Справа № 22ц-1909/2006 Головуючий у першій інстанції МАМОНОВА О.Є..
Категорія - цивільна Доповідач - ШЕМЕЦЬ Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., СТРАШНОГО М.М.,
при секретарі: ПАЦ Т.М.,
за участю: ОСОБА_1,ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду від 18 жовтня 2006 року у справі за позовом ВАТ „Облтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію в сумі 666 грн.34 коп. за період з 01 січня 2004 року по 01.03.2006 року.
Відповідач позов не визнав, пояснив, що він як працівник міліції має право на 50% знижку з оплати спожитих послуг, оплату він проводив з врахуванням пільги і заборгованості перед позивачем немає.
Оскаржуваним рішенням вимоги позивача задоволені, суд стягнув з відповідача на користь ВАТ „ Облтеплокомуненерго" 666 грн.34 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Деснянського районного суду від 18 жовтня 2006 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду є незаконним, оскільки суд помилково вважає, що він має проводити 100 % оплату за спожиті послуги. Апелянт зазначає, що позбавлення працівника правоохоронного органу пільг щодо оплати за комунальні послуги є порушенням його конституційного права на соціальний захист, суперечить положенням ст.22 Конституції України, рішенням Конституційного Суду за 2004 рік з питань пільг.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ВАТ „Облтеплокомуненерго" виходив з того, що відповідач має право на 50% знижку плати за комунальні послуги згідно ст.22 Закону України „Про міліцію". Проте СТ.59 Закону України „Про Державний бюджет на 2003 рік", ст.78 Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік" запроваджені деякі обмеження, а саме, було встановлено, що витрати на пільгове матеріальне і побутове забезпечення працівників правоохоронних органів проводяться за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання їх бюджетних установ. Але ОСОБА_1 таким правом не скористався.
Стосовно рішень Конституційного Суду від 17.03.2004 року та від 01.12.1004 року, то суд першої інстанції зазначив, що визнані неконституційними положення ст.59 Закону України „Про Державний бюджет на 2003 рік" та ст.78 Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік" втрачають чинність з дня ухвалення відповідних Рішень.
Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки ним невірно застосовані норми матеріального права.
Відповідач є платником послуг з теплової енергії, працівником органів внутрішніх справ і суд першої інстанції вірно зазначив, що він має право на 50% знижку в оплаті зазначеної послуги, як це гарантовано ст.22 Закону України „Про міліцію".
Згідно позовних вимог у відповідача мається заборгованість по оплаті наданих послуг за період січень 2004 року - 01.03.2006 року.
Тому апеляційний суд вважає необгрунтованим посилання суду першої інстанції на обмеження встановлені ст.59 Закону України „Про Державний бюджет на 2003рік", оскільки вимоги про стягнення заборгованості за 2003 рік позивачем не заявлялись і тому правове обґрунтування з посиланням на зазначений Закон є невірним.
Щодо положень ч2 ст.78 Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік", якою встановлено, що витрати на пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законами мають право окремі категорії працівників, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ, то вони Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року визнані неконституційними.
Правова позиція Конституційного Суду з питань обмеження пільг, компенсації та гарантій військовослужбовців та працівників правоохоронних органів полягає в тому, що комплекс організаційно - правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення їх соціального захисті, в тому числі знижка плати за комунальні послуги, зумовлений особливістю професійних обов'язків, пов"язаних з ризиком для життя та здоров"я, певним обмеженням конституційних прав та свобод. Здійснення таких заходів не залежить від розміру їх доходів чи наявності фінансування із бюджету, а має безумовний характер.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року визнано, що припинення пільг, гарантій і компенсацій для працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист.
Також Правилами надання послуг з централізованого опалення,.., затверджених постановою KM України від 21 липня 2005 року №630, зокрема п.22, передбачено, що у разі, коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка, при цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів,
що підтверджують право на пільгу. 4.1 п.6 ст.21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" визначено право виконавця отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг.
Тобто, законодавчо закріплено обов'язок виконавця / надавача житлово-комунальних послуг проводити нарахування та стягнення оплати за надані послуги з врахуванням наявної у споживача пільги, гарантії, компенсації та отримання ним відповідної компенсації.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості, та як це підтвердили сторони в судовому засіданні апеляційного суду, відповідач за спірний період проводив оплату за отримані послуги в розмірі 50 %, що в повній мірі узгоджується з вищезазначеними правовими нормами, що регулюють спірні правовідносини. Тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 666 грн.34 коп. заборгованості за теплову енергію.
Також належить стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати в сумі 55 грн.50 коп. при подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 22 Закону України „Про міліцію", ст.ст.88, 303, 307, 309 ч.І п.4, 313-314,316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 18 жовтня 2006 року - скасувати.
В задоволенні позову ВАТ „Облтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - відмовити
Стягнути з ВАТ „Облтеплокомуненерго" на користь ОСОБА_1 55грн.50 коп. на відшкодування понесених ним судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді:
Головуючий:
З