Справа № 22 ас -460, 2006р.                  Головуючий в 1-й інстанції

Решетов В.В.

Категорія: №38     Доповідач - Цуканова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця "20" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В. Суддів: Капітан І.А., Колісниченка А.Г. при секретарі - Однорог Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Херсоні на постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від 26 липня 2006 року

за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Державна податкова інспекція у м.Херсоні, про визнання дій неправомірними, направлення на перевірку та акту перевірки - нечинними, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною постановою позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі ДПІ) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по проведенню 13.09.2005р. перевірки кіоску, який знаходиться АДРЕСА_1, належного приватному підприємцю ОСОБА_1, протиправними, направлення на перевірку НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та акт перевірки від 13.09.2005р. - нечинними.

У визнанні відсутності у податкової служби права на проведення виїзної перевірки відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ просить постанову суду скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях позивачка та її представник апеляційну скаргу не визнали, просили постанову суду залишити без змін, як постановлену з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови у вказаних законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи видно, що позивачка зареєстрована як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності /а.с.8/, якій належить кіоск, розташований АДРЕСА_1.

Наказом ДПІ №206 від 01.09.2005р. затверджено графік позапланованих перевірок з 01 по 30.09.2005р. відділом оперативного контролю управління контрольно - перевірочної роботи щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), в якому зазначено як суб'єкта перевірки позивачку /а.с.47,48/.

Державному податковому інспектору ДПІ Прокопенку В.П. та головному державному податковому інспектору Мальованому Р.В. керівником ДПІ видано направлення НОМЕР_1 і НОМЕР_2 /а.с.46/.

13.09.2005р. відповідачі за результатами перевірки кіоску позивачки склали за НОМЕР_3 акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, в якому зазначено, що розрахункову операцію у розмірі 4,40 грн. через, реєстратор розрахункових операцій (далі РРО) не проведено, розрахунковий документ не розраховано і не видано; не забезпечено відповідність суми наявних готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена у даному звіті РРО /а.с.9/.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд виходив з того, що відповідачами порушено порядок проведення позапланової перевірки позивачки, встановлений ст.ст.11¹,11² Закону України №509 від 04.12.1990р. з наступними змінами «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509), та Закону України №265 від 06.07.1995р. з наступними змінами «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265). Зокрема, перевірку проведено у відсутність ОСОБА_1 - суб'єкта підприємницької діяльності, направлення на перевірку не відповідають встановленим Законом вимогам, що пред'являються до їх змісту, і наказ індивідуальної дії про проведення такої перевірки позивачки не видано.

З огляду на наведене суд визнав дії відповідачів як посадових осіб протиправними, а направлення на перевірки, видані ДПІ на їх ім'я, та акт перевірки нечинними.

Відмовляючи позивачці у визнанні відсутності у органів податкової служби взагалі права на проведення виїзної перевірки, суд виходив з того, що таке визнання суперечить цілям та завданням органів державної податкової служби та положеннями ст.ст.2,11 Закону №509.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону.

Рішення винесено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про помилковість застосування судом до спірних правовідносин Закону №509, а також який наполягає на відповідності дій відповідачів ст. 15 Закону №265, оскільки:

·        в названій статті, порядок проведення перевірок органами державної податкової служби України не зазначено, наголошено на проведення перевірок згідно із законодавством України;

·        Законом України №2505-IV від 25.03.2005р. ст.11¹ Закону №509 доповнено ч.7 за якою позапланованими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених в т.ч. Законом України №265;

згідно п. 2.3.7 наказу ДПА України №327 від 10.08.2005р. результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок з питань дотримання вимог валютного чи іншого законодавства оформлюються аналогічно оформленню результатів перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Безпідставними є також посилання апелянта на те, що оскаржуваний позивачкою акт перевірки від 13.09.2005р. не може бути оскарженим в порядку КАС України, оскільки він не породжує для ОСОБА_1 певні юридичні наслідки, оскільки саме на підставі цього акту до неї застосовано штрафні санкції керівником ДПІ /а.с. 14/.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від 26 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом місяця з моменту виготовлення постанови в повному обсязі, тобто з 25.11.2006 року.