У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.09.08 Справа №4/181-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Колодій Н.А. судді Колодій Н.А. , Коробка Н.Д. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Лолі Н.О.
За участю представників:
позивача – не з’явився
відповідача – Яровий В.Ф. (довіреність б/н від 01.09.2008 р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Каzамета-Україна» Приватного підприємства «Лаона» (м. Херсон)
на рішення господарського суду Херсонської області від 19.05.2008 р. у справі № 4/181-08
за позовом Приватного підприємства «Югполіграфматеріали» (м. Херсон)
до відповідача Дочірнього підприємства «Каzамета-Україна» Литовсько-Казахського Закритого акціонерного товариства «КАZАМЕТА» (м. Херсон)
про стягнення суми,
Приватне підприємство «Югполіграфматеріали» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Каzамета-Україна» Литовсько-Казахського Закритого акціонерного товариства «КАZАМЕТА» 18352,35 грн., з яких: 14263,42 грн. основного боргу, 347,02 грн. пені, 2446,53 грн. втрат інфляції, 295,38 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.05.2008 р. у справі № 4/181-08 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 3129,47 грн. втрат від інфляції, 298,83 грн. 3 % річних, 262,73 грн. пені, 179,54 грн. витрат по сплаті державного мита та 112,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 14263,42 грн. основного боргу провадження у справі припинено. В стягненні решти пені відмовлено.
Рішення суду мотивовано приписами ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Дочірнє підприємство «Каzамета-Україна» Литовсько-Казахського Закритого акціонерного товариства «КАZАМЕТА» звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 19.05.2008 р. у справі № 4/181-08 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв’язку з повним погашенням заборгованості відповідача.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом Херсонської області при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, а висновки викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Заявник посилається на те, що відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. Під «іншими санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань» під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідач розуміє передбачену ст. 625 ЦК України відповідальність, як санкцію за порушення грошового зобов’язання, а саме обов’язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми. Таким чином, на думку заявника, суд, стягнувши суму втрат від інфляції та 3 % річних, порушив абз. 4 ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.06.2008 р. апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Каzамета-Україна» Литовсько-Казахського Закритого акціонерного товариства «КАZАМЕТА» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13.08.2008 р. У зв’язку із неявкою представника заявника розгляд справи відкладався до 03.09.2008 р.
Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1663 від 02.09.2008 р. справу № 4/181-08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Колодій Н.А. (доповідач), судді Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А.
Представник заявника (відповідача у справі) в судовому засіданні 03.09.2008 р. підтримав вимоги з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Крім того, повідомив, що 25.07.2008 р. на підставі рішення власника ПП «Лаона» було змінено найменування відповідача у справі і наразі воно іменується Дочірнє підприємство «Каzамета-Україна» Приватного підприємства «Лаона». На доказ цього заявником надано копії нової редакції статуту, зареєстрованого 19.08.2008 р., свідоцтва про державну реєстрацію від 19.08.2008 р. та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21.08.2008 р. за № 095561. Колегія суддів приймає до уваги надані заявником документи про зміну найменування.
Позивач у справі – ПП «Югполіфарм» проти доводів заявника заперечує, з підстав викладених у відзиві (вих. № 76 від 04.08.2008 р.). Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2008 р. відмітив, що суд першої інстанції при постановлені оскаржуваного рішення вірно застосував положення ст. ст. 610, ч.2 ст. 625 ЦК України, ст. 230 ГК України та дійшов обґрунтованого висновку про те, що суми інфляційних втрат та 3 % річних за своєю правовою природою не є «іншими санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань» в розумінні ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На підставі викладеного, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 19.05.2008 р. по справі № 4/181-08 - без змін.
В судове засідання 03.09.2008 р. представник позивача не з’явився, причини неявки суду не відомі. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.
За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За згодою присутнього в судовому засіданні 03.09.2008 р. представника заявника оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційного подання і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
02.01.2007 р. між ПП «Югполіграфматеріали» (продавець, позивач у справі) та ДП «Каzамета-Україна» Литовсько-Казахського Закритого акціонерного товариства «КАZАМЕТА» (покупець, відповідач у справі) було укладено договір б/н (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов’язався систематично постачати Покупцю товар (витратні матеріали для поліграфії), а Покупець зобов’язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Узгодження асортименту та кількості товару здійснюється по рахунку-фактурі, який видається Продавцем (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору, Покупець оплачує поставлений Продавцем товар за ціною, передбаченою у рахунках-фактурах, які видаються на поставлений товар.
Згідно п. 5.1 Договору, оплата за товар здійснюється по рахунку-фактурі на протязі 20 календарних днів з моменту отримання товару.
На виконання умов Договору позивач за видатковими накладними: від 04.07.2007 р. № РН-0000473 (на суму 5098,04 грн.); від 16.07.2007 р. № РН-0000519 (на суму 1643,80 грн.); від 31.07.2007 р. № РН-0000557 (на суму 2644,57 грн.); від 06.08.2007 р. № РН-0000578 (на суму 405,02 грн.); від 29.08.2007 р. № РН-0000645 (на суму 5636,89 грн.); від 03.09.2007 р. № РН-0000655 (на суму 3132,71 грн.); від 03.12.2007 р. № РН-0000939 (на суму 1528,49 грн.) передав відповідачу товар (витратні матеріали для поліграфії) на загальну суму 21578,70 грн.
Відповідач зобов’язання щодо оплати отриманого товару виконував неналежним чином, сплативши позивачу лише 7315,28 грн., в наслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка на час звернення позивача із позовом до суду складала 14263,42 грн.
Стягнення з відповідача 14263,42 грн. основного боргу, 347,02 грн. пені, 2446,53 грн. індексу інфляції, 295,38 грн. 3 % річних стало предметом судового розгляду у даній справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних позивач передав відповідачу товар на суму 21578,70 грн.
Відповідач свої зобов’язання щодо оплати, всупереч умов Договору та вимог закону, виконав частково, сплативши 7315,28 грн., і на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача складала 14263,42 грн.
В процесі розгляду даної справи відповідач повністю погасив заборгованість, перерахувавши 14263,42 грн., що підтверджується долученою до справи копією банківської виписки від 14.04.2008 р. (арк. справи 88).
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі в частині стягнення 14263,42 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до п. 9.2 Договору за кожен день прострочки платежу Покупець сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми заборгованості, але не більше подвійної ставки НБУ на день поставки товару.
Передбачена сторонами у п. 9.2 Договору відповідальність є по своїй суті пенею. Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно частково задоволено вимоги про стягнення пені в сумі 262,73 грн. з урахуванням положень ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до умов якої, на протязі дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань з уплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Як вбачається із залучених до справи документів, ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.07.2007 р. порушена справа № 12/130-Б-07 про банкрутство Дочірнього підприємства «Каzамета-Україна» Литовсько-Казахського Закритого акціонерного товариства «КАZАМЕТА» і відповідно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який ухвалою господарського суду від 24.12.2007 р. по цій же справі скасовано. Крім того, 11.02.2008 р. ухвалою господарського суду Херсонської області в межах провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Каzамета-Україна» Литовсько-Казахського Закритого акціонерного товариства «КАZАМЕТА» № 5/83-Б-08 знову введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 06.03.2008 р. мораторій на задоволення вимог кредиторів, встановлений ухвалою від 11.02.2008 р. – скасовано.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв’язку з відмовою боржника від виконання зобов’язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону. Введення мораторію впливає лише на виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), але не зачіпає порядку судового захисту конкурсних кредиторів в позовному провадженні (за винятком нарахування останніми штрафних санкцій).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв’язку із цим, грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не відносяться до санкцій, передбачених ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З огляду на вищевикладене, перевіривши розрахунок сум інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно задоволено вимоги про стягнення 3129,47 грн. втрат від інфляції та 298,83 грн. 3 % річних.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Херсонської області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Судові витрати у справі, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Каzамета-Україна» Приватного підприємства «Лаона» (м. Херсон) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 19.05.2008 р. у справі № 4/181-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Колодій Н.А.
судді Колодій Н.А.
Коробка Н.Д. Кричмаржевський В.А.