АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-а-2031- 2007 p. Головуючий у 1 інстанції Смик СІ.
Категорія -11-а Доповідач Кузьмін М. Л.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах
Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого Дембовського С. Г.
Суддів Дмитренко Г.М. Кузьміна М. Л.
за участю прокурора Рабінчук Т.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу
за апеляцією державного обвинувача на постанову Печерського районного
суду м. Києва від 08 серпня 2007 року
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеною постановою справа про обвинувачення ОСОБА_1, прожив, в м. Києві, працюючого продавцем, судимого 20.02.2007 року за ст. 190 ч. 1 КК України до штрафу, -
за ст. 190 ч. 2 КК України повернута прокурору Печерського району м. Києва на додаткове розслідування.
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 14 лютого 2007 року близько 23 год в гуртожитку по АДРЕСА_1 шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном «Нокіа - 3250» спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1799 гр.
Повертаючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції, зазначив у постанові, що органи досудового слідства не дослідили належним чином дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, і безпідставно обрали йому міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, яку він порушив і зник.
У апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд мав можливість призупинити провадження по справі до розшуку ОСОБА_1, а потім розглянути справу по суті пред'явленого йому обвинувачення.
Заслухавши доповідь судді Кузьміна М. Л., прокурора Рабінчук Т.І., яка
підтримала подану апеляцію, перевіривши матеріали справи і
обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав до її задоволення не вбачає, виходячи з наступного.
Як свідчить матеріали справи ОСОБА_1 вироком Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2002 року був засуджений за ст. ст. 185 ч. 1, 190 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки.
Постановою суду від 05 вересня 2003 року відносно нього був застосований Закон України про Амністію.
1 жовтня 2003 року ОСОБА_1 скоїв новий злочин, пов'язаний з шахрайством.
Постановою слідчого прокуратури від 13 червня 2003 року досудове слідство було призупинено у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 зник і переховувався від органів міліції.
09 січня 2007 року слідство по справі було поновлене і вироком Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2007 року ОСОБА_1 був засуджений за ст. 190 ч. 1 КК України до штрафу.
Проте, 14 лютого 2007 року ОСОБА_1 втретє скоїв злочин, передбачений ст. 190 ч. 2 КК України. Однак, органи досудового слідства не взяли до уваги, що ОСОБА_1 вже перебував у розшуку з 2003 до 2007 p. p., міру запобіжного заходу відносно нього обрали всупереч вимогам, передбаченим ст. 148 КПК України, не з'ясувавши належним чином дані про його особу,
Всі передбачені законом заходи суду першої інстанції не дали відповідних результатів, ОСОБА_1 уникає явки до суду. Місця його переховування не встановлено.
На підставі цього суд обґрунтовано змінив йому міру запобіжного заходу, оголосив розшук і повернув справу на додаткове розслідування.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав учать у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 8 серпня 2007 року про повернення справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 190 ч. 2 КК України на додаткове розслідування - без змін.