Справа № 11-856/2006 p.                                        Головуючий у 1 інстанції Валевач М.М.

Категорія ст.307 ч.2 КК                                           Доповідач Трейтяк О.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого ЩЕРБАКОВА О.С. Суддів ТРЕЙТЯК О.П., ГРИГОР'ЄВОЇ В.Ф. з участю прокурора БАСЮКА  С.В. засудженої ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженка та мешканка м. Чернігова, українка,    громадянка   України,    раніше   судима:    1)

1997                                року за ст. 229-6 ч.І КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 1 п. Б Закону України „Про  амністію" звільнена від відбуття  покарання;  2)

1998                                р. за ст.229-6 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; 3) 18.01.2002 року за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнена 15.01.2003 року за відбуттям строку покарання,

засуджена за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, за ст. 307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 292 гривні 92 коп. судових витрат.

Доля речових доказів вирішена згідно з вимогами ст.81 КПК України.

Судом ОСОБА_1 визнана винною в тому, 25 лютого 2006 року ввечері за попередньою змовою зі ОСОБА_2 в підвальному приміщенні АДРЕСА_1 знайшли особливо небезпечний наркотичний засіб - макову соломку у вологому стані вагою близько 800 г, яку зберігаючи при собі, без мети збуту перенесли до місця проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 Потім з частини макової соломки вагою приблизно 200 г незаконно, без мети збуту кустарним способом виготовили рідину вагою близько 2 г, що містила в собі більш сильний наркотичний засіб -ацетильованим опій, якій вжили разом зі ОСОБА_2. залишок макової соломки вагою приблизно 600 г продовжували зберігати в квартирі ОСОБА_2

15 березня 2006 року вранці ОСОБА_1 біля баків для сміття по вулиці Текстильників в м, Чернігові знайшла в пластиковій пляшці рідину вагою 682,3 г, яка містить в собі особливо небезпечний наркотичний засіб -ацетильованим опій, який без мети збуту перенесла до місця проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_2  Цього ж дня вдень працівниками міліції за місцем проживання ОСОБА_2 було виявлено та вилучено пластикову пляшку з рідиною вагою 682,3 г, що містить в собі особливо небезпечний наркотичний засіб -ацетильованим опій, вага сухого залишку якого становить 4,62 г, який ОСОБА_1 зберігала для власного вживання .

3         квітня 2006 року приблизно о 22 годині біля будівлі „Укртелекому" по вулиці Текстильників в м. Чернігові ОСОБА_1 при невстановлених обставинах та у невстановленої слідством особи з метою збуту незаконно придбала наркотичний засіб, за що заплатила гроші в сумі 20 гривень. Після цього ОСОБА_1 незаконно з метою збуту придбаний наркотичний засіб зберігала при собі.

4         квітня 2006 року о 7 годині 15 хвилин ОСОБА_1 за адресоюАДРЕСА_2 незаконно збула ОСОБА_3 речовину коричневого кольору, яка згідно з висновком експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм, вага сухого залишку якого становить 0,05 г.

В апеляції та в доповненні до апеляції засуджена ОСОБА_1 не погоджується з вироком суду в частині засудження її за ст.307 ч.2 КК України, оскільки вперше притягується до кримінальної відповідальності за ст.307 КК України, міру покарання вважає надто суворою, зазначає, що суд не врахував її щире каяття, допомогу слідству, ту обставину, що її батько та дочка-студентка потребують матеріальної допомоги з її боку, тому у суду були всі підстави для застосування відносно неї ст.69 КК України і просить вирок щодо неї змінити, перекваліфікувати її дії з ч.2 на ч. 1 ст.307 КК України і відповідно пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію і просила пом'якшити їй призначене судом покарання, міркування прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність винності засудженої ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів і є обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, доведеність винності і кваліфікація дій ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі і підсудною, не оспорювались і згідно ст.299 КПК України не досліджувались.

Відповідно до ч.З ст.299 КПК України у випадку розгляду справи без дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, учасники судового розгляду позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Ці наслідки були роз'яснені всім учасникам судового розгляду, в тому числи і підсудній, і вона добровільно погодилась на скорочений порядок судового слідства.

Тому доводи апеляції про неправильність кваліфікації дій засудженої ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України розгляду в апеляційній інстанції не підлягають.

Що стосується обраної засудженій ОСОБА_1 міри покарання, то вона є необхідною для виправлення засудженої, визначена відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчинених нею злочинів, даних про особу засудженої та усіх обставин справи. Всі зазначені в апеляції пом'якшуючі покарання обставини судом враховані і засудженій призначено мінімальне покарання, передбачене ч.2 ст.307 КК України. Обставин, які б були підставою для застосування ст.69 КК України і призначення засудженій ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі судом першої інстанції та апеляційною інстанцією не встановлено.

Тому колегія суддів підстав для зміни вироку і пом'якшення ОСОБА_1 покарання, про що порушується питання в її апеляції, не вбачає.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1- без зміни.

Судді:

ТРЕЙТЯК О.П.                      ЩЕРБАКОВ  О.С.                            ГРИГОР'ЄВА В.Ф.