АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДШПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 4737 / 06 Головуючий у 1-й інстанції - Черновськйй Г.В.
Категорія- 5 Доповідач- Поплавський В.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Гайдук В.І.
суддів - Дерев'янко О.Г., Поплавського В.Ю.
при секретарі - Колесніченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4доОСОБА_1про виділ майна в натурі, визнання права власності, стягнення грошової компенсації, припиненні права власності, та за зустрічним позовомОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання права власності, виділ частки із спільного майна в натурі,-
встановила:
У січні 2002 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідача про виділ майна в натурі, визнання права власності, стягнення грошової компенсації, припинення права власності, посилаючись на те, що у серпні 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з одного боку та ВАТ "Сонечко" - з іншого, був укладений договір купівлі-продажу магазина, розташованого за адресоюАДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську за 31 900 грн. В подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник спір відносно цього магазину, тому позивачі просили виділити їм в натурі 91/100 частину, а відповідачу 9/100 частин, визнати право власності на зазначені частки. В подальшому просили виділити їм в натурі увесь магазин, стягнувши з них на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 9/100 частин магазину за дійсною вартістю. При повторному розгляді справи позивачі доповнили свої позовні вимоги і остаточно просили визнати за ними право власності на магазин, розташований в м. Дніпропетровську по АДРЕСА_1 стягнувши з них на користь ОСОБА_1 вартість належній йому частки в магазині в сумі 174 500 грн. та припинити право власності ОСОБА_1 на магазин.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частину магазину, розташованому за адресою м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 виділивши йому у натурі 1/2 частину за варіантом № 3 згідно заключения судової будівельно-технічної експертизи №НОМЕР_1, зазначаючи, що спірний магазин було придбано за 31900 грн., які були сплачені у рівних частинах, що підтверджується договором купівлі-продажу магазину.
Справа розглядалася у суді неодноразово.
Останнім рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволені у повному обсязі, визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 345,3 кв.м., яке розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості його частини у спільному майні у розмірі 174 500 грн. та припинено право власності ОСОБА_1 в його частці на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" розташований за адресою м. Дніпропетровськ,АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 1412 грн. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та постановления нового рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_3відмовити та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1, оскільки рішення суду постановлено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і направити справу на новий розгляд по наступним обставинам.
Припиняючи право спільної часткової власності на приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", районний суд на підставі ст.365 ЦК України прийшов до висновку про відсутність доцільності виділу частки ОСОБА_1, оскільки спірний об'єкт є неподільним в натурі.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Як видно з висновків судової будівельно-технічної експертизи від 20 жовтня 2004 року експертом було запропоновано декілька варіантів виділу частки в натурі. Районним судом було запропоновано сторонам узгодити з відповідними організаціями можливість виділу в натурі частки в спільному майні відповідно до запропонованих варіантів. Проте, рішення про можливість або відсутність такої можливості органами виконавчої влади не приймалося.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що районному суду слід було обговорити питання щодо участі по справі виконавчого комітету місцевого органу самоврядування., оскільки спірний об'єкт при реконструкції кварталу може бути знесено (а.с.3,т.2), що суттєво впливає на права співвласників магазину на майбутнє.
Враховуючи відсутність можливості перевірити ці обставини та встановити нові факти, які не були предметом обговорення в суді першої інстанції І перешкоджають суду апеляційної інстанції для прийняття нового рішення, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду скасувати на направити справу на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307,311 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 частково задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2006 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох
місяців.
Суддів