Справа № 22 ас -430, 2006р.                  Головуючий в 1-й інстанції

Крисанова В.І.

Категорія: №36     Доповідач - Цуканова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця "16" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В. Суддів: Капітан І.А., Кузнецової О.А. при секретарі - Івахненко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 14 липня 2006 року

за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Іванівського районного відділу земельних ресурсів, третя особа Іванівська селищна Рада, про визнання рішення недійсним, зобов'язання прийняти рішення та вжити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

30.06.2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача (далі Відділу), просив визнати протиправною бездію останнього у зв'язку з відмовою узгодити проект відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 1,7931га (далі проект) і дії у зв'язку з наданням негативного висновку по узгодженню цього проекту (висновок НОМЕР_1).

Також позивач просив зобов'язати відповідача узгодити з ним проект земельної ділянки шляхом надання позитивного висновку.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на те, що вказана земельна ділянка надана йому у власність рішенням ХІХ сесії Іванівської селищної Ради (далі - Ради) №327 від 19 грудня 2005р. із земель промисловості зі зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, проект виготовлено відповідно до вимог чинного законодавства, тому відмова Відділу узгодити проект є протиправною.

При розгляді справи судом позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсним висновок Відділу, зобов'язати його узгодити з ним проект відводу шляхом надання позитивного висновку щодо проекту, та зобов'язати проставити підпис і печатку на титульній сторінці проекту, на плані відводу земельної ділянки і в акті узгодження меж землекористування.

Постановою Іванівського районного суду Херсонської області від 14 липня 2006р. в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив постанову суду скасувати, винести  постанову,  якою  його  позовні  вимоги задовольнити  в  повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

В письмових запереченнях відповідач доводи апеляційної скарги не визнав, просив постанову суду залишити без змін, як постановлену з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді справи апеляційним судом апелянт, його представник апеляційну скаргу підтримали, представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, представник третьої особи просив апеляційну с каргу позивача задовольнити.

Заслухавши доповідача, вказаних осіб, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 21.06.2005р. придбав у власність нежилі будівлі за адресою АДРЕСА_1. розташовані на земельній ділянці площею 2473,5 кв.м. у продавця ВАТ «Іванівська харчосмакова фабрика» /а.с.157,161 /.

Рішенням Ради НОМЕР_2 ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 1,79га із земель промисловості Іванівської селищної Ради зі зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства АДРЕСА_1, надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проектно-технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність /а.с.23/.

 За договором з ОСОБА_1 науково-впроваджувальна фірма «Нові технології)) виготовила позивачу проект землеустрою /а.с.14/ щодо земельної ділянки площею 1,7931 га /а.с. 12/.

Висновком НОМЕР_1. Відділ не погодив позивачу проект, посилаючись на невідповідність рішення Ради НОМЕР_2 нормам ЗК України, розташування на земельній ділянці, вказаній в проекті, виробничих будівель, належних позивачу з виробничою потужністю більшою, ніж необхідна для задоволення особистих потреб при створенні особистого селянського господарства, наявність обмежень та обтяжень у використанні земельної ділянки за її цільовим призначенням, відсутність висновку Відділу щодо умов відведення земельної ділянки /а.с.6/.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що позивач не є власником земельної ділянки, щодо якої виготовлено проект, тому не може ініціювати зміну її цільового призначення, укладати із землевпорядною організацією договір на складання проекту, узгоджувати його із землевпорядною організацією. Зміна цільового призначення земельної ділянки, в даному випадку, надану позивачу, повинна бути проведена попередньо до її передачі у власність позивачу виключно за ініціативою самої Ради.

Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він не відповідає обставинам справи і суд дійшов його, неправильно застосувавши норми матеріального права.

Згідно ст.20 ЗК України, зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність і затверджують проекти землеустрою.

Прийняттям Радою рішення НОМЕР_2 (в частині зміни цільового призначення земельної ділянки, наданій у власність позивачу), вказану норму права дотримано.

Це рішення Ради набрало чинності, ніким не скасовано, тому давати йому юридичну оцінку у висновку, що оспорюється, відповідач не вправі.

Безпідставними є посилання відповідача, з якими погодився суд, на те, що Рада при вирішенні питання про зміну цільового призначення земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1, з категорії земель промисловості до категорії земель, призначених для ведення особистого селянського господарства, має керуватися Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №502 від 11.04.2002р., оскільки Іванівська Рада як юридична особа в розумінні ст.80 ЗК України не є власником земельної ділянки, наданої позивачу у власність.

До винесення рішення НОМЕР_2 ця земельна ділянка знаходилась у комунальній власності, що учасниками процесу не заперечується.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування висновку відповідача НОМЕР_1 є законними, обгрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Виходячи з того, що сам проект не був предметом судового дослідження, питання про його відповідність іншим вимогам закону, крім вказаних у вищезазначеному висновку, не досліджувало, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача узгодити цей проект запропонованим позивачем шляхом задоволенню не підлягають.

З метою захисту порушених відповідачем прав та інтересів позивача, за думкою суду, слід зобов'язати Відділ повторно розглянути представлений ОСОБА_1 проект, з урахуванням вищенаведеного.

Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то постанову суду слід скасувати, ухвалити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

На підставі ст.20 ЗК України, керуючись ст.ст. 195,198,202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 14 липня 2006 року скасувати.