Справа № 423/326/13-к
Провадження № 11кп/782/1273/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2013 року. м. Луганськ
Апеляційний суд Луганської області в складі:
Головуючого: Кошелєва Б.Ф.
Суддів: Тополюк Є.В., Шмигельського І.В.
За участю секретаря: Шеховцової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження №12012030290000038 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та за зміненою апеляційною скаргою прокурора міста Первомайська Луганської області Склярова Г.Г., відносно
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Золоте-3 Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого в силу ст.89 КК України,
обвинуваченого за ст.121 ч.1 КК України,-
За участю прокурора: Повжик Л.Ф.
захисника: ОСОБА_1
обвинуваченого: ОСОБА_2
В С Т А Н О В И В :
Вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 24 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України та звільнено його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, який був обраний відносно ОСОБА_2 - скасовано.
Не погодившись з вироком суду захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурор міста Первомайська Луганської області Скляров Г.Г., приймав ший участь у розгляді справи у суді 1-ї інстанції, звернулись зі своїми апеляційними скаргами до суду апеляційної інстанції.
В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм міжнародного права, Конституції України та кримінального закону, просить апеляційний суд Луганської області скасувати вирок суду першої інстанції та по справі ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В своїй зміненій апеляції прокурор міста Первомайська, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону, просить апеляційний суд Луганської області скасувати вирок суду першої інстанції з направленням справи на новий підготовчий розгляд, т.я. обвинувальний акт затверджено прокурором, який не був уповноважений на його затвердження, процесуальним керівником по справі не призначався, по кримінальному провадженні виносилась постанова від 24.11.2012р. про призначення прокурором Гребенюка В.І., який буде здійснювати повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, але судом 1-ї інстанції у підготовчому засіданні не було звернено на це увагу.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав змінену апеляційну скаргу прокурора міста Первомайська Луганської області Склярова Г.Г. та заперечував проти доводів апеляції захисника, захисника ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію та заперечувала проти доводів апеляції прокурора, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію свого захисника та заперечував проти доводів апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вислухав у судових дебатах прокурора, захисника, обвинуваченого, останнє слово обвинуваченого, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, змінена апеляційна скарга прокурора також підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 24 липня 2013р. ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 01 лютого 2005 року приблизно о 20 годині він перебував в стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_2, де разом з ним також знаходились мешканець квартири ОСОБА_6, який на той час спав у спальній кімнаті, а також раніше знайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також знаходились в стан алкогольного сп'яніння та перебували у кухні зазначеної квартири. В цей час між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 та присутнім ОСОБА_7 на грунті особистих неприязних стосунків виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 безпідставно став висловлюватися на адресу останніх брутальною лайкою та образами, після чого схватив з кухонного столу кухонний ніж та повалив ОСОБА_2 спиною на кухонний стіл, намагаючись завдати удар в область шиї і серця останнього, але ОСОБА_2, лежачи спиною на кухонному столі під вагою тіла ОСОБА_8 встиг вивернутися всім тілом, внаслідок чого удар ножем був нанесений в ліве плече ОСОБА_2, якому таким чином були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Завдавши удару, ОСОБА_8 не припинив свої протиправні дії, маючи намір завдати ще один удар ножем по тулубу ОСОБА_2 супроводжуючи при цьому свої дії погрозами його вбити, але ОСОБА_2 перехопив праву руку ОСОБА_8 та став таким чином утримувати останнього. Після цього між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 почалася боротьба, в процесі якої ОСОБА_2, реально сприймаючи загрозу заподіяння ОСОБА_8 шкоди його життю і здоров'ю, діючи в межах необхідної оборони знайшов на столі ще один кухонний ніж, яким завдав не менш шести ударів в ліве стегно ОСОБА_8, заподіявши тому легкі тілесні ушкодження. Після цього натиск з боку ОСОБА_8 послаб, ОСОБА_2 викинув кухонний ніж, який тримав у руці, та забрав кухонний ніж із рук ОСОБА_8, але останній знову продовжив боротьбу з ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_2 тримаючи в руках ніж, який він забрав у ОСОБА_8, перевищуючи межі необхідної оборони та маючи умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_8 тяжкого тілесного ушкодження, завдав один удар ножем в область грудної клітини зліва, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження які є небезпечними для життя в момент заподіяння. В цей час із спальної кімнати вийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які припинили бійку, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_8 пішли додому, де ОСОБА_8 через деякий час звернувся за медичною допомогою.
Таким чином, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.124 КК України.
В ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 був затверджений прокурором м.Первомайська Скляровим Г.Г.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в порушення вимог ст..36, ч.1 ст.37 КПК України в матеріалах кримінального провадження і в реєстрі відсутні дані про винесення керівником відповідного органу прокуратури постанови про призначення по даному кримінальному провадженні прокурора, який буде здійснювати повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, таким чином обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.ч.1,3 ст.291 КПК України.
Керівник відповідного органу прокуратури без його призначення прокурором по даному кримінальному провадженню відповідно до вимог ч.1 ст.37 КПК України не має права самостійно здійснювати повноваження прокурора по даному кримінальному провадженню та затверджувати обвинувальний акт, тобто обвинувальний акт затверджено неуповноваженою на це особою, і відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України обвинувальний акт повертається прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.291 КПК України.
Крім того, судом 1-ї інстанції при розгляді вказаного кримінального провадження не враховано, що в ході досудового розслідування ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України, обвинувачення в ході судового розгляду справи прокурором не змінювалось. ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що він переховувався від органів досудового розслідування, був оголошений в розшук, та був затриманий на території Російської Федерації, була здійснена його екстрадиція за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.121 КК України.
Також, відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
У зв'язку з тим, що обвинувальний акт затверджено не уповноваженою на це особою, обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України висунуте з порушенням вказаного порядку і його не можна вважати відповідаючим чинному законодавству.
Крім того, в ході судового розгляду обвинувачення у суді також підтримав прокурор Скляров Г.Г., якого не було уповноважено на вчинення указаних дій.
Відповідно до вимог ст..36,37, ч.3 ст.313, ч.2 ст.341 КПК України керівник відповідного органу прокуратури може самостійно затверджувати обвинувальний акт, а також виконувати функції процесуального керівника тільки у випадках передбачених КПК України, а саме у разі прийняття такого рішення про призначення його процесуальним керівником службовою особою органу прокуратури вищого рівня, або якщо керівник відповідного органу прокуратури відмовляє у погодженні обвинувального акта зі зміною обвинувачення, яке було ініційовано прокурором, призначеним відповідно до вимог закону процесуальним керівником.
Вказані вимоги закону виконані не було, і на підставі п.3 ч.2 ст.412 КПК України вказаний вирок підлягає скасуванню, т.я. судове провадження було здійснено за відсутністю уповноваженого на те прокурора.
Згідно до ч.1 ст. 14 Європейської Конвенції про видачу правопорушників підписану 13 грудня 1957 року, ратифікованої Верховною Радою України 16 січня 1998 року, видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою вико-
нання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення,
вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, і її
особиста свобода ні з яких інших підстав не може обмежуватися, за винятком таких випадків:
a) якщо Сторона, яка її видала, на це згодна. Запит про згоду надсилається разом із документами, зазначеними у статті 12, та протоколом будь-якої заяви, зробленої виданою особою у зв'язку з відповідним правопорушенням. Згода дається, якщо правопорушення, у зв'язку з яким вона запитується, є таким, що тягне видачу відповідно до положень цієї Конвенції;
b) якщо ця особа, маючи можливість залишити територію Сторони, якій вона була видана, не зробила цього впродовж 45 днів після її остаточного звільнення або, залишивши цю територію, знову туди повернулася.
Відповідно до ч.3 ст.14 Європейської Конвенції про видачу правопорушників підписану 13 грудня 1957 року, ратифікованої Верховною Радою України 16 січня 1998 року якщо кваліфікація правопорушення, у зв'язку з яким пред'являється обвинувачення, змінюється в ході розгляду справи, видана особа може переслідуватися або засуджуватися, тільки коли кваліфікуючи ознаки нового складу правопорушення свідчать про те, що це правопорушення є таким, що тягне видачу.
Ці положення міжнародного договору судом не були враховані при розгляді кримінального провадження, що є суттєвим порушень вимог ч.ч.1,3 ст.9 КПК України, а також ст.3 КК України
Згідно до ч.1 ст.9 Конституції України міжнародні договори, які набрали чинності, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Оскільки судом першої інстанції були порушені вищезазначені норми законодавства, а також у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства, вирок суду підлягає скасуванню, з направленням кримінального провадження на новий підготовчий судовий розгляд.
Доводи захисника, що обвинувальний акт може бути повернуто безпосередньо прокурору не основані на законі, т.я. повернення обвинувального акту згідно вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України є повноваженнями суду 1-ї інстанції, апеляційному суду згідно вимог ст..407 КПК України такі повноваження не надано.
Також необґрунтовані доводи захисника, що прокурор Скляров Г.Г. не має право звертатись з апеляційною скаргою, т.я. судом 1-ї інстанції його було долучено до участі у справі, питання про його заміну судом не вирішувалось і в силу вимог п.6 ч.1 ст.393 КПК України та принципу змагальності, передбаченого п.15 ч.1 ст.7 та ст.22 КПК України, вказаний прокурор є учасником судового розгляду і має право подавати апеляційну скаргу, т.я. суд не має право обмежувати права учасників судового розгляду в обстоюванні ними своїх правових позицій.
Інші доводи апеляції захисника є передчасними, і підлягають розгляду в іншому судовому засіданні, в ході даного апеляційного провадження задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404-405, 407, 412, 419 КПК України,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити частково, змінену апеляційну скаргу прокурора міста Первомайська Луганської області Склярова Г.Г. - задовольнити, а вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 24 липня 2013 року відносно ОСОБА_2 - скасувати, з направленням кримінального провадження №12012030290000038 відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України на новий підготовчий розгляд, в той же суд, але в іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді: