АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1618/4663/12
Номер провадження 11/786/576/2013
Категорія:ч.2 ст.286 КК України Т.З.
Головуючий у 1-й інстанції Гудков С.В.
Доповідач ап. інст. Денисенко Л. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді: Денисенко Л.М.
Суддів: Кожевнікова О.В., Тараненка Ю.П.
з участю:секретарів ГриньА.В.,Григорової М.В.
прокурора:Гомлі О.В.
захисника:ОСОБА_5
засудженого:ОСОБА_6
потерпілої:ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями прокурора Лубенської міжрайонної прокуратури, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 червня 2013 року.
Цим вироком
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, працюючий викладачем ПТУ-53 в с. Войниха Лубенського району, раніше не судимий,-
засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування
призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до ст.76 КК України, зобов'язаний: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись на реєстрацію в ці органи.
Цивільні позов ОСОБА_9, ОСОБА_10 - задоволені частково, позов ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11 - задоволений повністю.
Стягнуто із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10 по 20 000 гривень моральної шкоди на кожного.
Стягнуто із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_12 50 000 гривень моральної шкоди.
Вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, 11 серпня 2011 року близько 12 год. 20 хв. засуджений ОСОБА_8, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, який належить на праві власності його брату ОСОБА_13, та перевозячи пасажирів ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, рухався в напрямку с. Мгар, Лубенського району, Полтавської області, з боку автошляху Київ-Харків-Довжанський.
Наближаючись до нерівнозначного перехрестя „головної дороги" автошляху Київ-Харків з другорядною дорогою виїзду із с. Мгар в м. Лубни, розташованому в районі 203 км. даного автошляху Лубенського району, Полтавської області, водій ОСОБА_8, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, перед зміною напрямку руху, рухаючись в напрямку другорядної дороги до с. Мгар, Лубенського району, не переконавшись в безпеці дорожнього руху та скоюваного маневру, виїхав на перехрестя, не надавши переваги в русі та дороги автомобілю НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_9, під керуванням водія ОСОБА_10, що рухався по головній дорозі з боку м. Харків в напрямку м. Києва, створивши небезпеку для його руху допустив з ним зіткнення.
В результаті даної пригоди водій автомобіля «HYUNDAI TUCSON» ОСОБА_10, його пасажири малолітній ОСОБА_12, ОСОБА_9, та пасажири автомобіля «ЗАЗ DAEWOO T13110» ОСОБА_7,. ОСОБА_14, ОСОБА_15 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
Так, водій автомобіля «HYUNDAI TUCSON» ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5-ї п'ясної кістки лівої кисті без зміщення відламків, забою грудної клітки, які по ступені тяжкості, згідно висновку судово-медичної експертизи № 460 від 25.10.2011 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Пасажир автомобіля «HYUNDAI TUCSON» ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої ЧМТ, забою головного мозку із субдуральними нашаруваннями над правою гемісферою та лівою лобною часткою головного мозку, забою м'яких тканин голови в лобних ділянках та в потиличній ділянці, забою грудної клітки, перелому 11 ребра справа без зміщення уламків, які по ступені тяжкості, згідно висновку судово-медичної експертизи №458 від 18.10.2011 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Пасажир, автомобіля, «HYUNDAI TUCSON» малолітній ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, травматичного розриву селезінки, що супроводжувалось внутрішньою кровотечею та послідуючим оперативним втручанням по видаленню пошкодженої селезінки, санації черевної порожнини, а також ЧМТ, струсу головного мозку, гематоми лобу, які по ступені тяжкості, згідно висновку судово-медичної експертизи №459 від 18..10.2011 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.
Пасажир автомобіля «ЗАЗ DAEWOO T13110» ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому акроміального кінця ключиці незначним зміщенням, забитої рани лобу зліва, забитої рани крила носу зліва, гематоми лобу
справа, які по ступені тяжкості, згідно висновку судово-медичної експертизи № 455 від 18.10.2011року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Пасажир автомобіля «ЗАЗ DAEWOO T13110» малолітній ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці з зміщенням відломків, ЧМТ, забою головного мозку, синця, саден лобу, які по ступені тяжкості згідно висновку судово-медичної експертизи № 454 від 25.10.2011 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Пасажир автомобіля «ЗАЗ DAEWOO T13110» ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_8 отримала тілесні ушкодження. у вигляді. закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці без зміщення, ЧМТ, струсу головного мозку, перелому спинки носу без зміщення, забитих ран голови, обличчя, гематоми чола, які по ступені тяжкості, згідно висновку судово-медичної експертизи № 453 від 02.11.2011 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи №. 74 від 03.10.2011 року встановлено, що згідно слідової інформації зафіксованої при огляді місця ДТП від 11.08.2011 року, місце зіткнення транспортних засобів знаходиться в місці розташування початку сліду гальмування автомобіля «HYUNDAI TUCSON» на відстані 3,6 м. від центру дороги, перед початком подряпин на дорожньому покритті, тобто на смузі руху в напрямку м. Києва.
Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 112 від 18.11.2011 року встановлено, що в момент первинного контакту автомобіля «ЗАЗ DAEWOO T13110» своєю передньою частиною був повернутий до передньої часини автомобіля «HYUNDAI TUCSON», при цьому кут між подовжніми осями вказаних транспортних засобів складав порядку 145 градусів.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 60 від 19.12.2011 року, в діях водія автомобіля «ЗАЗ DAEWOO T13110» ОСОБА_8 вбачаються грубі порушення вимог п.п. 10.1, 16.11 та п.2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, що вказують:
п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 16.11 На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, здійснювати будь-яких маневрів ( за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Розділ 33 п.2.1 «Дати дорогу» Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Порушення, перелічених пунктів Правил дорожнього руху в діях водія автомобіля «ЗАЗ DAEWOO T13110» ОСОБА_8 знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку із виникненням та суспільно небезпечними; наслідками цієї пригоди.
В умовах даної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ DAEWOO T13110» ОСОБА_8 шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 16.11 та п.2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем «HYUNDAI TUCSON», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів Правил.
В апеляції прокурор Лубенської міжрайонної прокуратури просить вирок суду скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, неправильним застосуванням кримінального закону та безпідставним звільненням засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, постановити новий вирок та призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі, строком на 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Цивільні позови потерпілих задовольнити повністю.
В апеляції захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу відносно засудженого закрити.
Судова колегія, заслухав доповідача, думку прокурора про скасування вироку суду та постановлення нового вироку, яким призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі, строком на 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, цивільні позови потерпілих задовольнити повністю, засудженого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_5, які просили закрити кримінальну справу відносно засудженого,думку потерпілої ОСОБА_7,яка просила закрити справу стосовно ОСОБА_6 за відсутністю складу злочину, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Незважаючи на невизнання вини засудженим ОСОБА_8, суд першої інстанції дослідивши докази прийшов до обґрунтованого висновку про його винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15 середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяли потерпілому ОСОБА_18 тяжке тілесне ушкодження.
Вина ОСОБА_8 підтверджена рядом зібраних та досліджених у судовому засіданні доказами, зокрема:
- даними, які зафіксовані в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фототаблицею до нього, якими зазначено обставини та місце дорожньо-транспортної пригоди (Т.1 а.с. 18-36);
- протоколом додаткового огляду транспортного засову - «Хюндай Тюксон» та «Део Сенс», яким зафіксовано механічні ушкодження автомобілів та вбачається, що на днищі автомобіля «ЗАЗ ДЕО» маються подряпини на його виступаючих частинах (Т.1 а.с. 69-77) ;
- протоколами відтворення обстановки та обставин злочину ( ДТП ) за участю водія ОСОБА_19 від 02.09.2011 року із схемою та за участю водія ОСОБА_10 від 30.09.2011 (Т. 1 а.с. 209-213, 214-216);
- висновками судово-медичних експертиз № № 459 № 450, 455, 460,454,453 від 18.10.2011 року, згідно яких у потерпілих маються тілесні ушкодження різних ступенів (тяжкі тілесні ушкодження та середньої тяжкості тілесні ушкодження) (Т.1 а.с.219, 223-224, 240, 244, 248, Т.2 а.с.3, 11);
- висновком транспортно-трасологічної експертизи № 112 від 18.11.2011 року, згідно якого, в момент первинного контакту автомобіля «ЗАЗ DAEWOO Т13110» своєю передньою частиною був повернутий до передньої часини автомобіля «HYUNDAI TUCSON», при цьому кут між подовжніми осями вказаних транспортних засобів складав порядку 145 градусів. Місце зіткнення вказане водієм « ЗАЗ DAEWOO T13110» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_8 в протоколі відтворення від 02.09.2011 не відповідає дійсності, тобто технічно не спроможне, а місце зіткнення вказане водієм автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_10 в протоколі відтворення від 30.09.2011 не позбавленне технічної спроможності (Т.2 а.с. 31-37) ;
- висновком автотехнічної експертизи № 60 від 19.12.2011 року, згідно якої в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_8, вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1., 16.11 та п.2.1. розділу 33 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
В умовах заданої пригоди технічна можливість уникнути зіткнення з боку водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_8, полягала у виконанні ним вимог п.п. 10.1, 16.11 та п.2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь - яких перешкод( в матеріалах кримінальної справи відсутні будь які відомості про перешкоди технічного характеру), які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів правил (Т. 2 а.с. 63-67);
- висновком комплексної автотехнічної та транспортно- трасологічної експертизи № 428\429 від 31.05.2012 року, згідно якого частина подряпин на дорожньому покритті, які зафіксовані на схемі та фотознімках місця пригоди могли бути залишені в результаті контактної взаємодії виступаючих частин і деталей автомобіля «ЗАЗ ДAEWOO T13110» під керування водія ОСОБА_8, які деформувались при зіткненні транспортних засобів.
Зафіксований при огляді місця пригоди слід гальмування на дорожньому покритті, міг бути залишений автомобілем «Хюндай Тюксон» під керуванням водія ОСОБА_10
Згідно слідової інформації зафіксованої при огляді ДТП, місце зіткнення транспортних засобів знаходилось в місці розташування початку сліду гальмування автомобіля «Хюндай Тюксон» на відстані 3,6 м. від осьової лінії дорожньої розмітки перед початком подряпин на дорожчому покритті, тобто на смузі руху автомобіля «Хюндай Тюксон».
Свідчення водія автомобіля «ЗАЗ Део» ОСОБА_8 в частині вказаного ним розвитку обставин ДТП ( місця зіткнення) в протоколі відтворення обстановки та обставин ДТП від 02.09.2011 року з технічної точки зору не спроможні.
Свідчення водія автомобіля «Хюндай Тюксон» в частині вказаного ним розвитку обставин ДТП ( місця зіткнення) в протоколі відтворення обстановки та обставин ДТП від 30.09.2011 року з технічної точки зору є спроможними.
В умовах даної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ ДЕО» ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем «Хюндай Тюксон» під керуванням водія ОСОБА_10 шляхом виконання вимоги п.п. 10.1, 16.11.та п.2.1 розділу 33 «Правил дорожнього руху України».
В умовах даної пригоди дії водія автомобіля «ЗАЗ ДЕО» ОСОБА_8 не відповідали вимогам п.п. 10.1., 16.11. та 2.1 розділу 33 «Правил дорожнього руху України» і з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з пригодою (Т. 3 а.с.32 -41);
Допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції експерт Ханянц А.А. повністю підтримав свій висновок та пояснив,що при проведенні експертизи він враховував показання ОСОБА_21 дані ним в ході відтворення обстановки та обставин події,але вони технічно не спроможні.Також експерт пояснив,що основною ознакою визначення місця зіткнення є залишені на проєздній частині сліди від переміщення транспортних засобів в комплексі з наявністю осипу дрібних частинок грунту,які осипаються безпосередньо в місці зіткнення. Осколки, більш великі уламки скла,пластмаси можуть переміщатися,однак при таких зіткненнях попутних,зустрічних,перехресних інформативною ознакою є наявність слідів,В цьому випадку були залишені як сліди подряпин так і сліди переміщення заблокованого колеса автомобіля «Хюндай».Як видно з фотознімків та схеми пригоди сліди заблокованого колеса «Хюндай» мають відхилення зліва-праворуч відносно напрямку його руху,що свідчить про те,що в момент блокування автомобілю було нанесено удар,На фото № 5 у висновку експертизи видно,що на початку слід має дещо дугоподібну форму,яка має відхилення також зліва праворуч.Це свідчить про те,що в момент деформації напрямок деформуючої сили був під кутом.І в подальшому автомобіль отримавши імпульс переміщався праворуч відносно напрямку свого руху.
- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_22 та ОСОБА_17, від 18.01.2012 року (Т. 2 а.с. 80) ;
- речовими доказами : автомобіль НОМЕР_2 та автомобіль НОМЕР_4 (Т. 2 а.с. 71);
- відеозаписом 203 км автодороги Київ -Харків, який відзнятий свідком ОСОБА_13, та відеозаписом слідової інформації ДТП, який відзнятий слідчим Кривченко В.І.
Так у справі проведено п'ять судових експертиз, одна з яких є комплексною.
Всі проведені експертизи встановили, що місце зіткнення знаходиться на смузі руху автомобіля «HYUNDAI TUCSON». Всі висновки експертиз свідчать про те, що водій автомобіля «HYUNDAI TUCSON» не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ЗАЗ DAEWOO TI3110» і в умовах даної пригоди в діях водія автомобіля «HYUNDAI TUCSON», ОСОБА_10, невідповідностей вимогам «Правил дорожнього руху України» які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з пригодою, не вбачається.
Тільки комплексна судова автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза №428/429 від 31 травня 2012 року, зробила висновок про те, що, водій автомобіля «HYUNDAI TUCSON», ОСОБА_10, за умови руху з допустимою для даних дорожніх умов швидкістю мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем «ЗАЗ DAEWOO TI3110». Але після проведення комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, на яку посилається у своїй апеляції ОСОБА_8, досудовим слідством додатково було встановлено, що місце доророжньо-транспортної пригоди знаходиться поза зоною дії дорожнього знака 3.29 ПДР, обмеження максимальної швидкості, оскільки дія даного дорожнього знаку відміняється дорожнім знаком 1.23.2 ПДР відповідно до плану дорожнього руху на вказаному відрізку автодороги (копія плану в кримінальній справі - (т.2 а.с.272-273).
На підставі нових даних слідчим була призначена ще одна судова автотехнічна експертиза.
Відповідно до висновку цієї експертизи, в умовах даної пригоди водій автомобіля «HYUNDAI TUCSON», ОСОБА_10 за умови руху зі швидкістю 74,7 км/год., не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ЗАЗ DAEWOO TI3110» під керуванням водія ОСОБА_8
В умовах даної пригоди в діях водія автомобіля «HYUNDAI TUCSON», ОСОБА_10 невідповідностей вимогам «Правил дорожнього руху України» які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з пригодою, не вбачається.
Заперечення захисника ОСОБА_8 з приводу місця вчинення ДТП спростовані проведеними експертизами, які чітко встановили місце зіткнення автомобілів та кут під яким відбулося це зіткнення.
Судова колегія відноситься критично до показів засудженого ОСОБА_6 та його захисника про те,що слідчий в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та в схемі ДТП (т.1 а.с.18-22) не вірно зазначив слідові інформацію ДТП оскільки,на думку суду,розташування вищезазначеної слідової інформації ДТП в цих документах зазначено правильно,що підтверджується фото таблицею до протоколу огляду місця ДТП (т.1 а.с.25-36),відеозаписом ДТП від 11.08.2011 року.Вказана фототаблицф та відеозапис ніяким чином не протирічить протоколу та схемі ДТП,а,навпаки, доповнює їх.
Судова колегія не бере до уваги показання засудженого ОСОБА_6 щодо обставин ДТП,оскільки висновком комплексної авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи №428\429 від 31.05.2012 року вони з технічної точки зору не спроможні.А з іншого боку,свідчення водія автомобіля «Хюндай Тюксон» в частині вказаного ним розвитку обставин ДТП (місця зіткнення) в протоколі відтворення обстановки та обставин ДТП від 30.09.2011 року з технічної точки зору є спроможними.
Також,судова колегія не бере до уваги показання засудженого про те,що водій ОСОБА_10 перевищив швидкість руху,оскільки останній повідомив,що на автодорозі після знаку «обмеження максимальної швидкості руху більш як 50 кмгод.»,та після розширення дороги,знаходився дорожній знак «Кінець всіх заборон і обмежень»,що також підтверджується відеозаписом 203 км автодороги «Київ-Харків»,який відзнятий 12.08.2011 року свідком ОСОБА_23 Тільки з невідомих причин вказаний знак на відео повернутий в бік лісосмуги,а не на дорогу.
Суд критично відноситься до показань засудженого ОСОБА_24 про те,що він не винний у вчиненні даного ДТП,а винний ОСОБА_10,який перевищив швидкість руху та заїхав саме на його смугу руху. Вищезазначена обставина також спростовується постановою старшого слідчого Лубенської міжрайонної прокуратури від 30.01.2013 року, згідно якої кримінальне провадження відносно водія ОСОБА_10 за ч.2 ст.286 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні останнього складу кримінального правопорушення (Т.4 а.с.111-120). Ухвалами Лубенського міськрайонного суду від 21.03.2013 року та Апеляційного суду Полтавської області від 08.04.2013 року, якими визнано вищезазначену постанову слідчого Лубенської міжрайонної прокуратури від 30.01.2013 року законною та залишено без змін (Т.4 а.с.121-124).
Дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_6, за вчинений злочин суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і призначив покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Тому заперечення в апеляції прокурора з приводу невідповідності призначеного покарання особі засудженого внаслідок його м'якості є необґрунтованим.
За таких обставин апеляції прокурора та захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_8 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст..365,366 КПК України (в редакції 1960 року,та розділом 11 Перехідних положень КПК України) судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора Лубенської міжрайонної прокуратури та захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити - без задоволення,а вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 червня 2013 року відносно ОСОБА_8 - без змін.
СУДДІ:
Денисенко Л.М. Кожевніков О.В. Тараненко Ю.П.