Справа № 11a-1021 2006 р. Головуючий в 1 інстанції - Гордимов А.В.
Категорія: 289 ч.3,185 ч.2 Доповідач: Буженко Н.В.
309 ч.1
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсоської області в складі:
головуючого - Червоненка В.Я.;
суддів: Буженко Н.В.;
Лободзінського С.В.;
з участю прокурора - Литвиненка О.О.
засуджених - ОСОБА_1;
ОСОБА_2;
адвокатів: ОСОБА_3;
ОСОБА_4;
ОСОБА_5;
потерпілого- ОСОБА_6;
захисників: ОСОБА_7;
ОСОБА_8;
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хероні кримінальну справу за апеляціями: прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_4 на вирок місцевого Дніпровського районного суду міста Херсона від 25 липня 2006 року;
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2, раніше судимий 12.12.2002 року за ст.ст 185 ч.З, 75 КК України - 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений за ст.289 ч.З КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, за ст. 185 ч.2 КК України - три роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено - сім років
позбавлення волі з конфіскацією всього його особистого майна. На підставі ст. 71 КК України , до призначенного покарання частково приєднана невідбута частина покарання, призначенного за попереднім вироком та визначено покарання - вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього його особистого майна з поміщенням у кримінально виконавчу установу.
Запобіжний захід ОСОБА_2 обрано тримання під вартою з 18 жовтня 2003 року.
ОСОБА_9, раніше не судимий;
засуджений за ст. 289 ч.З КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього його особистого майна з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Запобіжний захід ОСОБА_9 обрано тримання під вартою з 21 жовтня 2003 року.
ОСОБА_1, раніше не судимий;
засуджений за ст.289 ч.З КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього його особистого майна; за ст. 185 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі; за ст. 309 ч.1 КК України на один рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначенних покараннь, остаточно визначено покарання - вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього його особистого майна з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 обрано тримання під вартою з 27 січня 2005 року.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 солідарно: на користь ОСОБА_6 1641, 39 грн. - майнової шкоди, 3000 грн. -моральної шкоди; на користь ОСОБА_10 3681 грн.- майнової шкоди.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 витрати на виконання експертиз.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 визнані винними та засуджені за наступне:
26 серпня 2003 року близько 02.30 години ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_1, знаходячись на вул. Говорова в м. Херсоні, умисно, з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи фізичне насильство щодо ОСОБА_6, яке виразилось у нанесенні потерпілому ударів руками та ногами в область голови та тулуба, спричинивши легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров*я, заволоділи автомобілем ЗАЗ-110307 державний НОМЕР_1, вартістю 16080 грн., який належав ОСОБА_10, який перегнали на вул. Партизана Железняка в м. Херсоні, де покинули.
26 серпня 2003 року близько 02.50 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, знаходячись на вул. Партизана Железняка в м. Херсоні, умисно з угнаного ними автомобіля ЗАЗ-110307 держ.НОМЕР_1, який належав ОСОБА_10, викрали майно, що належало водію ОСОБА_6 на суму 940 грн.
10 серпня 2004 року близько 13.00 години ОСОБА_1, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 незаконно придбав, получивши в дар, особливо небезпечний наркотичний засіб- канабіс, масою 6,23 гр, який зберігав без мети збуту при собі, та який був знайдений та вилучений працівниками міліції в ході особистого огляду 10 серпня 2004 року о 13.50 годині.
В апеляціях:
Прокурор, що брав участь у розгляді спави із змінами до апеляції, вважає, що судом не вірно дана юридична оцінка діям підсудних за ст. 289 ч.З КК України як незаконне заволодіння транспротним засобом з будь-якою метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством небезпечним для життя та здоров*я потерпілого, вчинені щодо транспортного засобу, вартість якого у двісті п*ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадін, просить вирок суду змінити в частині кваліфікації дій підсудних, виключивши зайво інкриміновану кваліфікуючу ознаку ст. 289 ч. З КК України - «завдання великої матеріальної шкоди» та кваліфікувати їх дії за ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене за попередньою змовою гупою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров*я потерпілого.
Засуджений ОСОБА_2 стверджує, що судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, судове слідство проведено неповно, однобоко, не правильно кваліфіковані його дії за ст. 289 ч. З КК України, вважає, що повинна бути частина 2 цієї статті, не згоден з сумою заподіяної шкоди, тому просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції та доповненнях до неї вказує на те, що справа розглянута необ*єктивно, поверхово, однобоко, не правильно встановлені фактичні обставини справи, недоведено його вину за ст.ст. 309 ч.1, 185 ч.2 КК України, та неправильно кваліфіковано його дії за ст. 289 ч. З КК України, оскільки вважає, що потерпілому заподіяні тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоров*я, а також не згоден з оцінкою матеріальної шкоди заподіяною угоном автомобіля. Просить вирок суду скасуати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Засуджений ОСОБА_9 в апеляції та доповненнях до неї просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, оскільки справа судом розглянута необ*єктивно, поверхово, дана неправильна юридична оцінка його діям, оскільки між ними не було попередньої змови на заволодіння транспортним засобом, вважає, що висновки, викладені у вироку грунтуються на припущеннях та не відповідають фактичним обставинам справи.
Адвокат ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду, справу направити на новий судовий розгляд в зв*язку з тим, що на його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вирок суду невмотивований, грунтується на припущеннях, не конкретизована участь його підзахистного ОСОБА_9 у скоєнні злочину, відсутня в його діях наявність попередньої змови на зоволодіння автомобілем, не підкріплена доказами участь ОСОБА_9 у скоєнні цього злочину.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав свою апеляцію та вважав за необхідне апеляції засуджених та адвоката задовольнити, справу направити на новий судовий розгляд,пояснення засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції та апеляцію адвоката, в останньому слові просили направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляції адвоката та засуджених підлягають задоволенню із слідуючих підстав.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства в постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку» від 29.09.1990 року (зі змінами, внесеними згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1996 р., та № 12 від 03.12.1997 р.), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України.
У відповідності до ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом*якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.
Однак, суд в порушення цих вимог, фактично обмежився лише скороченим викладенням показів допитаних в судовому засіданні підсудних, потрепілих та свідків. При цьому, в порушення вимог ст. 334 КПК України, суд в мотивувальній частині вироку не надав аналізу кожному з розглянутих у судовому засіданні доказів, в тому числі і показам підсудних, неусунув протиріччя в їх показах та показах свідків та потерпілих, не з*ясував направленність умислу підсудних, мотивів вчинених злочинів, не надав належної оцінки діям всіх підсудних, роль та участь кожного з них у скоєнні злочинів, не правильно застосував кримінальний закон при кваліфікації дій підсудних, не вмотивував прийняття одних і відхилення інших доказів.
З матеріалів справи встановлено, що ні один з допитаних у судовому засіданні свідків, потерпілих та підсудних не вказав на ОСОБА_9 як на безпосереднього учасника незаконного заволодіння транспортним засобом, не з*ясовано причину виникнення бійки в салоні таксі та побиття таксиста, час виникнення умислу на заволодіння автомобілем та розмір реально заподіяної шкоди.
Відповідно до ст. 289 КК України відповідальність за частинами 2 і З цієї статті за ознаками заподіяння значної та великої матеріальної шкоди настає в тому разі, коли мали місце реальні збитки. Незаконне заволодіння транспортним засобом, незалежно від його вартості, за відсутності інших кваліфікуючих ознак діяння не утворює кваліфікованих видів злочину, передбаченого зазначеною статтею.
Враховуючи те, що стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 судом допущено однобокість, неповнота судового слідства, порушення норм кримінально процесуального права, що перешкоджає судовій палаті досліджувати докази та обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, вирок суду підлягає скауванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, в ході якого суду необхідно ретельно дослідити докази, зібрані органами досудового слідства, у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, керівних роз*яснень Пленуму Верховного Суду України, дати їм відповідну правову оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи задовольнити частково, апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_4 задовольнити. Вирок місцевого Дніпровського районного суду міста Херсона від 25 липня 2006 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.