія ОСОБА_2 полягала у виконанні ним вищезазначеного пункту ПДР України, перешкод технічного характеру для чого не вбачається.
Вина відповідача ОСОБА_2 доказана показаннями свідка ОСОБА_3, допитаного судом першої інстанції і письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які знаходяться в адміністративній справі відносно ОСОБА_1, які вказали, що ОСОБА_2 на автомобілі ЗАЗ-1102 проїхав перехрестя на заборонене світло світлофору і вказані свідчення відповідач не спростував.
Відповідно висновків авто-товарознавчої експертизи № 001143 від 11 лютого 2003 р. (а.с. 15-17) шкода, заподіяна автомобілю „Фіат" внаслідок ДТП оцінюється у 4410 грн. 63 коп., які на думку колегії суддів необхідно стягнуто з відповідача, як особи, винної у скоєнні ДТП.
Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції щодо розміру моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, оскільки такі висновки зроблені з врахуванням вимог ст.440-1 ЦК України (1963 р.) і Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 р.
Колегія судців погоджується з розміром стягнення витрат по справі за проведення експертизи та надання юридичної допомоги, так як вони підтверджені матеріалами справи.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є правильним і таким, що грунтується на вимогах матеріального і процесуального права, судом були досліджені всі суттєві обставини по справі, була дана належна правова оцінка доказам, і підстав для його скасування за апеляційною скаргою ОСОБА_2 не вбачається.
На підставі наведеного і керуючись статями 303, 307 ч.1 п.1, 308 п.1, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до
суду касаційної інстанції.