СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

 

29.10.2008

Справа № 22-а-739/08                 Попередній № справи 2-а-276/08

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Іщенко Г.М.,

суддів           Горошко Н.П. ,

Дадінської Т.В. ,

 

секретар судового засідання                                        Колб Т.П.,                              

сторони не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (колегії суддів - головуючого судді Абзатової Г.Г., суддів - Горюнової Л.І., Володарець Н.М.) від 08.07.2008

за позовом           ОСОБА_1(АДРЕСА_1)              

до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради  АР Крим (пр. Леніна 32-а, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)  Державного казначейства України (вул. Бастіонна, 6, Київ 14, 01014)

Міністерства фінансів України вул. Грушевського, 12/2, Київ, 01000)

Міністерства праці та соціальної політики України (вул. Еспланатна, 8/10, Київ, 01000)

про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулась   до Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання  дій неправомірними та стягнення грошових коштів (аркуш справи 3).

Ухвалою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2008 р. до участі у справі залучені в якості співвідповідачів: Держава України в особі Державного казначейства України, Міністерство фінансів України  і Міністерство праці та соціальної політики України (аркуш справи 30).

12 червня 2008 р. до Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої  позивач просить визнати дії  Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради по невиплаті допомоги в повному обсязі неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради  допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку за період з липня по грудень 2007 р. (включно) в розмірі 1982,60 грн. та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради  державне мито в сумі 19,83 грн. (аркуш справи 32).

Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2008 р. позовну заяву ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку задоволено. Виплату ОСОБА_1допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі менш, ніж гарантовано їй державою України за період  з липня по грудень 2007 р. визнано неправомірною.

З управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1стягнуто 1982,60 грн. (аркуш справи 44).

Не погодившись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим  звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не передбачено коштів на виплату допомоги сім'ям з дітьми в об'ємі, що встановлений нормами Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Крім того, Управління праці та соціального захисту населення є бюджетною установою та не може нести відповідальність за зобов'язаннями Держави. Відповідач вважає неможливим виконання рішення суду, так як це приведе, на його думку, до нецільового використання бюджетних коштів.

Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду Іщенко Г.М. від 23.09.2008 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою  Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим.

Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008 розгляд справи призначено на 29 жовтня 2008 р. о 10:40 год.

20 жовтня 2008 р. на адресу суду від позивача надійшла заява від 14.10.2008  про розгляд справи в його відсутність.

23 жовтня 2008 р. до суду від Міністерства праці та соціальної політики України надійшло клопотання за №978/5/75-08 від 16.10.2008, згідно з яким він просить розглянути  справу в його відсутність.

Представники відповідачів: Державного казначейства України,  Міністерства фінансів України, Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим в судове засідання,  яке призначене  на 29 жовтня 2008 р., не з'явились, про час і  місце судового засідання вказані учасники процесу були повідомлені належним чином, про поважність  неявки в судове засідання ніяких  документів до суду апеляційної інстанції  не направили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія  знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність  нез'явившихся осіб, визнаючи достатніми для розгляду скарги по суті  наявні в  матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування  Євпаторійським міським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України  судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ від 21.11.1992 (із змінами та доповненнями).

Ця норма зазначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею  62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2007 р. - 463,00 грн.; з 01 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. - 470,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні  праці та соціального захисту населення  Євпаторійської міської ради  з 01 квітня 2007 р.  по теперішній час та отримує  допомогу по догляду  за дитиною по досягненню нею трирічного віку з 01.04.2007 в розмірі 129,03 грн., з 01.10.2007 - 130,64 грн. 

На підставі частини 2 статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було зупинено.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. у справі № 6-рп щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними).

При цьому Конституційний Суд України у своєму рішенні визначив, що Законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно  до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства  України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду  підкреслює, що Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету.

Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата, права на отримання такої виплати.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що вимоги позивача щодо визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення  Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим  по невиплаті  допомоги в повному обсязі підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 №2811-ХІІ (із змінами та доповненнями) всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги  у зв'язку  з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Невиплачена позивачу допомога, як матері дитини, що не досягла трирічного віку в розмірі 1982,60 грн. ( за липень 2007р. - 333,97 грн., за серпень 2007 р. - 333,97 грн., за вересень 2007 р. - 326,75 грн., за  жовтень 2007р. - 332,06 грн., за листопад 2007 р. - 329,95 грн., за грудень 2007р. -325,90 грн.), підлягає стягненню з Управління праці та соціального захисту населення  Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим, враховуючи те, що право на отримання допомоги, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім'ям  з дітьми", не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Задовольняючи позов у частині стягнення допомоги в розмірі 1982,60 грн., суд першої інстанції  обґрунтовано  виходив з того, що Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України  застосовують при розгляді справ  Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї, і практику Європейського Суду як джерела права. При розгляді справи "Качко проти України" Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове  положення передбачає  виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для  цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні  положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни. Таким чином, посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання  своїх обов'язків по виплаті спірних сум в повному обсязі, не приймаються судовою колегією до уваги.

Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата, права на отримання такої виплати.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновки суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Як свідчать  матеріали справи судом першої інстанції помилково вказане прізвище позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2, хоча правильне прізвище - ІНФОРМАЦІЯ_3. Тим не менш цей недолік не впливає на законність прийнятої постанови в цій частині, із-за цього вона підлягає залишенню в силі.

Відповідно  до статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:  правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права та вирішення не всіх позовних вимог або питання.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції залишилося невирішеним питання про розподіл судових витрат, передбачених статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Оскільки позов було задоволено, то на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України судові витрати, здійснені позивачем у сумі 19,83 грн. на підставі частини 1 статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, підлягає виключенню із мотивувальної частини постанови суду першої інстанції посилання  на частину 1 статі 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки ця норма не регулює вказані  правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, постанова Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2008 р. підлягає зміні.

Керуючись  статтями 195, пунктом 2 статтями 198, 201, частиною 2 статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                 ПОСТАНОВИВ:

 

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову  Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2008 р. у справі №2а-276/2008 змінити, викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції.

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення  Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим  по невиплаті  допомоги в повному обсязі.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення  Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим(97404, АР Крим, м. Євпаторія, проспект Леніна, 32) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1) допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 р. по грудень 2007 р. (включно) в сумі 1982,60 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 19,83 грн.

Постанова  суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова  може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

                                                 

Головуючий суддя                                        Г.М. Іщенко

Судді                                          Н.П.Горошко

                                Т.В. Дадінська