ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2013 р. справа № 804/12109/13-а
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення переплати державної допомоги в розмірі 4 446,46 грн., -
ВСТАНОВИВ :
17 вересня 2013 року управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Верхньодніпровської РДА, позивач) на виконання своїх владних повноважень звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду, стягнути з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) ІПН - НОМЕР_1 на користь УСЗН Верхньодніпровської РДА, код ЄДРПОУ установи - 03192261, рахунок - 35419078007710 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО - 805012, суму переплати державної допомоги в розмірі 4 446 гривень 46 копійок (чотири тисячі чотириста сорок шість гривень 46 копійок) (а.с. 2-3).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 31.05.2007 року ОСОБА_1 було призначено державну допомогу на першу дитину, як одинокій матері, однак 01.03.2012 року до УСЗН Верхньодніпровської РДА надійшло повідомлення про те, що 12.01.2010 року відповідач була позбавлена батьківських прав, та не повинна була отримувати державну допомогу з лютого 2010 року. 23.11.2012 року ОСОБА_1 повторно звернулась до УСЗН Верхньодніпровської РДА для призначення їй допомоги як одинокій матері на другу дитину, кошти якої були перераховані в рахунок заборгованості. У зв'язку із вилученням із родини і другої дитини, відповідачу зупинено виплати. Отже, за відповідачем виникла заборгованість в сумі 4 446,46 грн. по переплаті надмірно сплачених коштів за період лютий 2010 р. - лютий 2012 р., які у добровільному порядку відповідачем не сплачено, тому, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Також, позивач зазначив, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів він дізнався лише 10.06.2013 р., у зв'язку із чим, просив визнати строк звернення до суду поважним.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Судом встановлено, що повідомлення начальника служби у справах дітей Верхньодніпровської районної державної адміністрації М.В. Бовкун за № 285/1 від 20.05.2013 р., УСЗН Верхньодніпровської РДА отримано 10.06.2013 р. за вхідним № 946, на підставі якого позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів (а.с. 9).
Також, для врегулювання досудового порядку вирішення спору, позивач 18.06.2013 р. звертався до відповідача з проханням протягом місяця в добровільному порядку повернути суму переплати в розмірі 4 446,46 грн. (а.с. 10).
Отже, суд вважає достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду позивачем поважними, та адміністративний позов, поданий 17.09.2013 року таким, що відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 р. відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду у судовому засіданні (а.с. 1).
Всі сторони належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 17, 18, 20, 21), в судове засідання не з'явились.
Позивач в позовній заяві просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Ухвалу суду від 19.09.2013 р. про відкриття провадження у справі відповідач отримала за адресою проживання 21.09.2013 р. (а.с. 17), в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи або за її відсутності не звернулась, заперечень проти позову не надала.
За викладених обставин, відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у сукупності нормам чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751, призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації представника сім'ї.
Згідно п. 5 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, на кожного отримувача соціальної допомоги, орган праці та соціального захисту населення формує особову справу, де зберігаються документи, необхідні для призначення соціальної допомоги, а також розрахунки її розміру.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1, тому вона знаходиться на обліку в управлінні соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації.
Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон України N 2811-XII), право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми:
1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
2) допомога при народженні дитини;
21) допомога при усиновленні дитини;
3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
5) допомога на дітей одиноким матерям.
Статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зазначено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, мала доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому, 31.05.2007 року звернулась в УСЗН Верхньодніпровської РДА із заявою про призначення їй державної допомоги на одну дитину, як одинокій матері (а.с. 5), на підставі якої відповідачу було призначено таку допомогу.
01.03.2012 року УСЗН Верхньодніпровської РДА отримало повідомлення № 116 від 28.02.2012 р. (а.с. 6), в якому служба у справах дітей Верхньодніпровської райдержадміністрації (далі - Верхньодніпровська РДА) повідомила, що рішенням Верхньодніпровського районного суду від 12.01.2010 року, ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3, та за розпорядженням голови Верхньодніпровської РДА від 05.03.2010 року за № 58-р встановлено статус дитині, як позбавленої батьківського піклування.
Таким чином, відповідач не повідомила УСЗН Верхньодніпровської РДА про зміну обставин, що впливають на виплату та продовжувала отримувати призначену допомогу, у зв'язку із чим згідно довідки № 273 від 31.07.2013 р., виникла переплата їй у сумі 7 313,40 грн. (а.с. 11).
Відповідно до ст. 18-4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі:
- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
- позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
- скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
- реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
- надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
- смерті дитини;
- смерті отримувача допомоги.
Припинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Отже, 01.03.2012 р. УСЗН Верхньодніпровської РДА було з'ясовано, що ОСОБА_1 незаконно отримувала соціальні виплати протягом з лютого 2010 року по лютий 2012 року.
23.11.2012 року ОСОБА_1 повторно звернулась до УСЗН Верхньодніпровської РДА із заявою про призначення їй державної допомоги як одинокій матері на другу дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8), на підставі якої їй було призначено соціальну допомогу.
13.12.2012 року ОСОБА_1 звернулась до Начальника УСЗН Верхньодніпровської РДА Колісник В.П. із заявою про утримання з неї надмірно сплачених коштів по допомозі як одинокій матері за першу дитину в розмірі 100 % до повного погашення (а.с. 7).
10.06.2013 р. УСЗН Верхньодніпровської РДА отримало повідомлення № 285/1 від 20.05.2013 р. (а.с. 9), в якому служба у справах дітей Верхньодніпровської РДА повідомила, що в КЗ «Верхньодніпровська центральна лікарня» з 16.04.2013 року знаходиться малолітня дитина, ОСОБА_4, який був вилучений з родини матері ОСОБА_1, згідно рішення виконкому Верхівцевської міської ради за № 56 від 16.04.2013 р.
Так, відповідно ст. 18-4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:
- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
- тимчасового працевлаштування дитини.
У разі призупинення дії обставин, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому призупинилася дія зазначених обставин.
Згідно ч. 1 п. 46 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, особи, яким виплачується державна допомога, зобов'язані повідомити органи, що призначають та виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх можливих обставин, які впливають на виплату державної допомоги, а також згідно ч. 2 п. 46 цього ж Порядку, виплата допомоги припиняється за рішенням органу, що призначає та виплачує цю допомогу з місяця, що настає після місяця, у якому виникли обставини.
Отже, ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачено відповідальність громадян за недостовірність інформації, отже, одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.
Отже, відповідач знову не повідомила УСЗН Верхньодніпровської РДА про зміну обставин, що впливають на виплату.
Таким чином, рішенням УСЗН Верхньодніпровської РДА виплата допомоги відповідачу була припинена.
Згідно довідки № 274 від 31.07.2013 р. за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року з ОСОБА_1 було утримано кошти в розмірі 2 866, 94 грн. в рахунок переплати (а.с. 12). Отже, заборгованість надмірно виплачених коштів у сумі 7 313,40 грн. зменшено відповідачем на суму 2 866,94 грн., тому загальний залишок не відшкодованої суми боргу, що підлягає поверненню та станом на час розгляду справи складає 4 446,46 грн. (а.с. 11).
Для врегулювання досудового порядку вирішення спору, позивачем за № 288/01 18.06.2013 р. було направлено до відповідача лист, з проханням протягом місяця повернути суму переплати в розмірі 4 446,46 грн. (а.с. 10), але в добровільному порядку сума переплати не повернута.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідач своїм правом не скористалась, проти позову не заперечила, доказів погашення заборгованості до суду не надала.
Враховуючи, що за ОСОБА_1 є узгоджений борг, що підтверджується довідкою № 273 від 31.07.2013 р., заявою про утримання 100 % заборгованості, та станом на теперішній час не сплачений, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, підтверджених матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню управлінню соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2 - 4, 6, 11, 12, 17, 18, 41, 86, 94, 99, 102, 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПН - НОМЕР_1 на користь управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ установи - 03192261, рахунок - 35419078007710 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО - 805012, суму переплати державної допомоги в розмірі 4 446 гривень 46 копійок (чотири тисячі чотириста сорок шість гривень 46 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник