ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. Справа № 18/1803/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

позивача - Ященко Р.Ю. (дов. №14-51 від 22.03.2013 р.)

відповідача - Рубан Н.Б. (дов. №2759 від 23.10.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (вх. №3063 П/1-8) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року у справі №18/1803/12

за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунальне виробниче підприємство "Комсомольськтеплоенерго", м. Комсомольск , Полтавська область

про стягнення 8 756 656,46 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року (суддя Сірош Д.М.) заяву КВП "Комсомольськтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 р. задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 р. в частині стягнення пені у розмірі 468422,56 грн., 141054,78 грн. 3% річних, 57665,19 грн. інфляційних втрат та 1336267,37 грн. штрафу на два роки, до 01.12.2015 р., щоквартально рівними частинами, відповідно до наступного графіку: до 01.12.2013 р. - 229754,46 грн.; до 01.03.2014 р. - 229754,43 грн.; 01.06.2014 р. - 229754,43 грн.; до 01.09.2014 р. - 229754,43 грн.; до 01.12.2014 р. - 229754,43 грн.; до 01.03.2015 р. - 229754,43 грн.; до 01.06.2015 р. - 229754,43 грн.; до 01.09.2015 р. - 229754,43 грн.; до 01.12.2015 р. - 229754,43 грн. В іншій частині заяви про розстрочку виконання рішення в задоволенні відмовлено.

Позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу господарського суду скасувати та відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення.

КВП "Комсомольськтеплоенерго" у відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, винесеною з дотриманням норм процесуального права. Просить ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з КВП "Комсомольськтеплоенерго" заборгованості в розмірі 8 756 656,46 грн. за спожитий природний газ згідно договору №14/2381/11 від 30.09.2011 р., з них: 6511140,91 грн. основного боргу, 57665,19 грн. інфляційних, 141054,78 грн. 3% річних, 710528,20 грн. пені, 1336267,37 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 р. по справі №18/1803/12 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено частково. Стягнено з відповідача на користь позивача 2467358,68 грн. основного боргу, 568422,56 грн. пені, 57665,19 грн. інфляційних, 141054,78 грн. 3% річних, 1336267,37 грн. штрафу, 64380,00 грн. судового збору.

Припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4043712,23 грн.

Відмовлено в стягненні пені в сумі 142105,64 грн.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 р. по справі №18/1803/12 до 01.03.2013 р.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення від 29.11.2012 р. по справі №18/1803/12, який пред'явлено позивачем до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. Постановою державного виконавця від 07.05.2013 р. відкрито виконавче провадження (а. с. 29).

Станом на 01.01.2013 р. за рішенням суду відповідачем погашена сума основної заборгованості в розмірі 2467358,68 грн., що підтверджується ухвалою суду від 06.06.2013 р. (а.с.30-31). В липні 2013 р. відповідачем сплачена частина пені в розмірі 100000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1465 від 26.07.2013 р. та №1471 від 30.07.2013 р. (а.с.20-21).

З огляду на наведене, наказ залишився невиконаним відповідачем в частині стягнення 468422,56 грн. пені, 141054,78 грн. 3% річних, 57665,19 грн. інфляційних втрат, 1336267,37 грн. штрафу та 64380,00 грн. судового збору, всього на суму 2067789,90 грн.

В зв'язку з відсутністю можливості виконати рішення суду в цій частині у встановлений термін, відповідач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про розстрочку виконання судового рішення на п'ять років рівними платежами за вказаним графіком.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.09.2013 р. заяву КВП "Комсомольськтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 р. в частині стягнення пені у розмірі 468422,56 грн., 141054,78 грн. 3% річних, 57665,19 грн. інфляційних втрат та 1336267,37 грн. штрафу на два роки, до 01.12.2015 р., щоквартально рівними частинами, відповідно до наступного графіку: до 01.12.2013 р. - 229754,46 грн.; до 01.03.2014 р. - 229754,43 грн.; 01.06.2014 р. - 229754,43 грн.; до 01.09.2014 р. - 229754,43 грн.; до 01.12.2014 р. - 229754,43 грн.; до 01.03.2015 р. - 229754,43 грн.; до 01.06.2015 р. - 229754,43 грн.; до 01.09.2015 р. - 229754,43 грн.; до 01.12.2015 р. - 229754,43 грн. В іншій частині заяви про розстрочку виконання рішення в задоволенні відмовлено.

В обґрунтування висновків місцевий господарський суд посилався на те, що відповідач на даний час є неспроможним виконати рішення разовим платежем з незалежних від нього обставин.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується сторонами в судовому засіданні, основним напрямком діяльності відповідача є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м. Комсомольська. При цьому, послуги теплопостачання населенню міста КВП "Комсомольськтеплоенерго" надає за одноставковим тарифом, який розраховується за отримані послуги протягом всього року рівними частинами. Тобто, в опалювальний період підприємство отримує 50% відшкодування витрат по встановленим тарифам, а ще 50% в неопалювальний період.

Враховуючи, що опалювальний період закінчується в квітні місяці, другу частину відшкодування витрат за надані послуги теплопостачання підприємство починає отримувати не раніше травня 2013 року.

Відповідно до умов укладених договорів на постачання природного газу, оплата вартості спожитого природного газу здійснюється заявником грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

З наданих матеріалів вбачається, що згідно умов договору №14/2381/11 від 30.09.2011 р. про купівлю-продаж природного газу відповідач використовував поставлений позивачем природний газ виключно для виробництва теплової енергії, що споживається населенням та релігійними організаціями.

Єдиним джерелом, з якого проводиться оплата за спожитий природний газ, є грошові кошти від реалізації теплової енергії, зокрема, населенню. Основною причиною виникнення заборгованості за природний газ є невідповідність діючих тарифів на послуги теплопостачання фактичним витратам на виробництво теплової енергії.

Здійснене з 1 січня 2011 року підвищення тарифів на 6,2% для населення не відшкодовує понесених витрат на виробництво теплової енергії та не може забезпечити здійснення в повному обсязі розрахунків за природний газ.

Таким чином, підприємство знаходиться в тяжкому фінансовому становищі та несе збитки від реалізації послуг теплопостачання, що підтверджується звітом про фінансові результати.

На виконання ст. 23 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік", Постанови КМУ №517 від 11.06.2012 р. за рахунок субвенцій державного бюджету України підприємству була відшкодована різниця в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувались органами місцевого самоврядування в сумі 14,4 млн. грн.

За рахунок цієї субвенції відповідачем була повністю погашена основна заборгованість за спожитий природний газ, що стягнута за рішенням суду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.06.2013 р., що набрала законної сили, задоволено заяву КВП "Комсомольськтеплоенерго", визнано наказ господарського суду Полтавської області від 28.05.2012 р. у справі № 18/1803/12 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 2467358,68 грн. основного боргу (а.с.30-31).

Згідно вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Колегія суддів вважає, що виносячи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вірно врахував, що винятковою обставиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є те, що в умовах тривалості опалювального сезону, з метою недопущення припинення газопостачання, підприємство зобов'язане забезпечувати стовідсоткову оплату вартості спожитого природного газу. При цьому, фінансовий стан підприємства погіршується незадовільною платіжною дисципліною населення, заборгованість якого за спожиті послуги теплопостачання станом на 01.08.2013 р. складає 11253256,00 грн.

Також судом першої інстанції при винесенні ухвали про розстрочку виконання рішення суду враховано, що відповідач в липні-серпні 2013 р. на виконання рішення суду здійснив часткову оплату в розмірі 120000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1664 від 30.08.2013 р., №1471 від 30.07.2013 р., №1465 від 26.07.2013 р.

Твердження позивача в апеляційній скарзі про наявність у відповідача достатніх для сплати заборгованості коштів на його банківських рахунках та майна, на яке можна звернути стягнення для виконання рішення суду у строки, встановлені чинним законодавством колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, КВП "Комсомольськтеплоенерго" є власністю територіальної громади міста, тому власне майно у нього відсутнє.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно задоволено заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на порушення судом першої інстанції норм ст.ст. 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України, а саме, суд першої інстанції не встановив та не дав оцінки фінансовому стану позивача. Колегія суддів вважає такі твердження позивача безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних доказів в підтвердження тяжкого фінансового стану його підприємства. В матеріалах справи відсутні докази того, що розстрочка виконання рішення суду від 29.11.2012 р. призведе до погіршення його фінансового стану та ускладнить процес здійснення ним господарської діяльності.

Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. за №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що розстрочка виконання рішення щодо стягнення пені, інфляційних та штрафних санкцій прийнята з урахуванням збалансованості інтересів сторін. Господарським судом враховані матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення господарським судом норм процесуального права шляхом ненадання позивачу можливості бути присутнім в судовому зсіданні при розгляді заяви про розстрочку виконання рішення та надати заперечення на неї, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими в зв'язку з відсутністю будь-яких доказів на їх підтвердження, враховуючи наступне.

Згідно ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10-21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги

Статтею 102 Господарського процесуального кодексу України визначено строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду - п'ятнадцять днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала про прийняття апеляційної скарги винесена Харківським апеляційним господарським судом 09.10.2013 р., розгляд скарги призначений на 24.10.2013 р. Враховуючи 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлений ст.102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів розглянула справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, які в спростування вищезазначених тверджень апелянта містять як копію заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення, так і копію заперечень позивача на заяву про розстрочку виконання рішення суду (а.с.7-11, 18-19).

Докази неналежного виконання судом першої інстанції процесуального обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.20002 р. за №75, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року у справі №18/1803/12 винесена при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106,121 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року у справі №18/1803/12 залишити без змін.

Повна постанова складена 29.10.2013 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.