СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
19.11.2008 |
Справа № 22-а-716/08 Попередня справа № 2-а-327/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Горошко Н.П. ,
Дадінської Т.В. ,
секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Кукта М.В.) від 28.07.2008
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя (бульвар Франко, 25, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська, 19, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про визнання дій неправомірними
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернулася до Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про визнання дій неправомірними.
Постановою Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (суддя Кукта М.В.) від 28 липня 2008 р. позов задоволено частково. Визнана незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим у вигляді відмови виплачувати допомогу ОСОБА_1по догляду за дитиною у розмірах, встановлених частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 09 липня 2007 р. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим перерахувати та виплачувати з 09 липня 2007 р. допомогу ОСОБА_1по догляду за дитиною у розмірах, встановлених частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". В задоволені решти вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 липня 2008 р., прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не передбачено коштів на виплату допомоги сім'ям з дітьми в обсязі, що встановлено нормами Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Крім того, Управління праці та соціального захисту населення є бюджетною установою та не може нести відповідальність за зобов'язаннями Держави. Відповідач вважає неможливим виконання рішення суду, так як це приведе, на його думку, до нецільового використання бюджетних коштів.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2008 у складі колегії суддів було здійснено заміну суддів: замінено суддів Дугаренко О.В. та Лядову Т.Р. на суддів Горошко Н.П. та Дадінську Т.В.
У судове засідання 19.11.2008 представники сторін не з'явилися, причина неявки суду не відома, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті та згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Київським районним судом міста Сімферополя Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
ОСОБА_1є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-Х11 від 21.11.1992 (із змінами та доповненнями).
Ця норма зазначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
На підставі частини 2 статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було зупинено.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. у справі № 6-рп щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними).
При цьому Конституційний Суд України у своєму рішенні визначив, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
При цьому судова колегія підкреслює, що згідно з вимогою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Судова колегія відмічає, що з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення статті 58 Конституції України реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету.
Судова колегія відзначає, що статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата, права на отримання такої виплати.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-Х11 від 21.11.1992 (із змінами та доповненнями) всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим щодо відмови у виплаті ОСОБА_1допомоги в розмірах, встановлених частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що перерахування допомоги позивачу повинне здійснюватися відповідно до розміру, передбаченому частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Дана обставина викликана тим, що законодавство змінюється, у зв'язку з чим суд врахував розмір допомоги відносно до норми законодавства, а ні до фіксованої величини, яка змінюється.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновки суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.
Як свідчать матеріали справи позивач просив визнати "неправомірною" бездіяльність відповідача. Суд першої інстанції в мотивувальній частини постанови вказав про безпідставність та визнав "неправомірною" бездіяльність відповідача, однак, в резолютивній частини постанови помилково зазначив "незаконною" бездіяльність відповідача. Тим не менш цей недолік не впливає на законність прийнятої постанови в цій частині, а є підставою для розгляду питання про виправлення описки в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, постанова судом першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при відповідності висновків обставинам справи, інших підстав для скасування постанови немає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2008 р. у справі №2а-327/08 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Г.М. Іщенко
Судді Н.П.Горошко
Т.В. Дадінська