ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

29 листопада 2006 р.

№ 22/23

           Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Перепічая В.С. (головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Гончарука П. А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного  комерційного банку  "Росток Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 року у справі № 22/23 за позовом Акціонерного  комерційного банку  "Росток Банк" до  Товариства  з обмеженою  відповідальністю "Компанія "ІнтерПІТ  лтд" та   Товариства  з обмеженою  відповідальністю "Євротек" про визнання  недійсним договору,

                                      У С Т А Н О В И В:

У грудні  2005 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до  відповідачів про визнання  недійсним   укладеного між  ними  договору уступки  вимоги №4/у від  19.12.2003 року  на підставі ст.48 ЦК УРСР у зв’язку   з недійсністю уступленої за ним  вимоги до нього  на суму  2 010  000 грн., яка виникла  з договору уступки  вимоги №1/у від 19.12.2003 року,  що не відповідає вимогам закону.

Рішенням господарського суду м. Києва  від 27.02.2006 року позов   задоволено.

Постановою Київського  апеляційного господарського суду  від 29.03.2006 року  зазначене  рішення  суду першої інстанції скасовано та  в позові  відмовлено.

У касаційній  скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено  норми матеріального  та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову   скасувати, а  рішення  суду  першої  інстанції  залишити без  змін.

Доповідач –Вовк І.В.

У відзивах на касаційну скаргу  відповідачі вважають, що  постанова апеляційного  господарського суду  відповідає закону, і  просять  залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення .

Судові засідання  09.08.2006 року і 13.09.2006 року  не відбулися у зв’язку з хворобою  судді Мележик Н.І., в судовому засіданні 25.10.2006 року  була оголошена перерва на 29.11.2006 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши   доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи  і прийняті  у ній   судові

рішення, суд вважає, що касаційна  скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2003 року між позивачем і ТзОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд" було   укладено договір  уступки  вимоги №1/у, за умовами якого ТзОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд" передала позивачу  вимогу до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь" в сумі 33 160 903,64 грн. за компенсацію  в сумі 23 525 000 грн (п.п1.1-1.3).Зазначений договір було визнано  недійсним  рішенням господарського суду м. Києва  від 14.02.2005 року у справі №14/397.

 19.12.2003  року між ТзОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд"  та ТзОВ "Євротек" було   укладено договір  уступки  вимоги №4у, за яким ТзОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд"(первісний  кредитор) передало ТзОВ "Євротек" (новий кредитор) вимогу, об’єктом якої є зобов’язання  позивача в частині  уплати  первісному кредитору грошових коштів в сумі 2 010 000 грн. без ПДВ,  що виникають  відповідно до умов  договору уступки вимоги №1/у від 19.12.2003 року.

Відповідно до п.1.3 спірного договору, договірна вартість  вимоги  складає 2 010 000 грн.

Листом  №24/12 від 24.12.2003 року ТзОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд"  повідомила АКБ "Росток банк" про те, що своє право вимоги до АКБ "Росток  Банк"  згідно договору  уступки вимоги №1/у від 19.12.2003 року  в частині  зобов’язання  на суму 2 010 000   грн. вона відступила ТзОВ "Євротек" відповідно до  договору уступки  вимоги №4/у від 19.12.2003  року.

ТзОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд"   виконало  спірний договір і передало  новому кредитору - ТзОВ "Євротек" документи, на яких  ґрунтується  право вимоги, а саме: договір  уступки вимоги №1/у від 19.12.2003 року.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсним  укладеного між відповідачами договору уступки вимоги на підставі ст.48 ЦК УРСР у зв’язку   з недійсністю уступленої вимоги до нього, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

За ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Судом  апеляційної інстанції встановлено, що  позивач є боржником  за уступленою вимогою і не є суб’єктом  правовідносин  уступки вимоги, яка  відбулася між  відповідачами, та ним не було доведено наявності порушення  його прав чи охоронюваних законом інтересів  внаслідок укладення між відповідачами спірного договору уступки вимоги.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання спірного договору уступки вимоги недійсним у зв’язку з тим, що позивач не є суб’єктом  правовідносин уступки вимоги і його  права та охоронювані законом інтереси укладенням цієї  угоди не порушено, й обґрунтовано відмовив в позові, скасувавши  рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків апеляційного  суду.

За таких обставин, прийнята у справі постанова апеляційного господарського  суду  відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її  слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                        П О С Т А Н О В И В:

    Касаційну скаргу Акціонерного  комерційного банку  "Росток Банк"  залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 року - без змін.

Головуючий                                                                    В. Перепічай

Судді                                                                                  І. Вовк

                                                                                           П.Гончарук