справа № 764/527/13- к

провадження № 1-кп/764/14/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2013 р. м. Севастополь

Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Орлової С.В.,

при секретарі - Пушкар Н.С.,

за участю прокурорів - Лаврова О.В., Кузьмінова С.В.,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Севастополі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 27 жовтня 2011 року Котовським міськрайонним судом Одеської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ленінськ Кзил-Ординської області республіка Казахстан, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб із раніше засудженим за скоєння злочину проти власності ОСОБА_2, який діяв повторно та перебував у стані алкогольного сп'яніння, 10.01.2012 року близько 02 год. 20 хв., маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_3, опустивши бокове вікно, відкрили двері автомобіля марки ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, сірого кольору, 1972 року випуску, що належав ОСОБА_4 Після чого, ОСОБА_2 реалізуючи злочинний умисел, знаходячись в салоні автомобіля разом з ОСОБА_3, за допомогою ключів, які знаходились в замку запалювання, привів в рух вищевказаний автомобіль, тим самим вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом. Слідуючи маршрутом вул. Новоросійська - вул. Гавена в м. Севастополі ОСОБА_2 не впоравшись з керуванням автомобіля ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в'їхавши в паркан військової частини А 2161. Після чого ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втекли, чим завдали потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 10000 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, 10.01.2012 року близько 02 год. 10 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, повторно, знаходячись в салоні автомобіля марки ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, під час його руху за маршрутом вул. Новоросійська - вул. Гавена в м. Севастополі таємно викрали два мобільні телефони: мобільний телефон марки «Нокія 6330», вартістю 1200 гривень, та мобільний телефон марки «Нокія Н 70» вартістю 500 гривень, чим завдали потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1700 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково та показав, що ввечері 09 січня 2012 року він і ОСОБА_3 відпочивали в барі «Театральний» в м. Севастополі. Потім він попрямував до магазину, щоб купити пиво, оскільки в барі воно було дорогим, а ОСОБА_3 залишився в барі. Купивши в магазині пиво, він вирішив трохи прогулятися. Хвилин через 15 він побачив автомобіль ВАЗ-2101 білого кольору, що стояв на узбіччі. Опустивши бічне скло і відкривши двері, він проник у вказаний автомобіль. У машині він виявив ключі, завів її і поїхав до магазину. Потім він зателефонував ОСОБА_3 і попросив його підійти до магазину. Коли останній підійшов, він повідомив йому, що взяв автомобіль у знайомих, щоб з'їздити додому за грошима. По дорозі він не впорався з керуванням, внаслідок чого машина врізалася в паркан. Після цього вони кинули автомобіль на дорозі і пішли пішки додому. До того, як сталося ДТП він взяв з бардачка автомобіля два мобільних телефони. Спочатку він запропонував ОСОБА_3 купити у нього один з телефонів, але той відмовився, а наступного дня продав їх на ринку «Чайка». Про те, що він викрав вказаний автомобіль і про те, що викрав з бардачка мобільні телефони, він ОСОБА_3 не говорив.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав та показав, що ввечері 09 січня 2012 року він і ОСОБА_2 відпочивали в барі «Театральний» в м. Севастополі. Потім ОСОБА_2 кудись пішов. Через годину він подзвонив і попросив підійти до магазину, де вони до цього купували сигарети. Підійшовши до магазину він побачив ОСОБА_2, який перебував за кермом автомобіля ВАЗ-2101 білого кольору. ОСОБА_2 повідомив, що вказаний автомобіль він взяв у знайомих хлопців, щоб покататися. Потім він сів у вказаний автомобіль і вони поїхали. Ніяких мобільних телефонів у салоні автомобіля він не бачив. Однак, ОСОБА_2 пропонував йому придбати у нього мобільний телефон, але він відмовився. Модель і марку телефону він не запам'ятав. Вранці 10 січня 2012 року вони із ОСОБА_2 дійсно були на ринку «Чайка», однак мобільні телефони нікому не збували.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

Потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що в період часу з квітня 2011 року до лютого 2012 року в його користуванні знаходився автомобіль «ВАЗ-2101», д/н НОМЕР_1, сірого кольору, яким він керував на підставі генеральної довіреності. 09 січня 2012 року він приїхав на вказаному автомобілі до свого брата ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, щоб у нього переночувати. Автомобіль він залишив у дворі вищевказаного будинку. Автомобіль сигналізацією і протиугінними засобами захисту обладнаний не був. Ключ від замка запалювання весь час перебував у замку запалювання. Двері автомобіля він на ніч закрив на ключ. Вранці наступного дня приблизно о 05 год. 10 хв. він попрямував до місця, де вчора залишив свій автомобіль. Однак, автомобіля на тому місці не виявилося і він зрозумів, що його вкрали. Він одразу ж зателефонував до міліції і повідомив про подію. Через якийсь час вранці того ж дня йому зателефонували з міліції і повідомили, що його автомобіль знайдений на вул. Н. Островської в м. Севастополі. Приїхавши за вказаною адресою, він побачив свій автомобіль, який був сильно пошкоджений. Крім того, з автомобіля зникли два мобільних телефони. За ремонт автомобіля він заплатив близько 8000 грн. Шкода, заподіяна злочином йому була у повному об'ємі відшкодована родичами ОСОБА_2, у зв'язку з чим він не має претензій до обвинувачених.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що він неофіційно працює на ринку "Чайка" скупником і продавцем мобільних телефонів. 10 січня 2012 року з 09 год. 30 хв. він знаходився на своєму робочому місці в павільйоні № 97-98. Протягом дня він придбав мобільний телефон марки «Нокія Н 70» в корпусі сіро-чорного кольору. Зазначений телефон йому продали два хлопці, один з яких на вигляд був 20-22 років, зростом 175-180 см, другий - 18-20 років, зростом 170-175 см. Телефон був без документів і без зарядного пристрою. Перевіривши телефон, він запропонував хлопцям за нього 150 грн., на що вони погодилися. Перший хлопець написав йому розписку із зазначенням повних анкетних даних. Потім обидва хлопці пішли і він їх більше не бачив.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що він працює начальником чергової служби ДПС України у відділі Прикордонної служби "Севастополь". 10 січня 2012 р., перебуваючи на чергуванні на посту технічного спостереження, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Гавена, 20, приблизно о 6-7 годині ранку він почув гучний удар і шум на території військового містечка. Вийшовши на обхід території, біля запасних воріт з лівого боку, він побачив пошкодження паркану. Він відкрив ворота і на відстані 3-4 метрів від місця пошкодження паркану побачив автомобіль «ВАЗ-2101», д/н НОМЕР_1, сірого кольору. На передній частині даного автомобіля були вм'ятини. Ні в салоні автомобіля, ні поряд з машиною нікого не було. З моменту як він почув шум і до виявлення автомобіля пройшло близько 15 хвилин.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що він працює старшим інспектором ДПС УДАІ УМВС України в м. Севастополі. 10 січня 2012 року було отримано орієнтування по Ленінському району м. Севастополя про те, що невідома особа незаконно заволоділа транспортним засобом ВАЗ 2101, д/н НОМЕР_1, сірого кольору, що належить ОСОБА_4 12 січня 2012 року, коли він перебував на добовому чергуванні, дільничний інспектор міліції Гагарінського району м. Севастополя ОСОБА_9 повідомив про те, що по вул. Н. Островської у м. Севастополі знаходяться два молодих чоловіка, які підозрюються у скоєнні крадіжок, і попросив допомоги у затриманні. Прибувши за адресою вул. Н. Островської біля будинку № 19, вони затримали двох молодих хлопців, які представилися як ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Затримані повідомили, що зареєстровані в м. Котовську, постійного місця проживання в м. Севастополі не мають, крім того, вони зізналися у скоєнні викрадення автомобіля ВАЗ-2101, на якому пізніше вони потрапили в ДТП. Дані особи були доставлені в Гагарінський РВ для з'ясування всіх обставин.

Оцінюючи показання потерпілого і свідків у кримінальному провадженні, суд доходить висновку про те, що свідчення вищевказаних осіб об'єктивні, послідовні і узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження та повністю підтверджують винність обвинувачених ОСОБА_3 и ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Крім того, винуватість обвинувачених підтверджується дослідженими і перевіреними в ході судового слідства наступними доказами:

- протоколом огляду місця події від 10 січня 2012 р. та планом-схемою до нього встановлено, що була оглянута ділянка місцевості, розташована навпроти будинку АДРЕСА_3, де потерпілий ОСОБА_4 09 січня 2012 року залишив свій автомобіль „ВАЗ-2101”, д/н НОМЕР_1 (том № 1 а.с. 15-16);

- протоколом огляду місця події від 10 січня 2012 р. встановлено, що була оглянута ділянка місцевості, розташована між будинком № 20-а по вул. Гавена та будинком № 20 по вул. Н. Островської у м. Севастополі недалеко від паркану, що огороджує військову частину, на якому стоїть автомобіль "ВАЗ-2101", д/н НОМЕР_1, з механічними ушкодженнями (том № 1 а.с. 17-18);

- речовим доказом - автомобілем "ВАЗ-2101", д/н НОМЕР_1, який був оглянутий згідно з протоколом огляду місця події від 10 січня 2012 р.;

- протоколом добровільної видачі від 11 січня 2012 року встановлено, що ОСОБА_6 добровільно видав мобільний телефон марки «Нокія Н 70» в корпусі сіро-чорного кольору, який він придбав у невідомого хлопця 10 січня 2012 року (том № 1 а.с. 26);

- протоколом огляду предметів від 23 квітня 2012 року та таблицею фотоілюстрацій до нього встановлено, що оглянутий мобільний телефон марки «Нокія Н 70» в корпусі сіро-чорного кольору, який добровільно видав ОСОБА_6 11 січня 2012 року (том № 1 а.с. 27-29);

- речовим доказом - мобільним телефоном марки «Нокія Н 70» в корпусі сіро-чорного кольору, який був оглянутий згідно з протоколом огляду предметів від 23 квітня 2012 р.;

- протоколом добровільної видачі від 12 січня 2012 року встановлено, що ОСОБА_6 добровільно видав розписку, виконану на аркуші формату А4. Зі слів ОСОБА_6 дану розписку він отримав від ОСОБА_3 при купівлі у нього мобільного телефону марки «Нокія Н 70» в корпусі сіро-чорного кольору (том № 1 а.с. 32);

- протоколом огляду предметів від 28 травня 2012 року встановлено, що була оглянута розписка, яку добровільно видав ОСОБА_6 12 січня 2012 року (том № 1 а.с. 35);

- речовим доказом - розпискою, яка була оглянута згідно з протоколом огляду предметів від 28 травня 2012 р. (том № 1 а.с. 33);

- протоколом з'явлення із зізнанням від 11 січня 2012 року встановлено, що ОСОБА_2 11 січня 2012 рогу з'явився із зізнанням у тому, що в ніч з 09 на 10 січня 2012 року він і ОСОБА_3 проникли в автомобіль ВАЗ-2101 бежевого кольору, з салону якого викрали мобільні телефони марки «Нокія 6330» та «Нокія Н 70». Потім вони привели вказаний автомобіль в рух і, не впоравшись з керуванням, врізалися в паркан (том № 1 а.с. 41);

- протоколом з'явлення із зізнанням від 11 січня 2012 року встановлено, що ОСОБА_3 11 січня 2012 рогу з'явився із зізнанням у тому, що в ніч з 09 на 10 січня 2012 року він і ОСОБА_2 проникли в автомобіль ВАЗ-2101 бежевого кольору, з салону якого викрали мобільні телефони марки «Нокія 6330» та «Нокія Н 70». Потім вони привели вказаний автомобіль в рух і, не впоравшись з керуванням, врізалися в паркан (том № 1 а.с. 44);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 05 червня 2012 встановлено, що ОСОБА_6 впевнено впізнав ОСОБА_3 як особу, яка 10 січня 2012 року продала йому мобільний телефон «Нокія Н 70» в корпусі сіро-чорного кольору (том № 1 а.с. 73);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11 липня 2012 встановлено, що свідок ОСОБА_10 впевнено впізнав ОСОБА_3 як особу, яка 10 січня 2012 року близько 02 год. 10 хв. разом з іншим хлопцем намагалася відкрити автомобіль ВАЗ-2101 білого кольору, припаркований на АДРЕСА_3 (том № 1 а.с. 75);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11 липня 2012 встановлено, що свідок ОСОБА_10 впевнено впізнав ОСОБА_2 як особу, яка 10 січня 2012 року близько 02 год. 10 хв. разом з іншим хлопцем намагалася відкрити автомобіль ВАЗ-2101 білого кольору, припаркований на АДРЕСА_3 (том № 1 а.с. 76).

Доводи обвинувачених щодо відсутності попередньої змови між ними та непричетність до скоєння злочинів ОСОБА_3, суд не бере до уваги і розцінює як обрану ними лінію захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини. Так, позиція обвинувачених повністю спростовується зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, протоколами пред'явлення особи для впізнання від 11 липня 2012 року, якими встановлено, що свідок ОСОБА_10 впевнено впізнав ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як осіб, які 10 січня 2012 року близько 02 год. 10 хв. намагалася відкрити автомобіль ВАЗ-2101 білого кольору, припаркований на АДРЕСА_3. Ці докази узгоджуються і з показаннями свідка ОСОБА_6, який повідомив суд про те, що саме обвинувачені продали йому мобільний телефон, та один з них, якого він впізнав в ході відповідної слідчої дії - ОСОБА_3 - написав про це розписку. В підтвердження обставин, які оспорюють обвинувачені, свідчать і показання свідка ОСОБА_8 про зізнання обвинувачених під час їх затримання у скоєнні викрадення автомобіля ВАЗ-2101.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинувачених в скоєнні злочинів, які кваліфікує наступним чином.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2:

- за ст. 289 ч. 2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб,

- за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3, що обрана органом досудового розслідування, підлягає зміні судом за наступних підстав.

Так, злочинні дії обвинувачених почались зі скоєння незаконного заволодіння транспортним засобом та продовжились таємним викраденням чужого майна.

Таким чином, приймаючи до уваги послідовність дій обвинувачених та відсутність попередньої судимості ОСОБА_3, що виключає признак повторності, його дії суд кваліфікує:

- за ст. 289 ч.2 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб,

- за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

В якості обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, суд приймає до уваги вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд не приймає до уваги таку обтяжуючу покарання ОСОБА_3 обставину як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки стороною обвинувачення це не доведено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, особу винного: ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його поведінку після скоєння злочинів - зникнення, переховування та ухилення від явки в органи міліції, наявність судимості за вчинення умисного злочину проти власності, ту обставину, що він у період випробування знову вчинив ряд умисних злочинів, у тому числі, тяжкий, не працює, не має будь-якого суспільно корисного зайняття, та отже, законного джерела доходу, що свідчить про стабільність його злочинних намірів і небезпеку для суспільства.

У зв'язку з викладеним, суд приходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 остаточного покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі, але враховуючи думку потерпілого, який не має претензій до підсудного в зв'язку з відшкодування шкоди останнім, суд вважає, що термін покарання має бути близьким до мінімального.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким злочином, особу винного: ОСОБА_3 в силу ст.89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується головою квартального комітету ОСОБА_13 за місцем мешкання негативно, як такий, що вживає спиртні напої, притягувався за скоєння крадіжок, має скарги з боку сусідів, його поведінку після скоєння злочинів - зникнення, переховування та ухилення від явки в органи міліції, відсутність певного місця роботи та будь-якого суспільно корисного зайняття, та отже, законного джерела доходу, наявність в провадженні Балтського районного суду Одеської області відносно ОСОБА_3 кримінального провадження за ст.ст.289 ч.2,185 ч.2 КК України, що свідчить про стабільність його злочинних намірів і небезпеку для суспільства.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 має бути пов'язане лише з позбавленням волі, що передбачено санкціями статей ст.ст.289 ч.2, 185 ч.2 КК України.

По мотивам, вказаним вище, підстав для призначення обвинуваченим покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України судом не вбачається.

По справі потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди на суму 11700 гривень. Проте, у зв'язку з повним відшкодуванням суми шкоди ті відмовою ОСОБА_4 від позову, суд вважає провадження за цивільним позовом ОСОБА_4 підлягаючим закриттю.

Керуючись положеннями ст. 65 КК України, суд вважає, що призначене покарання буде необхідним й достатнім для виправлення обвинувачених та попередження скоєння ними нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:

- за ст. 185 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на ДВА роки;

- за ст. 289 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на П'ЯТЬ років без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на П'ЯТЬ років без конфіскації майна.

Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2011 року та вважати ОСОБА_2 остаточно засудженим до покарання у виді позбавлення волі строком на ПЯТЬ років ОДИН місяць без конфіскації майна.

Термін відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з 18 листопада 2012 року.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, обвинуваченому ОСОБА_2 залишити без зміни - взяття під варту.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:

- за ст. 185 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на ДВА роки;

- за ст. 289 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на П'ЯТЬ років без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на П'ЯТЬ років без конфіскації майна.

Термін відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з 29 жовтня 2013 року.

Обрати ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Провадження за позовом ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди на суму 11700 гривень - закрити на підставі п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Речові докази по справі:

- автомобіль "ВАЗ-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1, мобільний телефон марки «Нокія Н 70» в корпусі сіро-чорного кольору, передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 - залишити йому за належністю;

- розписку, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 - у той же строк і в тому ж порядку з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_2, прокурору, ОСОБА_3 - направити за місцем його утримання, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий - підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя С.В. Орлова

Оригінал вироку зберігається в матеріалах кримінального провадження № 764/527/13-к (провадження № 1-кп/764/14/2013) в архіві Ленінського районного суду м. Севастополя.

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя С.В. Орлова