АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження№ 22ц/790/3474/13

Справа №2020/7364/2012 Головуючий 1 інстанції Ященко С.О.

Категорія: договірні Доповідач: Сащенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Міраж» та ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» в особі ХОД АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Міраж» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі ХОД АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Міраж» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 02.04.2008 року між позивачем та відповідачем - ТОВ «Міраж» укладено кредитний договір № 7/08-К, у відповідності до умов якого позивач надав кредитні кошти у сумі 300000 доларів США строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 14% річних, а відповідач зобов'язався у визначений строк здійснити повернення кредиту. Додатковою угодою до договору від 26.01.2011 року з метою зміни валюти виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору умови договору викладено в новій редакції.

В порушення умов договору та додаткової угоди до нього відповідач свої зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на 11.11.2012 року склалась заборгованість на загальну суму 2496420,42 грн., з яких 1999774 грн. сума простроченої заборгованості за кредитом, 224018,40 грн. сума простроченої заборгованості по процентах, 8886,99 грн. пеня за прострочку погашення процентів, 263741,03 грн. пеня за прострочку погашення кредиту.

02.04.2008 року між позивачем та відповідачем - ОСОБА_3 укладено договір поруки №13/08-К/П, у відповідності до умов якого ОСОБА_3 зобов'язався відповідати за виконання ТОВ «Міраж» взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 7/08-К від 02.04.2008 року. 31.05.2012 року банком на адресу ОСОБА_3 направлена вимога про виконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки, але поручитель не вчинив жодних дій на їх виконання.

З урахуванням уточнень просили стягнути солідарно з ОСОБА_3, ТОВ "Міраж" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представники ТОВ «Міраж» та ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечили, просили в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_3 та ТОВ "Міраж" подали зустрічний позов до ПАТ "Укргазбанк", в якому вони просили визнати недійсними: кредитний договір № 7/08 від 02.04.2008 року, додаткову угоду № 1 від 03.04.2009 року до кредитного договору, № 7/08 від 02.04.2008 року, додаткову угоду № 2 від 26.01.2011 року до кредитного договору № 7/08 від 02.04.2008 року, додатковий договір №1 від 26.01.2011 року про розірвання договору іпотеки №12/08KJ1, посвідчений приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_4 02.04.2008 року, договір поруки № 13/08-К/1 від 02.04.2008 року та додаткову угоду № 1 від 3 квітня 2009 року до договору поруки від 02 квітня 2008 року та договір про внесення змін № 1 від 26 січня 2011 року до договору поруки від 02.04.2008 року № 13/08-КШ - з моменту укладання.

Зобов'язати приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_4 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухоме майна, яке було передано в іпотеку за додатковим договором №1 від 26.01.2011 року про розірвання договору іпотеки № 12/08- К/І від 02.04.2008 року, а саме: нерухоме майно - нежитлової будівлі «Г» загальною площею 464,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТОВ "Міраж" на праві власності.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та застосувати односторонню реституції, а саме: зобов'язати ПАТ "Укргазбанк" повернути ТОВ "Міраж" сплачений по кредитному договору №7/08 від 02.04.2008 року відсотки у розмірі 126033,93 дол. США (908867 грн.), пеню та проценти за користування кредитними коштами за додатковою угодою № 2 від 26.01.2011 року до кредитного договору № 7/08 від 02.04.2008 року у розмірі 535115,33 грн.

В обґрунтування зустрічного позову посилалися на те, що при підписанні зазначених договорів банком порушені законні права позивачів.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі ХОД АБ «Укргазбанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ "Міраж" на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк", заборгованість за кредитним договором у розмірі 2496420,42 грн., з яких 1999774 грн. сума простроченої заборгованості за кредитом, 224018,40 грн. сума простроченої заборгованості по процентах, 8886,99 грн. пеня за прострочку погашення процентів, 263741,03 грн. пеня за прострочку погашення кредиту.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3 та ТОВ "Міраж" на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 3219 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та TOB "Міраж" відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Міраж» та ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати та постановите нове, яким задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що судом не взято до уваги те, що на порушення вимог чинного законодавства кредит надано не в національній валюті, а в доларах США.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Задовольняючи позовні вимоги банку та відмовляючи ОСОБА_3 та TOB "Міраж" в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем - ТОВ «Міраж» порушено умови кредитного договору, в зв'язку з чим є підстави для стягнення заборгованості як з ТОВ «Міраж», так і з поручителя в повному обсязі.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 02.04.2008 року між банком та ТОВ «Міраж» укладено кредитний договір № 7/08-К, у відповідності до умов якого позивач надав кредитні кошти у сумі 300000 доларів США строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 14% річних ( а.с 14 - 21 ). На забезпечення виконання вищеназваного договору 02.04.2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки №13/08-К/П ( а.с. 75 - 80 ). До кредитного договору та договору поруки вносилися зміни та уточнення шляхом укладення між сторонами додаткових угод та додаткових договорів ( а.с. 22 - 30 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю ".

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність " кошти - це гроші у національній або іноземній валюті.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю " операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю ".

Така ліцензія у банку мається.

Суд обґрунтовано згідно положення закону та обставин справи дійшов висновку про законність надання банком кредиту в іноземній валюті.

Наслідки порушення договору позичальником встановлені ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (як правило, грошового).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин висновок суду про відсутність підстав для визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та додаткових угод до них є обґрунтованим і доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи, підстав для скасування судового рішення немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міраж» та ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді -