ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2006 р. Справа № 3/141
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Шандалюка М.П. при секретарі судового засідання Садовській Л.О., розглянувши справу
за позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вініа»
до відповідача: Державна податкова інспекція у м.Рівне
про визнання нечинними першої та другої податкових вимог
Представники сторін:
від позивача : Тарновецький Я.М.–представник по довіреності
від відповідача : Михалевич Н.О. –представники по довіреності.
Статті 27, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам роз’яснені.
Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не надходило.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 29 по 30 червня 2006 року.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача та заявою про збільшення позовних вимог і просить суд визнати нечинними першу та другу податкові вимоги ДПІ у м.Рівне від 03.05.2006 р. № 1/477 та від 05.06.2006 р. № 2/616. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що оспорювані податкові вимоги надіслані платнику податку на неузгоджену суму податкового зобов’язання, що є порушенням норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Позивач вважає, що оскільки постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.06 р., якою відмовлено позивачу в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 09.06.2004 р. яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 898400 грн., оскаржена в касаційному порядку, то зазначена сума податкового зобов’язання не є узгодженою, а тому податкові вимоги не повинні надсилатися. З підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог і наведених представником позивача в судовому засіданні, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач надав суду письмові заперечення на позов та доповнення до заперечень. Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що відповідно до пп.5.2.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток на суму 898400 грн. вважається узгодженим з моменту набрання законної сили постановою ЛАГС (проголошена 01.02.2006 року). На узгоджену суму податкового зобов’язання, відповідно до Норм Закону, відповідачем надіслано першу податкову вимогу від 03.05.2006 р. № 1/477 на суму податкового боргу 864515 грн. Відповідач зазначає, що друга податкова вимога від 05.06.2006 р. № 2/616 була надіслана позивачу на суму податкового боргу 898287,79 грн., збільшену на узгоджену суму податкового зобов’язання –24118 грн. основного платежу і 9647 грн. штрафні санкції, згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 20.04.2006 р. № 0000282340, яке не оскаржувалось в адміністративному чи судовому порядку. Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки податковий орган діяв в межах чинного законодавства. З підстав, викладених у запереченнях на позов та доповненнях до них і наведених представником відповідача в судовому засіданні, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової документальної перевірки ДПІ у м.Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2004 р. №0001472341/0/23-124, яким ТОВ “Торговий дім “Вініа” визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток на суму 898400 грн., в тому числі 518520 грн. основного платежу і 379880 грн. штрафних санкцій.
Дане податкове повідомлення-рішення від 09.06.2004 р. позивач оскаржив в судовому порядку.
Постановою господарського суду Рівненської області від 11.11.2005 р., у справі № 3/365, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 09.06.2004 р. № 0001472341/0/23-124 визнано недійсним з моменту його прийняття.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2006 р. у справі № 3/365, скасовано постанову господарського суду Рівненської області від 11.11.2005 р. у справі № 3/365, в позові ТОВ “Торговий дім “Вініа” про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.06.2004 р. № 0001472341/0/23-124, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 518520 грн. (основний платіж) та штрафна санкція –379880 грн., усього 898400 грн., - відмовлено.
Згідно ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанови Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2006 р. набрала законної сили з моменту проголошення.
Підпунктом 5.2.4 (абзац 5) п.5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі –Закон № 2181-ІІІ) визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податку. При зверненні платника податку до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Враховуючи викладене суд вважає, що оскільки позов ТОВ “Торговий дім “Вініа” щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу у справі № 3/365 розглянуто судом по суті і прийнято відповідне рішення в редакції постанови Львівського апеляційного господарського суду (далі –ЛАГС) від 01.02.2006 р., що набрала законної сили, то визначене контролюючим органом позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток на суму 898400 грн. вважається узгодженим в судовому порядку з моменту набрання постановою ЛАГС законної сили.
При цьому суд також враховує, що відповідно до частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
З огляду на викладене, не грунтується на законі і судом до уваги не приймається посилання позивача на те, що дане податкове зобов’язання вважається неузгодженим, оскільки ним оскаржена постанова ЛАГС від 01.02.2006 р. в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України і триває розгляд судової справи між позивачем і відповідачем.
Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків вимоги.
Відповідно до положень абзацу “а” пп.6.2.3 пункту 6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ ДПІ у м.Рівне надіслала ТОВ “Торговий дім “Вініа” першу податкову вимогу від 03.05.2006 р. № 1/477 на суму податкового боргу з податку на прибуток, що залишилась непогашеною,- 864515 грн.
Згідно з абзацом “б” пп.6.2.3 ст.6 даного Закону друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення першої податкової вимоги.
Після надіслання першої податкової вимоги позивач наростив податковий борг, оскільки згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 20.04.2006 р. № 0000282340/0/23-121, прийнято на підставі акта перевірки від 20.04.2006 р., ТОВ “Торговий дім “Вініа” визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 33765 грн., в т.ч. 24118 грн. основного платежу і 9647 грн. штрафних санкцій.
У зв’язку із закінченням процедури адміністративного оскарження, вищезазначена сума податкового зобов’язання вважається податковим боргом.
Відповідно до пп.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли у платника податків, якому буде надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
ДПІ у м.Рівне надіслала ТОВ “Торговий дім “Вініа” другу податкову вимогу від 05.06.2006 р. № 2/616 на суму консолідованого податкового боргу з податку на прибуток на загальну суму 898287,79 грн., з врахуванням нового податкового боргу –33765 грн. та нарахованої пені –7,79 грн.
Статтею 71 КАС України визначено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи та норми законодавства, суд вважає, що податковим органом доведено правомірність надсилання платнику податків - ТОВ “Торговий дім “Вініа” першої та другої податкових вимог і суд не вбачає підстав для визнання їх нечинними. Відповідач, як контролюючий орган, діяв у межах його повноважень та у спосіб, визначений законом.
Позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог. Позовні вимоги є безпідставними і в задоволенні їх слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позовних вимог ТОВ “Торговий дім “Вініа” до ДПІ у м.Рівне про визнання нечинними першої та другої податкових вимог від 03.05.2006 р. № 1/477 та від 05.06.2006 р. № 2/616,- відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову, в порядку і строки, визначені статтею 186 КАС України.
Суддя Шандалюк М.П.
Постанова підписана "10" липня 2006 р.