ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

05 грудня 2006 р.

№ 3/20

 

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

 

суддів

Чернова Є.В.,

 

Цвігун В.Л.,

 

розглянув касаційну скаргу

 

РВ ФДМУ по Закарпатській області

 

на постанову

від 12.09.06 Львівського апеляційного господарського суду

 

у справі

№ 3/20 господарського суду Закарпатської області

 

за скаргою

РВ ФДМУ по Закарпатській області

 

на постанову

Ужгородського міського відділу ДВС від 03.12.03 про стягнення виконавчого збору

справі взяли участь представники сторін:

від позивача:

від відповідача:

ВСТАНОВИВ:

 

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 10.05.06   скаргу РВ ФДМУ по Закарпатської області  на постанову Ужгородського міського відділу ДВС від 03.12.03  про стягнення виконавчого збору з РВ ФДМУ по Закарпатської області  задоволено частково та зобов'язано ДВС в м. Ужгороді повернути РВ ФДМУ по Закарпатській області 2238 грн. 58 коп. неправомірно стягнутого виконавчого збору (суддя І.В.Івашкевич).

Рішення мотивоване тим, що списання сум з рахунку боржника, на якому обліковувалися кошти Держбюджету, проводилось управлінням Держказначейства у Закарпатській області. При виконанні рішень суду органами, зазначеними ст. 9 Закону України “Про виконавче провадження”, які не є органами примусового виконання, стягнення виконавчого збору не передбачено. У даному випадку орган ДВС не мав правових підстав для вжиття заходів примусового виконання рішення і отримання виконавчого збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.06  ухвалу господарського суду Закарпатської області від 10.05.06   скасовано, провадження у справі припинено (ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3) з тих підстав, що відповідач у справі ліквідований.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції РВ ФДМУ по Закарпатської області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права в частині невірного трактування ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” та Закону України  “Про внесення змін до законів України “Про державну виконавчу службу” №2716-ІУ від 23.06.05 та ст. 104 ЦК України та вважає, що  в даному випадку  пройшла не ліквідація юридичної особи -Відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції, а його реформування. Крім цього скарга на постанову ВДВС була подана в грудні 2003 року, тобто до реформування органів ВДВС.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.111⁵ Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню  частково з наступних підстав.

03.12.03 Міський відділ ДВС Ужгородського міського відділу юстиції виніс постанову про стягнення з РВ ФДМУ по Закарпатській області виконавчого збору в сумі 2238,58 грн. за виконання рішення господарського суду Закарпатської області  від 19.11.02 у даній справі на користь ПП ОСОБА_4 на суму 157157 грн., оскільки дане рішення  в добровільному порядку відповідачем - РВ ФДМУ по Закарпатській області не було виконане.

  Судом першої інстанції зазначену постанову ВДВС Ужгородського міського  управління юстиції  від 03.12.03 про стягнення  з боржника виконавчого збору  було визнано неправомірною та скасовано з посиланням на ст. 9 Закону України “Про виконавче провадження”.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.06  ухвалу господарського суду Закарпатської області від 10.05.06   скасовано, провадження у справі припинено з посиланням на те, що новостворена установа -Державна виконавча служба в м. Ужгороді не може нести матеріальну відповідальність за ліквідований орган Державної виконавчої служби  Ужгородського міського управління юстиції.

Касаційна інстанція дійшла висновку, що постанова апеляційної інстанції винесена з порушенням вимог ст. ст. 99, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України. В постанові не вказано з якими висновками суду першої інстанції не погодилась апеляційна інстанція. Не вказані доводи за якими відхилено заперечення РВ ФДМУ на апеляційну скаргу. Та в чому полягає неправильне застосування місцевим судом норм права при визнанні постанови ВДВС неправомірною. Вбачається, що апеляційна інстанція розглянула справу за додатково поданими в апеляцію доказами. Але, додаткові докази приймаються судом якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В порушення вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України ці обставини в постанові суду не вказані.

Наказом Департаменту державної виконавчої служби від 19.08.05року № 3/к "Про утворення органів державної виконавчої служби" створена у складі Департаменту державної виконавчої служби Державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Наказом Департаменту державної виконавчої служби від 26.10.05року № 46/к утворені у складі Департаменту державної виконавчої служби Державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що новостворена державна виконавча служба не є правонаступником  відділу державної виконавчої служби Ужгородського  міського управління юстиції  та скасував ухвалу господарського суду Закарпатської області, припинивши провадження по справі.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про Державну виконавчу службу”, державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до Законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до статті 3 цього ж Закону, департамент державної виконавчої служби є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства юстиції України, на яке покладається реалізація єдиної державної політики у сфері примусового виконання рішень.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету міністрів України від 23 квітня 2005 р. № 320 “Про утворення урядового органу державного управляння у складі Міністерства юстиції”, у складі Міністерства юстиції утворюється Департамент державної виконавчої служби  на базі органів державної виконавчої служби. В п.2 Постанови запропоновано внести пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів стосовно реформування системи органів ДВС.

Таким чином в постанові КМУ мова іде про реформування органів виконавчої служби, а не про їх ліквідацію.

Апеляційний суд не надав правової оцінки Наказу Міністерства юстиції про ліквідацію ВДВС (арк. 158) відносно його відповідності постанові Кабінету Міністрів України.

Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

 

Апеляційним судом в постанові вказано, що відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Апеляційним судом не досліджено кому перейшло майно ВДВС, рахунки, права та обов'язки. Слід зазначити, що з огляду на ст. ст. 104, 108 ЦК України юр. особа припиняється  в  результаті передання всього свого майна, прав і обов'язків іншій юр. особі або в результаті ліквідації. Якщо передається все майно, права та обов'язки, то це відповідно до ст. 108 ЦК України є перетворенням.

З огляду на зазначене апеляційний суд не дослідив порядок утворення на базі органів ДВС Департаменту державної виконавчої служби як урядового органу державного управління, тобто яким чином відбулося реформування системи органів ДВС (а.с. 157).

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які  мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленої у справі постанови з мотивів, викладених у даній постанові та передачі справи на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду. Під  час  нового  розгляду  справи  господарському  суду необхідно  врахувати  викладене,  всебічно  і  повно  з'ясувати  і  перевірити  всі  фактичні  обставини  справи,  об'єктивно  оцінити  докази,  що  мають  юридичне  значення  для  її  розгляду  і  вирішення  спору  по  суті,  і  в  залежності  від  встановленого,  правильно  визначити  норми  матеріального  права,  що  підлягають  застосуванню  до  спірних  правовідносин,  та  прийняти  обґрунтоване  і  законне  судове  рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷ -111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу РВ ФДМУ по Закарпатській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.06  у справі № 3/20 господарського суду Закарпатської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

 

 

Головуючий, суддя                                                             В. Овечкін

 

Судді:                                                                                    Є. Чернов

 

                                                                                              В. Цвігун