СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2013 року Справа № 5002-28/3581-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Рибіної С.А.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача - Медведєв Ф.С., представник, довіреність № 3388 від 18.07.2013;
відповідача - Попов Є.В., представник, довіреність № б/н від 18.01.2013;
органу державної виконавчої служби - Дмитренко І.В., представник Державної виконавчої служби України, довіреність № 2.7-4.4.4/1778 від 17.12.2012,
розглянувши апеляційні скарги Державної виконавчої служби України та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 05 вересня 2013 року у справі № 5002-28/3581-2009 за скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (вул. Артема, 60, Київ, 04050)
в особі Філії "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" (пров. Піонерський, 3, Сімферополь, 95011)
до Приватного підприємства "Кримбумага" (Московське шосе, 11 км, Сімферополь, 95000)
про стягнення 46621249,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Кримське регіональне управління Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовної заявою до Приватного підприємства "Кримбумага" про стягнення 46621249,59 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-5/3581-2009 від 06 липня 2010 року, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.08.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2010, позов задоволено частково:
- стягнуто з Приватного підприємства "Кримбумага" на користь Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість в сумі 39938197,80 грн.;
- надана відстрочка виконання рішення до 01.01.2012 року;
- в іншій частині позову відмовлено;
- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
На виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2010 були видані накази від 02.09.2010.
06 липня 2012 року Приватне підприємство "Кримбумага" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із скаргою, в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19 червня 2012 року ВП №33095738.
Скарга мотивована тим, що, на думку заявника, державний виконавець відкрив виконавче провадження за наказом, який не відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", стягувачем суттєво порушено строк для звернення із заявою про примусове виконання наказу до органів Державної виконавчої служби та у провадженні господарського суду знаходяться заява Приватного підприємства "Кримбумага" про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2010 року у даній справі та про визнання наказу у справі №2-5/3581-2009 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим заявник вважає передчасним відкриття виконавчого провадження на підставі відповідної постанови.
У період розгляду скарги, ухвалою від 25.07.2012 господарський суд Автономної Республіки Крим зупинив стягнення за наказом від 02.09.2010 з примусового виконання рішення суду від 06.07.2010 до розгляду скарги.
На виконання ухвали суду від 12.09.2012 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
13.06.2013 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, оскільки, як вважає державний виконавець, підстави для зупинення виконавчого провадження відпали в зв`язку із розглядом скарги на дії Державної виконавчої служби України та відмовою в її задоволенні.
В подальшому державним виконавцем здійснений опис та арешт майна відповідача та винесено постанову про призначення експерта.
07 серпня 2013 року Приватне підприємство "Кримбумага" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
Скарга мотивована тим, що виконавче провадження, що зупинено, підлягає поновленню виключно у випадку відновлення судовим рішенням стягнення на підставі виконавчого документу або скасування ухвали про зупинення такого стягнення. Також скаржник зазначає, що органом державної виконавчої служби поновлено виконавче провадження тільки з посиланням на відмову у задоволенні скарги відповідача на дії виконавчої служби, в рамках провадження з розгляду якої була прийнята ухвала про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, яка сторонами не оскаржувалась.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 05.09.2013 скарга Приватного підприємства "Кримбумага" задоволена у повному обсязі:
- визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13.06.2013 про поновлення виконавчого провадження № 33095738;
- визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо опису та арешту рухомого та нерухомого майна приватного підприємства "Кримбумага", яке розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе, 11-й км, що вчинені на підставі акту від 18.06.2013;
- визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01.07.2013 про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 33095738.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Державна виконавча служба України та Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати зазначену ухвалу суду та у задоволенні скарги Приватного підприємства "Кримбумага" відмовити у повному обсязі.
Підставою для скасування зазначеного судового акту заявники апеляційних скарг вважають порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.
Свої доводи заявники апеляційних скарг обґрунтовують тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що дії державного виконавця з зупинення та поновлення виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Застосовуючи аналогію права щодо визначення норм, які регулюють порядок зупинення виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, судом не надано належної правової оцінки ухвалі суду від 30.10.2012, яка по суті припиняє необхідність зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Стягувач зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена необхідність скасування ухвали про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу або відновлення його виконання при ухваленні судового рішення за наслідками розгляду скарги на дії державного виконавця, оскільки з ухваленням рішення відпали обставини, які обумовили зупинення виконавчого провадження. Крім того, стягувач зазначає, що боржником (відповідачем) пропущений строк звернення до суду зі скаргою, який судом не поновлювався. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційних скаргах.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2013 апеляційні скарги прийняті та об`єднані в одне апеляційне провадження колегією у складі: головуючого судді Балюкової К.Г., суддів Видашенко Т.С., Рибіної С.А. та призначені до розгляду.
Склад колегії суддів з розгляду даних скарг неодноразово змінювався з поважних причин.
Розпорядженням від 05 листопада 2013 року визначений остаточний склад колегії: головуючий суддя - Рибіна С.А., судді Гоголь Ю.М., Плут В.М.
У судовому засіданні Державна виконавча служба України та Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" свої апеляційні скарги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні. До початку судового засідання від представника позивача надійшли клопотання про витребування доказів, ознайомлення з матеріалами справи, продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладення розгляду скарги у зв`язку з ненаданням для ознайомлення матеріалів справи.
Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою. До початку судового засідання надав письмові пояснення по суті спору.
Клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги судова колегія визнала таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
По-перше, позивач не довів неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні.
По-друге, позивач заявив клопотання про витребування у Державної виконавчої служби України доказів направлення відповідачеві копій документів державного виконавця.
Присутній в судовому засіданні представник Державної виконавчої служби України пояснив, що кореспонденція на адресу відповідача надсилалась виключно простою кореспонденцією, відтак належних доказів такого відправлення, крім супровідних листів, які містяться у матеріалах виконавчого провадження, не існує.
Посилання позивача на відсутність таких доказів в матеріалах справи та необхідність їх витребування та огляду не приймається судом апеляційної інстанції , оскільки копія матеріалів виконавчого провадження в повному обсязі надана на вимогу суду першої інстанції та долучена до матеріалів справи (а.с.4-157, т.9).
Зауваження позивача про ненадання матеріалів справи для ознайомлення та клопотання у зв`язку з цим про відкладення судового засідання спростовуються відміткою уповноваженого представника про ознайомлення його з матеріалами справи на заяві від 05.11.2013 з відміткою "З матеріалами справи ознайомлений 05.11.2013 Медведєв Ф.С.", тому клопотання про відкладення залишається судовою колегією без задоволення.
У зв`язку з вищевикладеним, не підлягає задоволенню і клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Постановою від 19.06.2012 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 33095738 з виконання наказу, виданого господарським судом Автономної Республіки Крим 02.09.2010 з метою примусового виконання рішення суду від 06.07.2010 про стягнення з Приватного підприємства "Кримбумага" на користь Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість в сумі 39938197,80 грн.
Ухвалою господарський суд Автономної Республіки Крим від 25.07.2012 у справі № 2-5/3581-2009 зупинено стягнення за наказом господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.09.2010 у справі № 2-5/3581-2009, що стало підставою для винесення державним виконавцем 12.09.2012 постанови про зупинення виконавчого провадження.
Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13.06.2013 виконавче провадження поновлено з посиланням на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2012 по справі №2-28/3581-2009, якою в задоволенні скарги Приватного підприємства "Кримбумага" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовлено.
Після чого, відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України здійснені наступні дії:
- 18.06.2013 складений акт опису й арешту рухомого та нерухомого майна боржника, яке розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Московське шосе, 11-й км.;
- 01.07.2013 винесено постанову про призначення експерта - суб`єкта оціночної діяльності.
Відповідач (боржник) вважає, що виконавче провадження поновлено безпідставно, постанова про поновлення виконавчого провадження та постанова про призначення експерта-суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні є незаконними, а дії щодо опису та арешту рухомого та нерухомого майна боржника - неправомірними.
Дані обставини стали підставою для звернення відповідача зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
Ухвалою суду першої інстанції вказана скарга задоволена повністю.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з наступним.
Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (далі - Закон).
Виконавче провадження підлягає зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (стаття 37 Закону).
Зупинення виконавчого провадження, згідно з частиною 2 статті 39 Закону триває до закінчення строку дії обставин, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження.
Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача (частина 5 статті 39 Закону).
За приписами Господарського процесуального кодексу України існують тільки дві підстави зупинення стягнення на підставі виконавчого документу:
- застосування заходів забезпечення позову в порядку статей 66-67 Господарського процесуального кодексу України;
- зупинення виконання судового рішення в порядку статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту ухвали суду від 25.07.2012 вбачається, що фактично суд за власною ініціативою застосував заходи забезпечення позову, які передбачені абзацом 5 частини першої статті 67 Господарського процесуального кодексу України на стадії виконавчого провадження.
Відсутність посилання суду в ухвалі від 25.07.2012 на норми цих статей не є підставою вважати, що суд керувався іншими нормами чинного законодавства.
Згідно частини третьої статті 67 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено, однак ухвала суду від 25.07.2012 не оскаржувалася сторонами.
Відповідно до положень статті 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що виконавче провадження, що зупинено на підставі ухвали суду про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, підлягає поновленню після скасування забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали.
Ухвала суду про скасування забезпечення позову судом також не виносилася.
З матеріалів справи також вбачається, що ухвала суду першої інстанції від 25.07.2012 про зупинення стягнення за наказом учасниками судового процесу у встановленому законом порядку не оскаржувалась, та не скасована, доказів протилежного сторонами та органом державної виконавчої служби суду не надані.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що доводи заявників апеляційних скарг про відсутність необхідності скасування ухвали суду від 25.07.2012 у зв`язку з втратою законної сили зупинення виконання, є такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства, тому не підлягають врахуванню.
Таким чином, посилання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2012 по справі № 2-28/3581-2009 про відмову у задоволенні скарги, як підставу для закінчення дії ухвали про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу від 25.07.2012 є помилковим, а дії з поновлення виконавчого провадження не відповідають вимогам частини п`ятої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
За приписами частини четвертої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.
Оскільки поновлення виконавчого провадження визнано судом неправомірним, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про визнання неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо опису та арешту рухомого та нерухомого майна відповідача (боржника) та визнання недійсною постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01.07.2013 про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 33095738.
Таким чином, судова колегія визнає, що скарга Приватного підприємства "Кримбумага" на дії державного виконавця підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заявники апеляційних скарг також зазначають, що відповідачем (боржником) був пропущений строк звернення до господарського суду з відповідною скаргою, який не поновлений судом.
Судова колегія не приймає до уваги вказаний довід з тих підстав, що прийняття скарги до розгляду по суті свідчить про фактичне поновлення судом строку звернення з такою скаргою. Посилання скаржника на відсутність ухвали про поновлення строку звернення зі скаргою не приймається судом, оскільки винесення ухвали є обов`язковим тільки у випадку відмови суду у відновленні пропущеного строку.
Відсутність відомостей щодо поновлення такого строку в ухвалі суду про прийняття скарги до розгляду є порушенням з боку суду першої інстанції, однак воно не тягне за собою обов`язкове скасування ухвали суду, яка винесена за результатами розгляду скарги.
Посилання заявників апеляційних скарг на підписи працівників боржника на акті опису й арешту майна, що свідчать про його обізнаність щодо поновлення виконавчого провадження, є хибним, оскільки ці докази не є належними та допустимими в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання заявника апеляційної скарги (позивача) про витребування доказів надіслання відповідачу (боржнику) відділом примусового виконання рішень суду Державної виконавчої служби України постанови про відновлення виконавчого провадження та інших документів задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначалось вище, вони містяться у томі 9 справи.
Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, апеляційні скарги Державної виконавчої служби України та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволенню не підлягають.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Державної виконавчої служби України та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2013 року у справі № 5002-28/3581-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя С.А. Рибіна
Судді Ю.М. Гоголь
В.М. Плут
Розсилка:
1. Приватне підприємство "Кримбумага" (Московське шосе, 11 км, Сімферополь, 95000).
2. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (вул. Артема, 73, Київ, 04053).
3. Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (вул. Артема, 60, Київ, 04050).
4. Філія "Кримське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" (пров. Піонерський, 3, Сімферополь, 95000).