ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2013 р. справа № 804/12246/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Трайдук С.В.
за участю представників сторін:
позивача Авер’янової Є.В.
відповідача Пімахової Ю.О., Малютіній В.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Дніпро" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.05.2013 р. № 0000161710, -
ВСТАНОВИВ:
19 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» (далі - ТОВ «Ретал Дніпро», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби № 0000161710 від 21.05.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 10 494 грн. 00 коп. (десять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 00 копійок);
- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» (код ЄДРПОУ 34657144, вул. Героїв Сталінграду, 259, м. Дніпропетровськ, 49057) судові витрати у розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) (а.с. 3-6).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі висновків акту камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС), було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення без достатніх правових підстав, не погодившись із цим, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод, та інтересів.
23 вересня 2013 року Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов був залишений без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків (а.с. 44). На виконання Ухвали суду від 23.09.2013 р., позивач усунув недоліки у зазначений судом строк (а.с. 47).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представники відповідача, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, надали до суду письмові заперечення проти позову (а.с. 56-60), та додаткові пояснення (а.с. 95-100). В письмових запереченнях відповідач наголосив, що доводи наведені в адміністративному позові не спростовують самого факту встановлених порушень та не є підставою для скасування податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення аналогічні викладеним у запереченнях на адміністративний позов. Вважають висновки в акті перевірки обґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення правомірним, у зв'язку із чим у задоволенні адміністративного позову просили відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідачів, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Так, згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» (код ЄДРПОУ 34657144; 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 259) (а.с. 9), перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів з 05.01.2009 р. за № 682.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Вказаною нормою також зазначено, що форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому ПК України.
Відповідно до п. 2 підрозділу 4 розділу XX ПК України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ст.і 57 ПК України, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 57.1 ПК України, у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
Так, 11 лютого 2013 року ТОВ «Ретал Дніпро» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) 2012 рік (а.с. 41-43), у якій підприємство визначило податок на прибуток за звітний (податковий) період, а саме за 2012 рік (рядок 14 декларації) у розмірі 1 723 653 грн. Також, у вказаній декларації ТОВ «Ретал Дніпро», керуючись п. 57.1 Податкового кодексу України та наказом Міністерства фінансів від 28.09.2011 р. № 1213 (з урахуванням змін, внесених Наказом Мінфіну від 05.12.2012 р. № 1281) здійснило розрахунок авансового внеску з податку на прибуток, визначивши авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року у розмірі 143 638 грн. (рядок 34 декларації, який визначається як 1/12 суми рядка 33 декларації, який в свою чергу формується на підставі суми показників рядка 14 та рядка 20 декларації за звітний рік).
25.04.2013 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, про що складено акт від 25.04.2013 р. № 305/17.1/34657144 (а.с. 19-21). У вказаному акті камеральної перевірки, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Ретал Дніпро» невірно визначило в декларації розмір авансового внеску з податку на прибуток, оскільки не врахувало результати документальної планової перевірки за три квартали 2012 року, за результатами якої позивачу було нараховано податок на прибуток за три квартали 2012 року у розмірі 83 950 грн., що є, на думку відповідача, порушенням п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме, платником занижено авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісяця з березня 2013 р. по лютий 2014 р.
На підставі висновків акту камеральної перевірки від 25 квітня 2013 р. № 305/17.1/34657144, відповідач, керуючись пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 гл. 4 розділу ІІ ПК України, прийняв податкове повідомлення - рішення № 0000161710 від 21 травня 2013 р. (а.с. 17) на загальну суму 10 494,00 грн., яким збільшив ТОВ «Ретал Дніпро» грошове зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 6 996 грн., та нарахував штрафні санкції у розмірі 3 498 грн.
Відповідно до приписів пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Таким чином, у ході проведення камеральної перевірки можливо встановлення лише методологічних чи арифметичних помилок, допущених платником податків при складенні податкової звітності. Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України є предметом документальної перевірки платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечувалось відповідачами, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську була проведена документальна планова перевірка ТОВ «Ретал Дніпро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. Отже, перевірка включала лише три квартали 2012 року (І квартал, ІІ квартал та ІІІ квартал), за весь податковий 2012 рік. За результатами документальної перевірки був складений акт планової перевірки від 24.01.2013 р. № 46/17-3463 (а.с. 69-74), та винесене податкове повідомлення - рішення від 08.02.2013 р. № 0000151700 про нарахування податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 188 626,50 грн. (а.с. 75), яке було повністю сплачене ТОВ «Ретал Дніпро», відповідно до платіжного доручення № 2680 від 15.02.2013 р. (а.с. 77).
Не погодившись із висновками акту № 305/17.1/34657144 від 25.04.2013 р., ТОВ «Ретал Дніпро» 14.05.2013 р. за вих. № 205 звернулось до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС з письмовими запереченнями про перегляд висновків акту перевірки (а.с. 22-23). Згідно відповіді на заперечення № 15187/10/17.1-11 від 20.05.2013 р. податковий орган відповів, що висновок акту відповідає вимогам чинних нормативно - правових актів, а доводи позивача не можуть бути підставою для їх перегляду (а.с. 24-26).
Скориставшись своїм правом досудового оскарження, ТОВ «Ретал Дніпро» за вих. № 246 від 31.05.2013 р. було подано первинну скаргу на податкове повідомлення - рішення про збільшення грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток до міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (а.с. 27-30). 02.08.2013 р. за № 4052/10/10234 по ТОВ «Ретал Дніпро» було прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу залишено без задоволення (а.с. 31-33). Не погодившись з рішенням про результати розгляду первинної скарги, ТОВ «Ретал Дніпро» подало повторну скаргу за вих. № 372 від 13.08.2013 р. до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 34-37). 06.09.2013 р. за № 10523/6/99-99-10-01-15 Міністерством доходів і зборів України було прийнято рішення про результат розгляду повторної скарги, яким також було залишено скаргу без задоволення (а.с. 38-40). За висновками розгляду скарг слід звернути увагу, що контролюючі органи зазначали, що формою декларації, затвердженої Наказом МФУ від 28.09.2011 р. № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», не передбачено виправлення помилок, виявлених контролюючим органом під час проведення перевірки платника податку, що також свідчить про відсутність факту порушень позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України при розрахунку авансового внеску у податковій декларації за 2012 рік, отже, позивач розрахував авансові внески відповідно до вимог ПК України, у повній відповідності з формою декларації.
Судом встановлено, що формою податкової декларації з податку на прибуток підприємства не передбачено відображення донарахованих податковими органами за результатами перевірок сум податку на прибуток. Вказана обставина підтверджується як самою формою декларації (а.с. 112-116), затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213 (а.с. 110-111), так і рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 02.08.2013 р. № 4052/10/10-234, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 06.09.2013 р. № 10523/6/99-99-10-01-15, та поясненнями відповідача.
Наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 року № 1281 (а.с. 117), який прийнятий на виконання п. 57.1 ст. 57 ПК України, затверджені зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Зокрема, у формі декларації передбачений окремий розділ «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток» та відповідно визначений порядок розрахунку авансового внеску.
Пояснення відповідача про те, що якщо під час перевірки контролюючим органом зазначені рядки були збільшені або зменшені, то підприємство повинно врахувати такі зміни в розділі Декларації «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток» не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надані суду докази того, що показники рядків 14 чи рядка 20 декларації з податку на прибуток за звітний податковий 2012 рік були змінені контролюючим органом за результатами проведення перевірки. Документальна перевірка підприємства за звітний 2012 рік не проводилась податковим органом. Акт планової перевірки від 24.01.2013 р. № 46/17-3463 не приймається судом до уваги, оскільки перевіркою, результати якої зафіксовані, не був охоплений весь 2012 рік, та відповідно у висновках вказаного акту не зазначено про невірне визначення підприємством показників рядка 14 чи рядка 20 декларації за звітний податковий 2012 рік. Також, слід зазначити, щодо наданої відповідачем роздруківки сторінки електронної бази з АІС «Облік податків і платежів» (а.с. 106), вона не містить конкретних посилань на певний податок щодо якого надана інформація, та не вказує на певний податковий період, а наведені суми операцій не містять посилань з якого по який період вони нараховані.
Відповідно до п. 54.3.2 ПК України, податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків (викладені в акті перевірки) свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пп. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Визначення податку та збору наведене в ст. 6 ПК України. Так, відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Відповідно до п. 6.2 ст. 6 ПК України збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Вичерпний перелік податків та зборів наведений у ст. 9 ПК України (загальнодержавні податки та збори) та у ст. 10 ПК України (місцеві податки та збори). Однак, авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств податковим законодавством не віднесено до податку або збору, вказані внески відсутні у переліку податків та зборів, які визначені у ст.ст. 9-10 ПК України.
Таким чином, чинне законодавство не наділяє податковий орган повноваженнями самостійно збільшувати розмір авансового внеску з податку на прибуток шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення.
Збільшення СДПІ розміру авансового внеску з податку на прибуток, який самостійно визначений платником податків у складі податкової декларації за звітний 2012 рік, без наявності відповідних повноважень є порушенням приписів ст. 19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, судом встановлено, що ТОВ «Ретал Дніпро», керуючись актом перевірки від 24.01.2013 р. (п. 18 Довідки про загальну інформацію щодо ТОВ «Ретал Дніпро» та результати його діяльності за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. додаток 2 до акту від 24.01.2013 р. № 46/17-34657144) (а.с. 128), виявив не враховані у податковому обліку в минулих податкових періодах витрати на суму 9 953 798 грн., та відповідно до вимог п. 50.1, п. 138.11 ПК України уточнив 15.10.2013 р. показники декларації за звітний податковий 2012 рік, а саме збільшив на суму раніше не врахованих витрат рядок 04 декларації, в результаті чого показники рядка 14 складають 0 гривень (а.с. 212-214). Зазначена обставина підтверджує той факт, що відповідач дійшов передчасного висновку про заниження позивачем розміру авансових внесків, оскільки весь 2012 рік не був предметом документальної перевірки. За таких обставин, розмір нарахованого до сплати податку за звітний 2012 рік (на підставі якого здійснюється визначення розміру авансових внесків) може бути збільшений або ж зменшений, як платником податків самостійно шляхом подання уточнюючої декларації (відповідно до приписів п. 50.1 ПК України), так і податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки (відповідно до п. 54.3.2 ПК України).
Отже, суд при розгляді позовної вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, розглядає питання чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає у наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає, що висновок відповідача про невірне визначення позивачем розміру авансового внеску з податку на прибуток є недоведеним. Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку про наявність порушень ТОВ «Ретал Дніпро» при визначенні розміру авансового внеску з податку на прибуток.
Разом з тим, до форми декларації з податку на прибуток підприємств у рядку 34 визначається розмір авансового внеску, що підлягатиме сплаті платником податків щомісяця. Збільшуючи у податковому повідомленні - рішенні грошове зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 6 996 грн. (донарахування за один місяць), відповідач при цьому не вказує за який саме місяць 2013 року ним здійснено донарахування авансового внеску. В акті камеральної перевірки не зазначено, та відповідно не було перевірене відповідачем питання про те, у якій сумі позивачем та за який період на момент здійснення камеральної перевірки фактично сплачені авансові внески з податку на прибуток.
За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000161710 від 21.05.2013 р. прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ретал Дніпро» судових витрат у розмірі 114 грн. 70 коп., суд вважає, що ця вимога також підлягає задоволенню, отже, згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку що Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів не довела суду правомірність своїх дій щодо прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000161710 від 21.05.2013 відповідно до вимог частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотримання принципу законності, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30 жовтня 2013 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 10, 11, 17, 71, 86, 94, 122, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Дніпро" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.05.2013 р. № 0000161710 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби № 0000161710 від 21 травня 2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 10 494 грн. 00 коп. (десять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 00 копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Дніпро" (код ЄДРПОУ 34657144, вул. Героїв Сталінграду, 259, м. Дніпропетровськ, 49057) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 30 жовтня 2013 року .
Суддя С. В. Прудник