Справа № 437/10777/13к

                               1кп-490/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

          головуючого судді - Лібстера А.С.

          при секретарі – Рубан М.Б.          

          за участю прокурора – Яцкіна П.В.          

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 років Оборони Луганська, 10/85, раніше не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України;          

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, згідно рішення Алчевського міського суду Луганської області від 26.10.2009 року зобов’язаний виплачувати на утримання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліментні платежі в розмірі 1 000 гривень щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2009 року і до її повноліття. Однак ОСОБА_1 з жовтня 2009 року, не бажаючи виконувати покладені на нього обов’язки, маючи намір, спрямований на несплату платежу, встановленого рішенням суду, від сплати коштів на утримання доньки (аліментів) – злісно ухиляється. Заборгованість на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, за період часу з жовтня 2009 року по червень 2013 року згідно довідки про заборгованість від 01.07.2013 року, виданої Ленінським ВДВС Луганського МУЮ, складає 44 613,00 гривень.           

Допитаний судом ОСОБА_1 пояснив, що в постанові про притягнення його в якості обвинуваченого і в протоколах допитів на досудовому слідстві, всі обставини скоєння ним злочину вказані вірно, так як було насправді. Він розуміє, що повинен сплачувати аліменти на утримання своєї дитини та буде робити все можливе, щоб погасити вказану заборгованість, але в цей час він не може офіційно працевлаштуватися, щоб отримувати відповідні заробітки. Просить суворо не наказувати та призначити йому покарання у вигляді штрафу, який він здатен заплатити.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена, та його дії правильно слід кваліфікувати за ч.1 ст. 164 КК України, які виражені в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки злочину, що скоїв ОСОБА_1, який законом віднесено до злочину невеликої тяжкості, особу ОСОБА_1, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працевлаштований, але зайнятий працевлаштуванням у м. Києві, має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якої не позбавлений батьківських прав, та думку потерпілої ОСОБА_3 яка також просила призначити покарання обвинуваченому, не пов’язане з іспитовим строком покарання, а просила покарання у вигляді штрафу.

До обставин, які пом'якшують покарання, у відповідності до ст. 66 КК України, відноситься – щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не виявлені.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з принципу призначення покарання необхідного і достатнього для виправлення ОСОБА_1 та попередження можливості здійснення ним нових злочинів, суд вважає достатнім призначити покарання у вигляді штрафу, вважаючи, що даного покарання буде достатньо для його виправлення .

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Судових витрат не має. Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись, ч. 3 ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень на користь держави.

Запобіжний захід – особиста порука, обрана у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироку законної сили – залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подання апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий: суддя                       А.С. Лібстер