УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2006 року
м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді суддів -при секретарі -
Харчу ка В.М.
Карпусь С А. та Кізюн О.Ю.
Тимощук М.В.
з участю:
сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-1501 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду від 30 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької селищної ради, ліквідаційної комісії госпрозрахункового комунального підприємства «Комунальник» про зміну дати і формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 10 вересня 2004 року працював пожежником (распіраторником) в госпрозрахунковому комунальному підприємстві «Комунальник» в смт. Дунаївцях.
Наказом НОМЕР_1 звільнений з 25 травня 2005 року за ст. 40 п.4 КЗпП України за прогули.
Рішенням суду від 11 серпня 2005 року та наказом НОМЕР_2 поновлений на роботі.
Однак, рішенням сесії Дунаєвецької селищної ради НОМЕР_3 звільнений з роботи за ст. 40 п.4 КЗпП України за прогул.
Вважає звільнення незаконним, так як проходила процедура ліквідації підприємства, його про ліквідацію підприємства за два місяці ніхто не попереджував, роботи не надавав. Сільська рада взяла на себе всі повноваження підприємства, що ліквідовувалося. До цих пір рішення суду в частині виплати заробітку за час вимушеного прогулу не виконане. Тому просив змінити дату і формулювання звільнення на дату винесення рішення суду і вказати, що звільняється у зв'язку з ліквідацією підприємства. Стягнути із Дунаєвецької селищної ради на його користь нараховану і невиплачену заробітну плату, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2005 року по день ухвалення рішення судом, 1000 гривень моральної шкоди, замінити відповідача у справі з ГКП «Комунальник» на Дунаєвецьку селищну раду.
Головуючий у 1-й інстанції Артемчук В.М. Доповідач - Харчук В.М.
Справа №22-1501 Категорія № 39
1
За ухвалою суду до участі в справі притягнуто в якості відповідача госпрозрахункове комунальне підприємство «Комунальник» в особі ліквідаційної комісії.
Представники відповідачів позовних вимог позивача не визнали, вважаючи звільнення ОСОБА_1 законним.
Рішенням Дунаєвецького районного суду від ЗО червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано ліквідаційну комісію ГКП «Комунальник» смт. Дунаївці змінити ОСОБА_1 дату і формулювання звільнення з роботи за прогул з 24 жовтня 2005 року на звільнення з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства за ст. 40 п. 1 КЗпП України з 6 грудня 2005 року. Стягнуто з ліквідаційної комісії ГКП «Комунальник» на користь позивача 1068,49 гривень заборгованості по заробітній платі та на користь держави судовий збір в сумі 51 гривні.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку доказів. Вважає, що суд не дав належної оцінки тому факту, що селищний голова смт. Дунаївці незаконними методами звільняв його з роботи, що попереднє рішення Дунаєвецького районного суду від 11 серпня 2005 року про поновлення його на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу залишилося невиконаним. Через звільнення за прогул він не міг працевлаштуватись, так як прогульників на роботу не беруть. Суд необгрунтовано змінив дату звільнення на 6 грудня 2005 року, а не на день постановления рішення ЗО серпня 2006 року, не врахував, що його не беруть на облік в центр зайнятості через дату звільнення з 6 грудня 2005 року. Суд необгрунтовано замінив відповідача Дунаєвецьку селищну раду на ліквідаційну комісію ГПК «Комунальник», необгрунтовано відмовив у стягненні моральної шкоди.
Тому апелянт просить змінити рішення суду першої інстанції, зазначити дату звільнення з 6 грудня 2005 року на 30 червня 2006 року, стягнути з Дунаєвецької селищної ради на його користь всі нарахування по 30 червня 2006 року, а також 1000 гривень моральної шкоди.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст. 307-308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.09.2004 року працював пожежником (распіраторником) в Дунаєвецькому госпрозрахунковому комунальному підприємстві «Комунальник». 10.06.2005 року звільнений з роботи з 25 травня 2005 року за ст. 40 п.4 КЗпП України за прогул.
Рішенням Дунаєвецького районного суду від 11.08.2005 року поновлений на роботі зі стягненням заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Рішенням позачергової сесії Дунаєвецької селищної ради №2/23/2005 від 27.09.2005 року припинено діяльність ГКП «Комунальник» у зв'язку з ліквідацією, створено ліквідаційну комісію для ліквідації підприємства двомісячний строк.
Рішенням сесії Дунаєвецької селищної ради від 21 жовтня 2005 року НОМЕР_3 ОСОБА_1 звільнено з роботи за прогул (відсутність на роботі з 25,05.2005 року по 21.10.2005 року).
Однак дане звільнення проведено незаконно, так як в трудових стосунках з Дунаєвецькою селищною радою ОСОБА_1 не перебував, рішення про ліквідацію підприємства прийняте через відсутність фінансування підприємства, відсутність забезпечення умов роботи позивача.
Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав до звільнення за прогули і про підставність зміни формулювання звільнення на звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства.
Судом також правильно встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 попереджений письмово про ліквідацію підприємства та наступне звільнення 6 жовтня 2005 року і обґрунтовано змінив дату звільнення на 6 грудня 2005 року , так як працівник повинен бути попереджений за два місяці до звільнення. У зв'язку із цим суд обрахував та стягнув всі належні до виплати кошти і в цій частині рішення суду не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги апелянта щодо зміни дати звільнення на ЗО червня 2006 року (дату постановления рішення) не ґрунтується на досліджених доказах та нормах права.
Не надано позивачем переконливих доказів тому, що через формулювання його звільнення йому відмовляли в прийнятті на роботу, що його не беруть на облік в службу зайнятості, що йому завдана моральна шкода.
Відповідно до ст.ст. 40 ч. 1 п.1 та п.1 ст.21, 235 ч.З, 49-2 КЗпП України власник чи уповноважений ним орган, адміністрація підприємства зобов'язані забезпечувати працівникові належні умови праці.
Прогулом: визнається відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
При ліквідації підприємства працівник повинен попереджуватись про наступне звільнення не пізніше , ніж за два місяці.
У разі визнання формулювання звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, орган, що розглядає трудовий спір зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з чинним законодавством.
При ліквідації підприємства працівники звільняються у зв'язку з його ліквідацією за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Всім цим обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення. Підстав до його зміни чи скасування в межах доводів апеляційної скарги апелянта не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 307, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Дунаєвецького районного суду від 30 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий В.М. Харчук