ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р. | № 6/318 (33/255)-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., |
Цвігун В.Л., |
розглянув касаційну скаргу |
Відкритого акціонерного товариства “Енергогідромеханізація” |
на постанову | від 05.10.06 Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | № 6/318(33/255)-06 господарського суду Дніпропетровської області |
за позовом | Науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Маркетінг-Центр” |
до | ВАТ “Енергогідромеханізація” |
третя особа | Відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції |
про | стягнення 16650,22 грн. |
за учасю представників сторін:
позивача: не з’явилися
відповідача: Перепелиця Е.І., довір. у справі
3-тя особа: не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2006 справа була направлена на новий розгляд.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2006 позовні вимоги задоволено. На користь позивача стягнуто 16650 грн. 22 коп. неустойки за користування його майном після закінчення строку дії договору оренди (суддя О. Коваленко).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5.10.20-06 рішення місцевого суду залишено без змін з тих же підстав (колегія суддів: М. Неклеса, А. Логвиненко, П. Павловський).
В поданій касаційній скарзі ВАТ “Енергогідромеханізація” просить скасувати прийняті у справі судові акти і в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не досліджували всі доводи відповідача, чим було порушено ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України. Неповно дослідили обставини справи. Згідно ст. 785 ч.2 ЦК України, неустойка в розмірі подвійної плати підлягає стягненню тільки за час прострочки, а в даному випадку мало місце виконання рішення суду. Наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то через відсутність заперечень наймодавця на протязі одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був встановлений договором. Однак ці доводи, викладені в доповненні до апеляційної скарги, апеляційний суд безпідставно залишив без уваги. Таким чином, судові акти, винесені з порушенням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
На підставі договору оренди відповідач отримав від позивача у тимчасове користування оргтехніку. Термін оренди складає 12 місяців з моменту прийняття майна. Під час розгляду іншої справи № 7/155 встановлено, що обов’язок повернути майно виник у відповідача 01.10.2004. В зв’язку з несвоєчасним поверненням майна, рішенням суду від 27.05.2005 по справі № 7/155 відповідача зобов’язано повернути майно позивачу і на користь останнього стягнуто 34797 грн. неустойки за період з 01.10.2004 по 01.05.2005 прострочки повернення майна.
Фактично відповідач повернув позивачу майно по акту від 27.07.2005. Цей факт сторонами не заперечується.
За таких обставин на підставі ст. ст. 526 та 785 ЦК України суди попередніх інстанцій обгрунтовано стягнули на користь позивача неустойки за користування відповідачем його майном.
Доводи скаржника про продовження терміну договору оренди касаційна інстанція до уваги не приймає. Це твердження було досліджено при розгляді справи № 7/155 і дійшовши висновки про те, що після закінчення строку дії договору (01.10.2004) його не було поновлено на новий строк, суд виніс рішення про витребування майна у ВАТ “Енергогідромеханізація” і стягнення неустойки за період з 01.10.2004 по 01.05.2005. Таким чином, факт безпідставного користування майном позивача встановлений при розгляді іншої справи (а.с. 10 т.1).
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводиться знов при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, касаційна інстанція дійшла висновку, що справа розглянута у відповідності з встановленими обставинами та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Підстави скасування прийнятих у справі судових актів відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115-1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ “Енергогідромеханізація” залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 у справі № 6/318 –без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун