АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7701/13 Справа № 2-646/11 Головуючий у 1 й інстанції - Макаров М.О. Доповідач - Слоквенко Г.П.

Категорія 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого: - Слоквенка Г.П.,

Суддів: - Максюти Ж.І., Кочкової Н.О.,

при секретарі: Пантелеєвій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного управління з охорони навколишнього природного середовища до Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі та ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного управління з охорони навколишнього природного середовища з зазначеним позовом, посилаючись на те, що за результатами перевірки додержання земельного законодавства Кіровською селищною радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області встановлено, що рішенням ХХІІ сесії ІV скликання Кіровської селищної ради Дніпропетровської району Дніпропетровської області від 23 березня 2005 року «Про приватизацію земельних ділянок», гр. ОСОБА_5 надана у власність земельна ділянка площею 0,15 га по АДРЕСА_1, на підставі якого 08.07.2005 року вона отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №178261 площею 0,1228 га по АДРЕСА_1. Прокурор вважав, що вказане рішення прийняте з порушенням ст. 19 Конституції України, ст.ст. 116,118 ЗК України. Просив визнати недійсним та скасувати реєстрацію цього Державного акту на право власності на земельну ділянку в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та в електронному реєстрі, який зареєстровано за №010512001694.

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2011 року позов прокурора про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - задоволено. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №178261 площею 0,1228 га по АДРЕСА_1, що виданий ОСОБА_5. Скасовано реєстрацію цього Державного акту на право власності на земельну ділянку, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та в електронному реєстрі, який зареєстровано за №010512001694. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням ХХІІ сесії ІV скликання Кіровської селищної ради Дніпропетровської району Дніпропетровської області від 23 березня 2005 року «Про приватизацію земельних ділянок» відповідачу ОСОБА_5 надана у власність земельна ділянка площею 0,15 га по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області. На підставі зазначеного рішення 08 липня 2005 року ОСОБА_5 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №178261. Зазначена земельна ділянка пізніше була продана ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22 березня 2006 року, а в подальшому перепродана апелянту згідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 серпня 2007 року. Відповідно 01 жовтня 2007 року ОСОБА_6 отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 474633.

06 листопада 2006 року, прокурором винесено протест щодо скасування рішення ХХІІ сесії ІV скликання Кіровської селищної ради Дніпропетровської району Дніпропетровської області від 23 березня 2005 року «Про приватизацію земельних ділянок», який було задоволено та рішенням Кіровської селищної ради № 127 від 12 грудня 2006 року вказане рішення - скасовано.

Також, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2011 року встановлено, що проект прибережної захисної смуги р. Дніпро по АДРЕСА_1 не розроблявся, відповідні погодження компетентних органів не отримувалися, хоча земельна ділянка знаходиться у прибережній захисній смузі р. Дніпро.

Задовольняючи позов суд послався на порушення порядку отримання та приватизації земельних ділянок, передбаченого ст. 118 Земельного Кодексу України та на норми ст. 60 ЗК України, ст. 88 Водного Кодексу України, згідно яких визначено, що уздовж річок, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів, а ст. 61 ЗК України та ст. 89 Водного кодексу України передбачають, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права: згідно ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм. За ст. 61 Земельного Кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізуються на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. За п. «д» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України.

З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених Водним кодексом України. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом, а саме ч.ч. 1-5, 7-8 ст.88 Водного кодексу України.

Згідно пункту 2.9. «Порядку про погодження природоохоронним органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок» затвердженого наказом Мінприроди від 05 листопада 2004 року за № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Таким чином, вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно встановив, що внаслідок оформлення спірного Державного акту, земельна ділянка, при виділі якої відповідач - Кіровська сільська рада, повинна була враховувати вимоги зазначеного «Порядку про погодження природоохоронним органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок», незаконно передала у власність земельну ділянку, чим грубо порушила ст. ст. 22, 58, 61, 78 Земельного кодексу України та ст. ст. 87-89 Водного кодексу України, враховуючи, що землі водного фонду можуть бути переданими громадянам лише на праві оренди, а тому обґрунтовано задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те що скасуванням державного акту буде порушено його право власності на оспорювану земельну ділянку, не можуть бути прийняті до уваги оскільки скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №178261 від 08 липня 2005 року, виданаго на ім»я ОСОБА_5 не змінює та не порушує права апелянта. Тим більш, право власності ОСОБА_6 на

зазначену земельну ділянку набуто у відповідності до договору купівлі - продажу земельної ділянки від 07 серпня 2007 року, який не скасовано.

Позовних вимог стосовно визнання недійсним договору купівлі продажу 07 серпня 2007 року, за яким ОСОБА_6 отримав у власність земельну ділянку прокурором не заявлялось.

Наявність постанови Жовтневого суду м.Дніпропетровська від 02 серпня 2013 року про визнання нечинним рішенням Кіровської селищної ради № 127 від 12 грудня 2006 року, яким скасовано рішення ХХІІ сесії ІV скликання Кіровської селищної ради Дніпропетровської району Дніпропетровської області від 23 березня 2005 року «Про приватизацію земельних ділянок», не є підставою для скасування рішення суду 1 інстанції та відмови у задоволенні позову прокурора, а може бути виключно підставою для перегляду рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2011 року за нововиявленими обставинами.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженнями в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: