ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2008 Справа№ 2/430-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Ямковий В.І., довіреність №б/н від 10.03.08;
від відповідача: Кисляк І.О., довіреність №45 від 20.10.06;
Від третьої особи представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ерфолг”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.08р. у справі №2/430-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ерфолг”, м. Кривий Ріг;
до відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Дніпро”, м. Дніпропетровськ;
за участю третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_1, м. Кривий Ріг;
про оскарження відмови у виплаті страхового відшкодування та зобов'язання страховика здійснити виплату.
У відповідності із ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.11.2008 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.08р. по справі № 2/430-08 (суддя Боділовська М.М.) у позові товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) „Ерфолг”, (м. Кривий Ріг) до відкритого акціонерного товариства (далі -ВАТ) „Страхова компанія „Дніпро” (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг) про оскарження відмови у виплаті страхового відшкодування та зобов'язання страховика здійснити виплату, відмовлено.
Оскаржуючи рішення господарського суду ТОВ „Ерфолг” просить його скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ “Ерфолг” до ВАТ „Страхова компанія „Дніпро”, визнати незаконною відмову ВАТ „Страхова компанія „Дніпро” у виплаті страхового відшкодування за страховим полісом “Б/3774659 від 29.09.2003р. за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.11.2003р. за участю транспортного засобу Пежо J9 Корсан, державний НОМЕР_1, зобов'язати ВАТ „Страхова компанія „Дніпро” здійснити виплату належного страхового відшкодування за страховим полісом №Б/3774659 від 29.09.2003р. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме вирішення справи у першому судовому засіданні за відсутності представників сторін, неповне з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
13.10.08р. відповідачем було надано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2008р. без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Ерфолг” без задоволення.
У запереченні на апеляційну скаргу третя особа -ОСОБА_1 просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
29.09.2003 року Приватним підприємством “Ерфолг”, правонаступником якого виступає ТОВ “Ерфолг”, в ВАТ “СК” “Оранта-Дніпро”, правонаступником якого виступає ВАТ “СК” “Дніпро”, була застрахована цивільна відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу Пежо J9 Корсан, державний НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що підтверджується страховим полісом № Б/3774659, діючим на період страхування з 30.09.2003 р. по 29.09.2004 р.
Вказаний автомобіль належав на праві власності ТОВ “СК” “Петроліум” на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 і орендувався ПП “Ерфолг” на підставі договору оренди № 1 від 01.07.2002 року з метою здійснення пасажирських перевезень.
Страхування здійснювалося на момент чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175 з відповідними змінами і доповненнями, якою було затверджено Положення про порядок і умови проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (надалі - Положення), і на умовах вказаного Положення, яке втратило чинність лише 06.01.2005 р. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2005 року № 16.
08.11.2003 року о 17:30 сталася ДТП, внаслідок якої водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Пежо J9 Корсан, державний НОМЕР_1, рухаючись по пр. 200-річчя Кривого Рогу в м. Кривому Розі, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1. Тим самим відбулося настання страхового випадку, який відповідно до п.4 Положення визначається як дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну транспортним засобом шкоду майну, життю і здоров`ю третіх осіб.
Згідно з п.3 Положення об`єктом обов`язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме життю або здоров`ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб. Відшкодуванню страховиком (страховою організацією) підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв`язок між рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою.
Відповідно до п.9 Положення для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхувальник або третя особа звертається з заявою до страховика (страхової організації). Виплата страхового відшкодування третій особі здійснюється страховиком (страховою організацією) на підставі таких документів:
- заяви про виплату страхового відшкодування, в якій повинно міститись: найменування страховика, до якого подається заява; найменування (для юридичної особи), прізвище, ім.`я, по-батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги щодо відшкодування завданих збитків, обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що їх підтверджують, відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.
Як зазначає позивач у позовній заяві 12.11.2003р. він звернувся до Криворізької філії ВАТ “СК” “Оранта-Дніпро” з листом в довільній формі, в якому просив зареєструвати факт ДТП.
Оскільки заява про виплату страхового відшкодування підлягає оформленню на спеціальному бланку, наданому страховиком, вона була складена повторно і датована 01.12.2003р.
Доказів на підтвердження своєчасного звернення позивача до відповідача з заявою від 12.11.2003р., як і її повернення відповідачем для оформлення на спеціальному бланку, позивачем не надано.
Матеріалами справи також встановлено, що відповідачем знищено журнал реєстрації вхідної кореспонденції за 2003 рік, про що зазначено у акті позапланової інспекції щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг ВАТ “СК” “Дніпро” № 42/18-СК від 17.04.08р. (а.с. 32).
У своєму поясненні до апеляційної скарги від 20.11.2008р. позивач посилається на те, що заступник директора з безпеки руху та техніки Пуга В.В., в обов`язки якого входило ведення обліку ДТП, порушень ПДР і техніки безпеки, вчинених водіями, знаходився в період з 07 по 30 листопада у щорічній відпустці без призначення особи, яка заміщувала його на посаді.
Тільки після виходу Пуги В.В. з відпустки, як працівника, обізнаного з вимогами страхової організації щодо оформлення повідомлень про страхову подію, він 01.12.2003р. повторно подав заяву, яка була прийнята ВАТ “СК” “Оранта-Дніпро”.
Вказуючи на зазначені обставини позивач просить визнати тимчасову відсутність працівника поважною причиною пропуску строку на повідомлення страховика.
Апеляційний господарський суд вважає, що викладені обставини не можуть вважатися поважними причинами несвоєчасного повідомлення страхової організації про настання страхового випадку, оскільки відсутність робітника, на якого покладені певні обов`язки, не звільняє позивача від дотримання приписів, встановлених Законом України “Про страхування”.
Отже, докази своєчасного звернення позивача до відповідача з заявою про реєстрацію факту ДТП відсутні і встановити даний факт неможливо, позивачем не надано обґрунтування поважності причин несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку.
Відповідно до п.9 “Положення про порядок і умови проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996р. № 1175, виплата страховою організацією, тобто страховиком, страхового відшкодування здійснюється на підставі письмової заяви, довідки органів внутрішніх справ про обставини ДТП, довідки медичних закладів про термін тимчасової непрацездатності, довідки МСЄК про встановлення інвалідності у разі її виникнення.
Пунктом 18 “Положення” передбачено, що у разі настання страхового випадку страхувальник зобов`язаний надавати третім особам необхідну інформацію для ідентифікації страхувальника (ТОВ “Ерфолг”) і страховика (ВАТ “СК” “Оранта-Дніпро”), а також повідомити страховика протягом трьох робочих днів про настання страхового випадку, подати йому письмове пояснення про обставини ДТП, страховий поліс. Тільки 01.12.2003р., тобто через 22 дня після ДТП, ВАТ “Ерфолг” направив свою заяву до страховика.
Ані водій, ані інший представник ТОВ “Ерфолг” не надали ОСОБА_1 ніяких відомостей щодо страховика, до якого вона мала звернутися з заявою про одержання страхового відшкодування; не надали вони також необхідні документи для розгляду питання про виплату страхового відшкодування до ВАТ “СК” “Оранта-Дніпро” (повідомлення та письмове пояснення про обставини ДТП, страховий поліс).
Відповідно до частини 3 ст. 26 Закону України “Про страхування” рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96р. № 1175 “Про порядок і умови проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” не передбачено строків прийняття страховиком рішення про відмову у страховій виплаті.
Згідно з п.5 ст. 991 ЦК України та п.5 ст. 26 Закону України “Про страхування” від 07.03.1996р. № 85/96 підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат та страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2008р. у справі № 2/430-08 залишити без змін , апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий А.Є.Прокопенко
Суддя А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських