ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
29 листопада 2006 р. |
№ 3/337/05-НР |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13.07.2006 року у справі №3/337/05-НР за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сабіко" до Приватного підприємця ОСОБА_1про визнання недійсним договору,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 16.08.2004 року, посилаючись на те, що зазначений договір не відповідає вимогам закону, оскільки його не посвідчено нотаріально та не зареєстровано.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.2006 року провадження у справі припинено на підставі п.11ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняту ним ухвалу скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняту в ній судову ухвалу , касаційний суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання договору недійсним у зв'язку з невідповідністю вимогам закону.
Доповідач-Вовк І.В.
Суд першої інстанції припинив провадження в справі з підстав відсутності предмету спору, оскільки спірний договір є нікчемним правочином, і відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ч. 2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За змістом зазначена норма матеріального права регулює наявність або відсутність права вимоги щодо позову про визнання недійсним нікчемного правочину, а не надання стороні права звернутися до суду , яке встановлено ст.124 Конституції України.
Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За змістом зазначеної норми процесуального права господарський суд припиняє провадження у справі на підставі відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань, а також у випадку, коли спір врегульовано самими сторонами шляхом виконання зобов'язання боржником після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Таким чином, судом не було встановлено підстав для припинення провадження в справі за відсутності предмету спору.
Отже, припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд не врахував наведеного та безпідставно дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у даній справі, ухилившись від вирішення спору по суті відповідно до ст.82 ГПК України, і тому оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13.07.2006 року скасувати, і справу № 3/337/05-НР передати на розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук