Справа № 22-ц - 6151/2006 р. Головуючий 1 інст. Єфименко Н.В.
Категорія перерахунок аліментів Доповідач Луепеник Д.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 р.
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Луспеника Д.Д.,
суддів - Яцини В.Б., Швецової Л.А.,
при секретарі - Шевченко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2006 р.
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського представництва генерального замовника - Національного космічного агентства України про зарахування зайве утриманих аліментів у рахунок майбутніх платежів та визначення видів доходів, з яких стягуються аліменти, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна виконавча служба у Київському районі м. Харкова, ОСОБА_2,
встановила:
У травні 2005 р.ОСОБА_1. звернувся до суду зі вказаним вище позовом.
Позивач зазначав, що за рішенням суду з нього стягують аліменти на утримання дитини. Однак відповідач на порушення Закону України „Про виконавче провадження" і Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою KM України № 146 від 26.02.1993 р. неправильно визначив перелік його доходів, з яких визначається розмір аліментів, оскільки до цього переліку, який є вичерпним, неправомірно включив щомісячні надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення та за безперервну службу, передбачені законодавством, які не змінили отримувані ним оклад за штатною посадою, оклад за звання та надбавку за вислугу років. Тому просив переплату за 2003-2004 pp. в розмірі 4310,73 грн. зарахувати в рахунок майбутніх платежів та зобов'язати відповідача надалі ці доходи не включати до видів доходів, з яких визначається розмір аліментів.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, представники відповідача, треті особи позов не визнали, пояснивши, що з позивача вірно стягуються аліменти згідно рішенню суду та вимог чинного законодавства.
Справа розглядалася неодноразово. Останнім рішенням Київського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2006 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення його позову, зазначивши, що суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права.
При цьому посилається на ті ж підстави, що й в позовній заяві, вважаючи, що суд безпідставно залишив ці доводи без уваги, не врахував положення Наказу МОУ № 320 від 4.13.1996 р. „Про затвердження переліку додаткових видів грошового забезпечення та інших видів виплат, що не підлягають облікові при відрахування аліментів з військовослужбовців".
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, вказуючи на те, що рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального І процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, районний суд виходив з того, що відповідач вірно визначив перелік видів доходів позивача і правильно стягує аліменти з усіх видів його грошового забезпечення, в тому числі й тих, з якими не згоден позивач.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що позивачОСОБА_1. відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3. Державною виконавчою службою виконавчий лист для виконання направлений відповідачу, тобто за місцем проходження служби позивача.
Позивач заявив спір щодо переліку видів доходів, які враховуються відповідачем при визначенні розміру аліментів. Проте зазначене питання повністю врегульоване нормативно-правовими актами.
Так, згідно з п. 8 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26.02.1996 р. (з наступними змінами), з військовослужбовців Збройних Сил України та інших військ (до яких відноситься позивач), утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Частиною 2 п. 12 цього ж Переліку визначено, що з військовослужбовців утримання аліментів не провадиться з вихідної допомоги при звільненні з військової служби, а також інших видів грошового забезпечення, що не має постійного характеру.
Позивач не згоден, щоб для визначення аліментів враховувались наступні доходи, які він утримує: 1) щомісячні надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення згідно з Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 р. „Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", що виплачуються з 1.01.2003 р., та 2) щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, що виплачуються з 1.05.2003 р. на підставі Указу Президента України № 389 від 5.05.2003 р. „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України".
На думку судової колегії, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що, оскільки зазначені щомісячні надбавки мають постійний характер, то відповідач правильно враховує зазначені доходи позивача для визначення розміру аліментів. Зазначене не суперечить вищеприведеному Переліку видів доходів та відповідає Положенню про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 75 від 5.03.2001 р.
Посилання апеляційної скарги про незастосування районним судом Наказу Міністра оборони України № 320 від 4.11.1996 р. (з відповідними змінами), яким затверджений Перелік додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, що не підлягають обліку при відрахуванні аліментів з військовослужбовців, безпідставні, оскільки в цьому Переліку йдеться лише про винагороду за тривалу безперервну військову службу, яка є одноразовою, а не про щомісячні грошові надбавки за безперервну службу, що мають постійний характер та передбачений вищенаведеним Указом Президента України.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.І ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2 місяців із дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий