ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 р. справа № 804/12904/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю представників сторін:

позивача Поєдинка О.В., Сахончик О.О., Бруслинець Ю.В.

відповідача Дякової В.А., Бурковської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000082610 від 20.09.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 року Публічне акціонерне товариство «Комбінат «Придніпровський» (далі - позивач, ПАТ «Комбінат «Придніпровський») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ у м. Дніпропетровську, податковий орган) (а.с. 3-8), в якому просить визнати протиправним і скасувати прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0000082610, яким Публічному акціонерному товариству «Комбінат «Придніпровський» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на 1 787 156 грн., штрафними санкціями 893 578 грн., всього на суму 2 680 734 грн., яке прийнято на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за І півріччя 2013 року від 06.09.2013 р. № 17/26.1-01528186.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 46, 57 Податкового кодексу України, на порушення відповідачем чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, позивач зазначає, що протягом 1 кварталу 2013 р. та в квітні 2013 р. ним були сплачені авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 4 331 746,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 17602 від 18.01.2013 року на суму 200 000,00 грн., № 13136 від 18.01.2013 року на суму 375 000,00 грн., № 91953 від 18.01.2013 року на суму 567 561,00 грн., № 94519 від 20.02.2013 року на суму 1 136 561 грн., № 94930 від 27.02.2013 року на суму 6 000 грн., № 99942 від 20.03.2013 року на суму 1 023 012 грн., № 9939 від 30.04.2013 року на суму 1 023 612 грн.

Щомісячна сума авансових внесків була розрахована відповідно до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, відповідно до п. 2 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України.

24.04.2013 року ПАТ «Комбінат «Придніпровський» надав відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2013 року, в якій зазначив наступне:

- в рядку 01 (доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 165 978 899 грн.;

- в рядку 04 (витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 165 978 899 грн.;

- в рядку 07 (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-) зазначено - 0 грн.

Отже, податкова декларація з податку на прибуток була надана позивачем у зв'язку з тим, що за даними цієї декларації, за результатами господарської діяльності позивача за 1 квартал 2013 року в наявності немає прибутку, що у відповідності з абз. 9 п. 57.1. ПК України є підставою для платника податку, який сплачував авансові внески з податку на прибуток без подання податкової декларації, подати податкову декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2013 року.

09.08.2013 року позивач надав СДПІ у м. Дніпропетровську податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2013 року, в якій зазначив наступне:

- в рядку 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 331 711 749 грн.;

- в рядку 04 (Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 322 109 051 грн.;

- в рядку 07 (Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-) зазначено - 9 602 698 грн.; в рядку 13 додатка ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) зазначено сума 1 824 513 грн., а в рядку 11 Податкової декларації з податку на прибуток зазначена сума 1 824 513 грн., тобто, позивачем у вказаних рядках зазначені суми, що дорівнюють сумі сплачених авансових внесків, а в рядку 14 Декларації на прибуток за перше півріччя 2013р. (Податок на прибуток за звітний податковий період) зазначена сума 0 грн., тобто, позивачем у вказаних рядках зазначені суми з відповідними знаками +/-, що дорівнюють сумі авансових внесків, сплачених у звітному кварталі.

Сума зменшення в розмірі 1 824 513 грн. складається в тому числі:

- 1 753 067 грн. - сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України;

- 34 089 грн. - сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (рядок 13.5.1 додатка ЗП) ;

- 37 357 грн. - сума податку на прибуток нарахованого позивачем за місцезнаходженням його відокремлених філіалів (рядок 13.2 додатка ЗП).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні (а.с. 1).

У судове засідання з'явились представники позивача та представники відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували у зв'язку з його необґрунтованістю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матералами справи підтверджено, що 06.09.2013 року на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 та у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2013 ПАТ «Комбінат «Придніпровський», за результатами якої подактовим органом було складено акт №17/26.1-01528186 від 06.09.2013 р. (а.с. 25-28).

20.09.2013 року СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082610, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на 1 787 156 грн., штрафними санкціями 893 578 грн., всього на суму 2 680 734 грн. (а.с. 9).

Слід зазначити, що перевірка була проведена на підставі даних податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2013 року № 9048701689 від 08.08.2013 року (а.с. 19-23). Окрім цього, перевіркою встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме п. 57.1 ст. 57, пп. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України та Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої Наказом ДПС України від 21.12.2012 р. № 1171, при цьому, підприємством в наданій податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2013 року № 9048701689 від 08.08.2013 року був визначений податок на прибуток в розмірі 1 824 513 грн., який зменшено за даними додатка ЗП до рядка 12 податкової декларації на суму 1 824 513 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 787 156 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У відповідності з абз. 4 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

При цьому, абз. 9 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом встановлено, що протягом 1 кварталу 2013 року та в квітні 2013 року, позивачем платіжними дорученнями № 17602 від 18.01.2013 року на суму 200 000,00 грн., № 13136 від 18.01.2013 року на суму 375 000,00 грн., № 91953 від 18.01.2013 року на суму 567 561,00 грн., № 94519 від 20.02.2013 року на суму 1 136 561 грн., № 94930 від 27.02.2013 року на суму 6 000 грн., № 99942 від 20.03.2013 року на суму 1 023 012 грн., № 9939 від 30.04.2013 року на суму 1 023 612 грн., були сплачені авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 4 331 746,00 грн.(а.с. 32-38).

Щомісячна сума авансових внесків була розрахована відповідно до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року відповідно до п. 2 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України.

24.04.2013 року позивач надав відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2013 року (а.с. 11-13), в якій зазначив наступне:

- в рядку 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 165 978 899 грн.;

- в рядку 04 (Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 165 978 899 грн.;

- в рядку 07 (Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-) зазначено - 0 грн.

Отже, податкова декларація з податку на прибуток була надана позивачем у зв'язку з тим, що за даними цієї декларації за результатами господарської діяльності позивача за 1 квартал 2013 року в наявності немає прибутку, що у відповідності з абз. 9 п. 57.1. ст. 57 України є підставою для платника податку, який сплачував авансові внески з податку на прибуток без подання податкової декларації, подати податкову декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2013 р.

09.08.2013 року позивач надав відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2013 року (а.с. 19-22), в якій зазначив наступне:

- в рядку 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 331 711 749 грн.;

- в рядку 04 (Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 322 109 051 грн.;

- в рядку 07 (Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-) зазначено - 9 602 698 грн.;

- в рядку 13 додатка ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) зазначено сума 1 824 513 грн., а в рядку 11 Податкової декларації з податку на прибуток зазначена сума 1 824 513 грн., тобто, позивачем у вказаних рядках зазначені суми, що дорівнюють сумі сплачених авансових внесків, а в рядку 14 Декларації на прибуток за перше півріччя 2013р. (Податок на прибуток за звітний податковий період) зазначена сума 0 грн., тобто, позивачем у вказаних рядках зазначені суми з відповідними знаками +/-, що дорівнюють сумі авансових внесків, сплачених у звітному кварталі.

Сума зменшення в розмірі 1 824 513 грн. складається в тому числі:

1 753 067 грн. - сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України;

34 089 грн. - сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (рядок 13.5.1 додатка ЗП) ;

37 357 грн. - сума податку на прибуток нарахованого позивачем за місцезнаходженням його відокремлених філіалів (рядок 13.2 додатка ЗП).

При вирішенні питання щодо правомірності відображення позивачем у рядку 13 ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2013 року суми сплачених авансових внесків у розмірі 1 824 513 грн., а в рядку 11 Податкової декларації з податку на прибуток суми 1 824 513 грн, а в рядку 14 Декларації на прибуток за перше півріччя 2013р. (Податок на прибуток за звітний податковий період) зазначення суми 0 грн., суд виходить з наступного.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як зазначалося вище, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року авансові внески не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктами 46.1., 46.5. ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Системний аналіз змісту Податкового кодексу України вказує на те, що безпосередньо ним не визначено конкретного механізму подальшого врахування авансових внесків, попередньо сплачених платником податку до моменту виникнення у нього права на подання податкової декларації з податку на прибуток у зв'язку з наявністю у нього збитків за результатами господарської діяльності у 1 кварталі поточного року.

Проте, у відповідності з Таблицею 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума, що зазначається в рядку 13 (Зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації з податку на прибуток, визначається шляхом складання сум: рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.5.1 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Таблиці 1 вказаного Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток.

В свою чергу рядок 13.7. Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток має назву: «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано відобразив суму авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 1 824 513 грн. в рядку 13.7.Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток та відповідно в рядку 13 ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) безпосередньо самої податкової декларації за 1 півріччя 2013 року, враховуючи також, що рядок 13.7. Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток безпосередньо має назву: «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України».

З цих же підстав є обґрунтованим зазначення позивачем в рядку 14 (Податок на прибуток за звітний податковий період(рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)) та в рядку 16 (Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+, -)) суми у розмірі 0 грн.

Що стосується сплати авансового внеску на дивіденди, то відповідно до п.153.3.3. ст. 153 Податкового кодексу, платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту.

Згідно п. 153.3.4. ст.153 Податкового кодексу України, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, та те, що податковим органом в судовому засіданні не було доводено правоміріність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0000082610 підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30 жовтня 2013 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 10, 11, 17, 71, 86, 94, 122, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000082610 від 20.09.2013 р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.09.2013 р. № 0000082610, яким було нараховано податок на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 1 787 156,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 893 578,00 грн., яке прийнято на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за I півріччя 2013 року від 06.09.2013 р. № 17/26.1-01528186.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський" (код ЄДРПОУ 01528186) вул. Журналістів, 15, м. Дніпропетровськ, 49051) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 жовтня 2013 року .

Суддя С. В. Прудник