Справа № 11-724 2006 року Категорія: ст. 263 ч.2 КК України

Головуючий в 1-й інстанції Босюк В. А. Доповідач Козачок С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Кульбаби В.М. суддів: Козачка С.В., Ващенка С.Є. з участю прокурора Луня Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 26 вересня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого; непрацюючого, без визначеного місця проживання, раніше судимого:

1.  11.03.1998 року судом Жовтневого району м. Запоріжжя за ст. 140 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі;

2.              6.08.2001 року Мелітопольським районним судом Запорізької області за ст. 82 ч.З КК України (в ред. 1960 року) на 2 роки 9 місяців 4 дні позбавлення волі;

3.              17.01.2003 року Славутським міським судом за ст. 194 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі,

засуджено за ст. 263 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

За ст. 353 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахується з 5 серпня 2006 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1  117 грн. 68 коп. судових витрат.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду, 25 липня 2006 року близько 4 години поблизу бару „777" по вул. Островського м. Шепетівки, працівниками патрульної служби Шепетівського МРВ УМВС України в Хмельницькій області був затриманий ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та який без передбаченого законом дозволу в кишені штанів носив каСтет, що являється холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений способом промислової форми спрощеної конструкції.

Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції, як вбачається з її змісту, просить вирок суду скасувати, а справу відносно нього за ст. 263 ч.2 КК України закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вказує на однобічність і неповноту судового слідства, порушення кримінально-процесуального закону, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що кримінальна справа проти нього порушена незаконно, оскільки слідчий змусив його оговорити себе в інкримінованованому йому злочині.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, доводи засудженого на підтримку апеляції, перевіривши та вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах.

Такими, як правильно вказав місцевий суд, являються покази самого засудженого ОСОБА_1, який повністю визнав свою вину у скоєному і показав, що 23 липня 2006 року на радіоринку м. Києва у незнайомого чоловіка купив для самооборони кастет за 10 грн., який зберігав при собі. 25 липня 2006 року він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, був затриманий працівниками міліції в м. Шепетівка поблизу бару „777" і доставлений в місцевий відділ міліції, де у нього і був вилучений кастет.

Вказаний факт підтвердили свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які показали, що 25 липня 2006 року близько 4 год. міліціонери патрульно-постової служби ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доставили у відділ міліції незнайомого чоловіка в стані алкогольного сп'яніння, який виражався нецензурною лайкою, видавав себе за працівника міліції. У нього був вилучений кастет. При цьому засуджений підтвердив, що кастет належить йому і представився працівником СБУ, який виконує спецзавдання і вимагав звільнення. ОСОБА_3 доповнив, що кастет та службове посвідчення випали у засудженого з кишені. Згодом їм стало відомо, що дійсне прізвище засудженого ОСОБА_1 і він нещодавно звільнився з місць позбавлення волі.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 дали аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_5 показав, що він разом з ОСОБА_10 приймав участь у затриманні незнайомого чоловіка в стані алкогольного сп'яніння, якого вони доставили у відділ міліції, де з кишені його штанів випали кастет та службове посвідчення працівника міліції ОСОБА_11 При цьому засуджений представився працівником міліції, якому належало посвідчення, вимагав звільнення та зустрічі з начальником відділу міліції, погрожував їм звільненням зі служби.

Свідок ОСОБА_6. дав аналогічні покази.

З показів свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 видно, що вони брали участь в якості понятих при вилученні у ОСОБА_1 кастету та посвідчення працівника міліції УКМ НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_11. Засуджений при цьому пояснив, що вказане посвідчення знайшов, а кастет купив у м. Києві.

Об'єктивно вина засудженого підтверджується даними протоколу огляду та вилучення (а.с. 5, 6), згідно яких у ОСОБА_1 вилучено кастет та службове посвідчення УКМ НОМЕР_1 лейтенанта міліції ОСОБА_11, перебуваю чого на посаді оперуповноваженого ГУМВС в м. Києві, видане 31.08.2005 року і дійсне до 31.08.2009 року.

Згідно висновку криміналістичної експертизи № 88 від 29.07.2006 року та фототаблицею до нього (а.с. 26-30), вилучений у ОСОБА_1 металевий предмет сріблястого кольору являється холодною зброєю ударно-дробильної дії - кастетом, виготовленим саморобним способом промислової форми спрощеної конструкції.

У відповідності з довідкою ПІепетівського МРВ УМВС України в Хмельницькій області (а. с. 43), дозвіл на носіння, виготовлення, ремонт, збут холодної зброї, зокрема кастетів, ОСОБА_1 не видавався.

Відповідно до даних протоколу огляду (а.с. 61), в належних ОСОБА_1 штанах є дві бокові, дві задні кишені та кишеня для мобільного телефону. Згідно пояснень засудженого, посвідчення працівника міліції він зберігав у задній правій кишені, а кастет - в боковій лівій.

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази суд прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 263 ч.2 КК України.

Колегія суддів вважає, що судове слідство проведено у відповідності з вимогами закону - всебічно, повно та об'єктивно.

Його доводи про ніби примус до  дачі пізнавальних показів на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються матеріалами кримінальної справи. Крім того, в стадії досудового слідства і в суді він жодного клопотання чи скарги на неправомірні дії з боку досудового слідства не заявляв.

Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи.

Підстав для скасування вироку, його зміни чи пом'якшення покарання апеляційна інстанція не вбачає.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

вирок ПІепетівського міськрайонного суду від 26 вересня 2006 року стосовно ОСОБА_1  залишити без зміни, апеляцію засудженого - без задоволення.

Головуючий

            С.В. Козачок