__________________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ______________

Справа № 22а-557   2006 рік                                                     Головуючий у 1 інстанції

Колесніченко Т.Є.

Категорія 41        Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада 22 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі.

головуючого  Семиженка Г.В.

суддів:            Бугрика В.В.

Приходько Л.А.

при секретарі Борисовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Херсонського міського голови на постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 09 жовтня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Херсонського міського голови про скасування розпорядження та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИЛА:

21 вересня 2006 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду посилаючись на те, що він з 2002 року перебував у трудових правовідносинах з Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, 22 травня 2006 року ним була написана заява про надання відпустки з 19 червня 2006 року з наступним звільненням за власним бажанням, на підставі даної заяви Херсонським міським головою було видано розпорядження НОМЕР_1, яким заяву задоволено.

З 05 червня 2006 року по 16 липня 2006 року позивач перебував на лікарняному, тому 20 червня 2006 року ним була подана заява про відкликання заяви про звільнення та про надання відпустки з 26 червня 2006 року, за даною заявою відповідачем рішення прийнято не було, 06 липня 2006 року позивач надіслав до відповідача повторну заяву про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням, відповідачем не було скасовано вище наведене розпорядження, 17 липня 2006 року позивачу було запропоновано забрати трудову книжку у зв'язку зі звільненням.

Вважаючи дії відповідача незаконними, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати зазначене розпорядження в частині його звільнення з роботи та поновити його на посаді начальника управління містобудування і архітектури, головного архітектора Виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 09 жовтня 2006 року позов задоволено, розпорядження Херсонського міського голови НОМЕР_1 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління містобудування та архітектури, головного архітектора виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16 липня 2006 року скасовано, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді начальника управління містобудування і архітектури, головного архітектора Виконавчого комітету Херсонської міської ради з 16 липня 2006 року, постанова допущена до негайного виконання

В апеляційній скарзі відповідачів на постанову суду поставлено питання про її скасування як незаконної та необгрунтованої та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони підтримали свої процесуальні позиції, позивач пояснив, що 17 липня 2006 року працівником відділу кадрів відповідача йому було запропоновано отримати трудову книжку та розпорядження про звільнення, від чого він відмовився, але ознайомився з вказаними документами, 18 липня 2006 року його не було допущено до виконання своїх посадових обов'язків, питання про поновлення строку звернення до суду він не порушував.

Заслухавши доповідача, осіб, що приймали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість постанови у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з врахуванням особливостей, передбачених цим Законом, за його ст. 20 служба в органах місцевого самоврядування припиняється в тому числі на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебував на публічній службі в органі місцевого самоврядування, 22 травня 2006 року на ім'я міського голови він подав заяву про надання відпустки з 19 червня 2006 року з наступним звільненням (а.с. 9), на підставі заяви розпорядженням міського голови НОМЕР_1 позивачу надана відпустка з 19 червня 2006 року по 16 липня 2006 року з наступним звільненням 16 липня 2006 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (а.с. 5), 20 червня 2006 року та 05 липня 2006 року позивачем подавалася заява про відкликання раніше поданої заяви про звільнення (а.с. 10, 6), після закінчення відпустки 17 липня 2006 року позивач вийшов на роботу, але не був допущений до виконання своїх обов'язків (а.с. 7, 8).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, шли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згідно зі ст. З Закону України "Про відпустки" за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач реалізував своє право на відкликання заяви про звільнення, коли правовідносини по проходженню публічної служби поміж сторонами продовжували існувати, однак місцевим судом не було прийнято до уваги, що оскільки спірні правовідносини сторін регламентовано трудовим законодавством, при їх вирішенні мають бути дотримані положення ст. 233 КЗпП України, відповідно до якої у справах про звільнення працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача трудову книжку та розпорядження про звільнення йому було запропоновано отримати 17 липня 2006 року, він відмовився їх отримати, проте був обізнаний зі змістом вказаних документів, з позовом до суду позивач звернувся лише 21 вересня 2006 року, при цьому питання про поновлення пропущеного строку не порушував, у судах першої та апеляційної інстанції поважних причин пропуску встановленого законом строку не навів, така обставина є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору було допущено порушення норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Херсонського міського голови задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 09 жовтня 2006 року скасувати.

ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї протягом одного місяця з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.