Справа № 752/3504/13-к

Провадження №: 1/752/205/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.,

суддів Новака А.В., Пасинок В.С.,

при секретарях Коруні О.В., Гайдамаці Д.Л.,

за участю прокурорів Збаравської Н.В., Правдивець А.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області, Дергачівського району, с. Солоницевка, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимого:

13.03.1990 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 140,ч. 2 ст. 206, ст. 42 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

29.07.1994 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 215-3 КК України на 3 роки позбавлення волі;

01.04.1998 року Жовтневим районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 143, ч. 3 ст. 222, ст. 191,ч. 1 ст. 194, ч. 2 ст. 196-1, ст. 42 КК України на 4 роки позбавлення волі;

18.07.2006 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 206 КК України на 6 років 3 місяці позбавлення волі;

08.12.2009 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 358,70 КК України на 5 років позбавлення волі, та згідно ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

встановила:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 19.00 год., знаходився по проспекту Науки, 171 в м. Києві, та разом з ОСОБА_3 вживали спиртні напої.

В ході спільного розпиття спиртного, між ними виникла сварка. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, будучи ображений діями ОСОБА_3, який забруднив його одяг, умисно з метою протиправного заподіяння смерті, почав наносити останньому множинні удари руками та ногами по тулубу, голові, грудній клітині та іншим частинам тіла, а також став стрибати двома ногами на грудній клітині потерпілого. В результаті нанесених тілесних ушкоджень, які мають прижиттєвий характер, потерпілий ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав. Відмітив, що справа сфальсифікована працівниками міліції. Приїхав до м. Києва на автомобілі ще у 2010 році. У нього викрали документи з сумкою. 12.10.2012 року був очевидцем ДТП з участю працівників міліції. З ОСОБА_4 у нього неприязні стосунки, оскільки останній заставляв його працювати без оплати, лише за їжу. Автомобіль у нього не викрадав і в м. Жашків його не затримували. Особи по прізвище ОСОБА_3 він не знає. На досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи слідства, психологічний та фізичний тиск. На досудовому слідстві себе оговорив. Адвокат був присутній формально і не здійснював функцій його захисту, оскільки був заодно з працівниками міліції. Всі слідчі дії за його участю проведені із порушення вимог закону та його процесуальних прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві не був, а знаходився в автомобілі на трасі Київ-Обухів. При проведенні відтворення обстановки і обставин події, його орієнтували, що говорити, і де слід показувати. Свідок ОСОБА_5 є бомжом і показання дає під диктовку працівників міліції і його обмовив, оскільки працівники міліції пропонували і давали йому певні блага, а тому їх не слід брати до уваги.

Не дивлячись на невизнання своєї вини у вчиненні злочину, вина підсудного в повній мірі доведена зібраними та безпосередньо дослідженими судом доказами.

Так, ОСОБА_2 будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного, з участю адвоката,(т.2 а.с.25-32) показав, що з покійним по імені ОСОБА_3, познайомився ІНФОРМАЦІЯ_2 у Голосіївському районі в районі «Корчувате» на зупинці. Він був одягнений у ризі, скуфійці, тобто церковному одязі, оскільки раніше працював у церкві. ОСОБА_3 був одягнений у жилетку, дві курточки і спортивну шапку. Пригадує, що у ОСОБА_3 було багато запальничок. ОСОБА_3 запропонував випити, що разом і зробили. Пізніше здали металобрухт, який був у ОСОБА_3, і пішли в район залізничного вокзалу, знову випили. Половина грошей від пожертвувань, які він збирав, була у ОСОБА_3, і він попросив його повернути, на що той відмовився. ОСОБА_3 схопив його за ризу і потягнув в калюжу, де борсалися.

Після цього, він взяв ОСОБА_3 за комір і стягнув на інший бік дороги, до мосту де почав бити, оскільки той не повертав гроші. Бив руками і ногами по усіх частинах тіла, голови, ударів наніс дуже багато. Навіть праву руку свою пошкодив, якою наносив удари ОСОБА_3. Після стрибав йому на грудній клітці. Найбільше ударів наніс в область голови, може 15-16. Тіло залишив лежати на спині, тобто обличчям догори, ноги у напрямку до мосту, а головою в бік, де закінчується міст.

Після цього він направився до ларьків, де жінки, які торгували, надали йому медичну допомогу, та дали води вмитися. Він їм сказав, що побився і можливо вбив чоловіка. Після цього, він знову повернувся до тіла ОСОБА_3 і бив ще ногами у грудну клітку, проте перед цим пробував пульс, і його не було відчутно, то фактично бив мертву людину. Ніяких речей у ОСОБА_3 не забирав, а плейєр, який залишив у ларьку одній з продавщиць, ОСОБА_3 дав йому, коли вони познайомилися на зупинці, тобто це річ була уже його.

Місце, де наносив удари може показати.

Почав бити ОСОБА_3, тобто наносити перші удари, за те, що він схопив його за ризу і потягнув в багнюку, забруднив одяг. Мета побиття, мотив, - оскільки ОСОБА_3 вимазав його у багнюці, а тому він розгнівався. Яких наслідків бажав, не може пояснити.

Пізніше рясу і скуфійку спалив. Працював вантажником у приватного підприємця на «Корчуватому», а оскільки він не платив, забрав у нього машину «Волгу» і поїхав у м. Жашків.

Вищезазначені, першочергові, після затримання, показання ОСОБА_2, в якості підозрюваного, з участю адвоката, суд бере до уваги, визнає правдивими і такими що узгоджуються з іншими доказами безпосередньо дослідженими судом. Зізнавальні, детальні та грунтовні показання підозрюваного про обставини вбивства потерпілого ОСОБА_3, додатково підтверджуються рядом доказів, і свідчать про їх правдивість.

Так, як видно з протоколу та безпосередньо переглянуто судом відеозапис слідчої дії, під час проведення відтворення обстановки та обставин події (т.2 а.с. 37-43), з участю адвоката, підозрюваний ще раз, уже безпосередньо на місці детально розповів та показав про обставини вбивства ОСОБА_3

В подальшому, показання в якості підозрюваного, ОСОБА_2 підтвердив під час допиту як обвинувачений, з участю адвоката. (т.2 а.с. 46).

На підтвердження показань ОСОБА_2, які він давав на досудовому слідстві і які суд визнає правдивими та бере до уваги, в судовому засідання дав свідчення свідок ОСОБА_5 Останній показав,що з ОСОБА_2 познайомився восени 2011 року в м. Києві, працювали на будівництві. Він також разом з ОСОБА_2 пізніше працювали у приватного підприємця, вантажили фрукти. Ночували у лісі. ОСОБА_2 як правило був спокійний, але проявляв агресію коли вживав спиртне, носив бороду та вуса. ОСОБА_2 впізнав по фотографії, яку показали в міліції. Показання на досудовому слідстві давав правдиві і їх підтримує. Після оголошення показань, відмітив, що ОСОБА_2 був у попівській рясі, але не бачив, як він її одягав, казав що працював св»ящеником.

Пам»ятає, як ІНФОРМАЦІЯ_2, після розпиття спиртного, ОСОБА_2 відлучився, а потім з»явився у рясі, та з невідомим чоловіком, на вигляд 50 років. Спільно вживали спиртне і він посварився з ОСОБА_2, той його вдарив і він втік за гаражі. Потім звідти спостерігав, як ОСОБА_2 наносить удари в різні частини тіла та голову, незнайомому чоловікові. Про те що сталося, дізнався наступного дня, але боявся ОСОБА_2 і нікому не розповідав.

Свідок ОСОБА_6, суду пояснила, що. Працювала на проспекті Науки в м. Києві, в торговому павільйоні. В один з вечорів восени 2011 року прийшов до торгової точки чоловік в одязі монаха, брудний, не доглянутий. Сказав, що кулаком вбив чоловіка, це відбулося біля мосту та піде викличе міліцію. Перед цим він заходив в інший кіоск, і продавець ОСОБА_7 зливала йому воду на руки.

Під час проведення впізнання по фотографіях, на досудовому слідстві, вказала на чоловіка схожого, але людина на фото була молода. У підсудному не впізнає чоловіка, в одязі монаха.

Вищезазначені показання частково підтверджують показання ОСОБА_2, які той давав на досудовому слідстві як підозрюваний та обвинувачений, з приводу того, що після побиття ОСОБА_3, направлявся до торгових ларьків та спілкувався з продавцями.

Суд критично ставиться до показів даного свідка в тій частині, що остання не впізнала у підсудному чоловіка, якого бачила ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки опис, який вона наводила як слідчому, співпадає з описом чоловіка, на який вказували в тому числі і свідки ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 Крім того, слід вказати, що з моменту описаних свідком ОСОБА_6 подій, пройшов тривалий час, невідомого їй раніше чоловіка вона бачила незначний проміжок часу, в темну пору, крім того, як вбачається із зібраних матеріалів справи, ОСОБА_2 вів бродяжницький спосіб життя, був неохайним та брудним станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, а на день розгляду справи в суді його вигляд змінився у зв'язку із змінами умов його життя та зміною в зовнішності підсудного (стрижка, відсутність бороди та вусів, тощо).

Враховуючи викладене у сукупності, в тому числі дані протоколу впізнання свідком ОСОБА_6 підсудного ОСОБА_2 в ході досудового слідства, суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 за описаних свідком обставин остання бачила саме ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що працював оператором на АЗС. Пригадує, що десь 2 роки тому, восени, під»їхали двоє осіб на велосипедах, та щось повідомили оператору. Той попросив піти подивитися. Підійшовши, помітив що лежить чоловік, який не подавав ознак життя. Бачив також чоловіка в одязі монаха, який переходив дорогу, взяв сумку і пішов по мосту, обличчя не помітив.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що восени 2011 року, працювали на Столичному шосе, він машиніст бурової установки. Коли виходив подивитися на бурову, бачив чоловіка одягненого у щось довге, але одягу не бачив.

Свідок ОСОБА_11, який на розгляд справи на з»явився і у зв»язку з невиконанням приводів та судових доручень, його явка була визнана неможливою, що стало підставою прийняття рішення про оголошення показань, на досудовому слідстві показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 20 год. 00 хв. вона, перебуваючи в операторській АЗС №1, що по пр-ту Науки, 171 в м. Києві, побачила невідомого чоловіка, який рухався у напрямку залізничного переїзду. Особа була вдягнена в одяг темного кольору, шапку та мав темну бороду, зовні нагадував священнослужителя, раніше та після даних подій вона його більше не бачила. Чоловіку на вигляд було приблизно 35-40 років.

Через приблизно 15 хв. невідомий пройшов у зворотному напрямку. Приблизно о 22.00 год. дві невідомі особи їй повідомили, що на початку мосту лежить невідома особа, обличчя якої все в крові та яка не подає ознаки життя. Вона повідомила про це ОСОБА_12, після чого вони викликали співробітників міліції. (т.1 а.с.184-185).

Свідок ОСОБА_7, яка на розгляд справи на з»явилася і у зв»язку з невиконанням приводів та судових доручень, її явка була визнана неможливою, що стало підставою прийняття рішення про оголошення показань, на досудовому слідстві показала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 21.00 годині до віконця кіоску, де вона працювала продавцем, і який розташований по пр. Науки, 102 в м. Києві, підійшов раніше невідомий їй чоловік, який був одягнений в церковну рясу, на голові був ковпак «батюшки», на шиї був хрест сріблястого кольору. На вид особі приблизно 45-50 років, зріст 175-180 см., худорлявої статури, волосся середнє русяве, не голений. Даний чоловік попросив у неї стакан води та вмитись, що вона і зробила. Чоловік їй пояснив, що на нього напали три особи, від двох він відбився і ті втекли. Одного з нападників він вдарив і той знаходиться біля мосту. Права рука у чоловіка була пошкоджена. Після того як невідомий вмився, вона перев'язала йому руку еластичним бинтом. Після надання допомоги невідомий пішов у напрямку залізничного переїзду, при цьому невідомий залишив біля кіоску пакет з плеєром «Panasonic», який вона залишила у себе з наміром в подальшому повернути (т.1 а.с.191-192).

Будучи допитаною в судовому засіданні в іншому складі суду, свідок дала аналогічні показання, при цьому на запитання прокурора відмітила, що підсудний саме та особа (т.4 а.с.94-95).

Свідок ОСОБА_8, яка на розгляд справи на з»явилася і у зв»язку з невиконанням приводів та судових доручень, її явка була визнана неможливою, що стало підставою прийняття рішення про оголошення показань, на досудовому слідстві показала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08.00 год. вона прийшла на роботу, а саме магазину «Фуршет», що розташований по вул. Інженерній,1 в м. Києві о 08.00 ранку. О 17.00 год. у приміщенні магазину вона помітила громадянина на вигляд років 40-45, був не поголений, невелика борода, на зріст 180-185 см, одягнений у чорні туфлі, чорні брюки, на ньому була ряса нижча колін, на голові була шапка чорного кольору як у священників, також на рясі була жилетка чорного кольору. Одяг був неохайний, брудний. Вона звернула на нього увагу у зв'язку з тим, що священик купляв пиво та розраховувався дрібними грошима по 1, 2 гривні. Був брудний та неохайний. Поспілкувавшись з нею, вказаний чоловік пішов з магазину у невідомому їй напрямку, при цьому від чоловіка вона відчула запах алкоголю, розмовляв він на «суржику», при цьому більше слів було українських і деякі російські.

Крім наведених вище доказів, які узгоджуються між собою, вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується:

- даними протоків огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2 з фототаблицею до нього та додаткового огляду місця події від 18.10.2011 року з фототаблицею до нього, згідно яких під час огляду місця події було виявлено труп із великою кількістю тілесних ушкоджень, сліди бурого кольору, інші речі, в тому числі загиблого (т. 1 а.с. 33-52, а.с. 57-68), даними протоколу огляду місця події від 18.10.2011року з фототаблицею до нього, під час якого було виявлено та вилучено у свідка ОСОБА_7 плеєр, який їй залишив підсудний (т. 1 а.с. 69-72);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 6604 від 02.12.2011 року, згідно яких при судово-медичній експертизі ОСОБА_2, 1967 р.н., у останнього виявлене тілесне ушкодження у вигляді закритого підголовчастого консолідованого перелому 5-ої п'ясної кістки правої кисті. Вказане ушкодження спричинене тупим предметом, могло утворитись ІНФОРМАЦІЯ_2 та відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (т. 1 а.с. 174-177), даними висновку дактилоскопічної експертизи № 667 від 19.10.2011 року, згідно яких придатний слід пальця руки, виявлений на диску, який знаходився в плеєрі, розміром 19х20 мм, залишений не ОСОБА_7, а іншою особою. (т. 1 а.с. 76-83), даними висновку дактилоскопічної експертизи № 113/д від 07.12.2011року, згідно яких відбитки пальців рук у дактилокарті трупа виявленого ІНФОРМАЦІЯ_2 по пр. Науки,171 в м. Києві належать громадянину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( т. 1 а.с. 89-96), даними висновку дактилоскопічної експертизи №123/д від 05.01.2012 року, згідно яких слід пальця розміром 19х20 мм, вилучений з диску, який знаходився у СД -плеєрі « Panasonic», який вилучено у ОСОБА_7, залишено великим пальцем лівої руки ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 106-123);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 148/3308 від 14.01.2012 року, згідно яких при дослідженні трупу ОСОБА_3, 1953 р.н., виявлено: А) а) ділянка садни з внутрішньо шкіряним крововиливом на його фоні, забійна рана (рана №1) в потиличній ділянці; ділянки садни, садни, крововиливи та дев'ять забійних ран (рани №№2-10) в тім'яній ділянці; ділянка садни з переважним збиванням волосся в його зоні, з двома забійними ранами (ранами №№11, 12), п'ятьма поверхневими рваними ранами (рани №№13-17) та більш глибшими подряпинами на його фоні у лобно-скроневій ділянці з ліва - на волосистій частині голови; крововилив в м'які тканини голови відповідають виявленим пошкодженням; переломи кісток склепіння та основи черепа з початком лінії перелому на лівій тім'яній кістці; невеликий обмежено - дифузний субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні правої тім'яної долі; б) крововилив та забійна рана (рана № 18) у лобній ділянці; крововилив з трьома забійними ранами (ранами №№ 19-21) та трьома поверхневими різаними ранами (ранами №№ 22-24) на його фоні в скуло-скриньовій-орбітальній ділянці з ліва; крововилив на склярі лівого ока; синець з забійною раною (раною №25) на його фоні на повіках правого ока; ушкодження очного яблука правого ока темно-червоним крововиливом, який окутує його на його склярі; клаптева поверхнева різана рана (рана № 26) у лівій щічній ділянці; синець у проекції лівого кута нижньої щелепи; синець у правій привушній ділянці; забійна рана (рана № 27) в ділянці правої нісогубної складки; забійна рана (рана № 28) на верхній губі з крововиливом на слизову оболонку губи відповідно їй; забійна рана (рана № 29) на нижній губі, перелом нижньої щелепи відповідно їй - на обличчі. Б) перелом грудини, множинні переломи ребер з обох сторін по переднім і заднім анатомічним лініях, переважно з пошкодженням передстіночної плеври; забій жирової клітковини переднього середостіння; розриви перикарда, серця та легень; кров у плевральних порожнинах та порожнинах перикарда (загалом біля 800 мл); крововилив у параартальну клітковину на рівні грудного відділу аорти; крововилив в ділянці зв'язочного апарату легенів та по ходу міждолевої вирізки лівої легені; В) садни в поперековій області; внутрішньо шкіряні крововиливи переважно зливного характеру у лівій сідничній області - на спині; Г) синець, садни та подряпини на правій руці; синець та дві різані рани (рани №№ 30-31) на лівій руці; Д) садни, синці, внутрішньо шкіряні крововиливи зливного характеру на лівій нозі; садни та внутрішньо шкіряні крововиливи на правій нозі; Е) нерівномірно понижене кровонаповнення внутрішніх органів; шунтування кровоточу у нирках, полосчаті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця - ознаки шоку. Смерть ОСОБА_3, 1953 р.н., настала від закритої травми грудей з переломом грудини, ребер, пошкодженнями серця, легенів та шоку, на що вказує вищеописане у п.п. 1 Б),Е). Враховуючи характер, зовнішній вигляд та локалізацію пошкоджень, інтенсивність крововиливів та їх забарвлення в області пошкоджень, дане судово-гістологічне дослідження (відсутність видимої кліткової реакції в області пошкоджень), дані медико-криміналістичного дослідження можливо вважати, що:

а) всі пошкодження мають прижиттєвий характер; б) пошкодження, описані у п.1Б), котрі зумовили настання смерті, виникли від дії тупого предмету за механізмом удару зі здавлюванням, незадовго (до 30-40 хвилин) до настання смерті; в) різані рани та подряпини виникли від дії гострого (гострих) предмета (предметів), наділеними ріжучими властивостями, у ті ж часові строки; г) решта пошкоджень (забійні та поверхневі рвані рани, ділянки осаднення, садни, синці, внутрішньо шкіряні крововиливи, переломи кісток склепіння та основи черепа, обмежено - дифузний субарахноїдальний крововилив на правій тім'яній частці) виникли від неодноразового впливу тупих предметів, як з переважаючою, так і з обмеженою контактуючою поверхнею (подовженою, з ребром та особливість якої не відобразились), за механізмом удару, у ті ж часові строки. Враховуючи ступінь вираженості трупних проявів на момент огляду трупа на місці події, причину смерті, а також умови та місце знаходження трупа, можна припускати, що вірогідна давність настання смерті може складати близько 2-3 годин з моменту огляду трупа на місці події. Враховуючи давнину настання смерті потерпілого, а також характер та давнину завданих йому тілесних ушкоджень, можна вважати, що вони могли утворитися в термін та при обставинах, указаних в постанові слідчого. Пошкодження, описані у п.1 Б), комплекс яких сформував закриту травму грудей з переломами грудини, ребер, пошкодженнями серця, легенів та шоком мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя), перелом кісток склепіння та основи черепа має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя), пошкодження очного яблука правого ока має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм втрати органу), субарахноїдальний крововилив на правій тім'яній частці неможливо оцінити у зв'язку з неясністю ісходу, перелом нижньої щелепи має ознаки ушкодження середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я), решта ушкоджень мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Між пошкодженнями, завданих ОСОБА_3, комплекс яких сформував закриту травму грудей та настанням його смерті мається прямий причино-слідчий зв'язок. У крові від трупа ОСОБА_3,1953 р.н., виявлено етиловий спирт у концентрації 1,98 промілє, що свідчить про те, що ОСОБА_3 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Виявленні пошкодження не могли утворитися при падіння «з висоти власного зросту». Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень, причин смерті потерпілого, мало ймовірно, що ОСОБА_3 міг самостійно пересуватися після завдання йому наявних тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень можна припускати, що в область голови було заподіяно не менше двадцяти травмуючих ушкоджень; в область грудей було заподіяно як мінімум одне травмуюче ушкодження; в область спини було заподіяно не менше двох травмуючих ушкоджень; в область рук було заподіяно не менше шести травмуючих ушкоджень; в область ніг було заподіяно не менше трьох травмуючих ушкоджень. Заподіяння ОСОБА_3 самому собі виявлених тілесних ушкоджень виключається. Враховуючи виявлений вміст порожнини шлунку трупа ОСОБА_3, а також наявність середнього алкогольного сп'яніння, можна допустити, що потерпілий вживав змішаний характер їжі приблизно за 1-2 години до настання смерті (т 1 а.с. 150-153).

- згідно даних висновку судово-медичної (медико-криміналістичної) експертизи № 295-МК від 29.12.2011 року, при дослідженні одягу та взуття трупа ОСОБА_3 відмічається розрив тканини і ділянці верхнього краю лівої нагрудної кишені куртки від ривка зі зміщенням вправо вперед відносно тіла потерпілого. На інших предметах одягу - 2 сорочках, жилеті, тенісці, 2 брюках, трусах, шкарпетці та парі кросівок «свіжих» пошкоджень від події, що мала місце, не відмічається. На всіх згаданих предметах маються нашарування ґрунту (т. 1 а.с. 159-168).

Аналізуючи вищезазначені, безпосередньо досліджені судом докази в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого з п.п. 4, 6 ч.2 ст.115 КК України, на ч.1 ст. 115 КК України, оскільки інкриміновані обвинуваченому кваліфікуючі ознаки: вбивство з особливою жорстокістю та корисливих мотивів, в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшло.

Приймаючи таке рішення, суд враховує, що за змістом закону, вбивство з корисливих мотивів має місце тоді, коли винна особа, позбавляючи життя потерпілого, прагне досягти у зв»язку з цим будь-якої матеріальної вигоди для себе чи своїх близьких. Для кваліфікації дій за п.6 ч.2 ст. 115 КК України необхідно, щоб корисливий мотив виник до початку здійснення умисного вбивства або в процесі позбавлення життя потерпілого. При цьому немає значення, чи досягла винна особа тієї матеріальної вигоди, якої прагнула позбавляючи життя потерпілого.

Як видно з показань ОСОБА_2, як підозрюваного та обвинуваченого, які той давав на досудовому слідстві і які суд бере до уваги, він сказав ОСОБА_3 повернути йому гроші, які належали йому, і на відмову останнього, коли той кинув його у багнюку, будучи ображеним на ОСОБА_3 за те що вимазав його, почав наносити тому удари. Що стосується плейєра, який залишив у продавця кіоску, то його йому подарував ОСОБА_3 при зустрічі. Доказів, які могли би спростувати показання обвинуваченого, під час досудового розслідування не було здобуто і в судовому засіданні додаткових прокурором не надано.

Враховуючи викладене, з обвинувачення ОСОБА_2 слід виключити кваліфікуючу ознаку вбивство з корисливих мотивів.

Крім того, колегія суддів вважає, що в ході судового розгляду кримінальної справи не здобуто доказів того, що вбивство ОСОБА_2 вчинив з особливою жорстокістю.

Умисне вбивство може визнаватися вчиненим з особливою жорстокістю лише в тому разі, коли позбавлення життя потерпілого супроводжувалося заподіянням йому чи його близьким особливих страждань і це охоплювалося умислом винного.

Як вбачається з показань ОСОБА_2, які він давав на досудовому слідстві, він, наносячи велику кількість ударів потерпілому ОСОБА_3, не думав цим самим спричинити потерпілому особливі страждання.

Нанесення потерпілому в процесі позбавлення його життя великої кількості тілесних ушкоджень, при відсутності наміру винного спричинити потерпілому особливі страждання, як в даному випадку, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_2, спрямованих на умисне заподіяння смерті іншій особі, кваліфікуючої ознаки особлива жорстокість.

Показання підсудного ОСОБА_2 з приводу того, що він не причетний до вбивства потерпілого ОСОБА_3, та що показання на досудовому слідстві в якості підозрюваного, обвинуваченого в тому числі під час відтворення обстановки та обставин події, він надавав в результаті застосування до нього недозволених методів слідства, суд не бере до уваги та відкидає.

Слід відмітити, що надані ОСОБА_2 покази як підозрюваним, обвинуваченим та під час проведення відтворення обстановки та обставин подій в ході досудового слідства, згідно яких останній за участю захисника повідомляв обставини вчинення ним вбивства (т. 2 а.с. 25-32, 37-43, 46-47) є логічними, послідовними та в повній мірі узгоджуються із іншими наведеними у вироку доказами, зокрема, як показаннями свідків, так і даними письмових доказів, в тому числі висновків експертиз. В ході досудового слідства порушень прав чи інтересів ОСОБА_2 допущено не було, всі слідчі дії із ОСОБА_2 проводились за участю захисників. Факти застосування до ОСОБА_2 недозволених методів слідства, свого підтвердження не знайшли, про що відображено в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи.

Покази підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні, щодо його непричетності до вчинення вбивства є неправдивими, і як вважає колегія суддів, направлені на введеня суду в оману та розцінюється, як спроба уникнути відповідальності за вчинене.

Аналізуючи безпосередньо досліджені докази в сукупності, суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Суд вважає, що в даному випадку має місце саме вбивство, а не заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого настала смерть потерпілого. До такого висновку колегія суддів надійшла ретельно дослідивши докази та виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого злочину. Про те що умисел підсудного був направлений на вбивство потерпілого, свідчить значна кількість ударів які він наніс в тулуб та голову потерпілого, крім того, вчиняв стрибки на грудній клітині потерпілого, що привело до перелому грудини, множинних переломів ребер з обох сторін, розриву пекарди, серця та легень, та інших пошкоджень, котрі зумовили смерть, про що свідчить висновок судово - медичної експертизи, який досліджувався судом.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 15.10.2011, приблизно о 19.00 знаходячись по пр.-ту Науки, 171 в м. Києві, після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою заволодіння чужим майном скоїв розбійний напад відносно гр.-на ОСОБА_3. Реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, ОСОБА_2 наніс гр.-ну ОСОБА_3 удари руками та ногами по тулубу, голові, грудній клітині та іншим частинам тіла, а також став стрибати двома ногами на груднів клітині потерпілого, при цьому незаконно, протиправно став вимагати від ОСОБА_3 віддати йому майно. ОСОБА_3, воля якого повністю була подавлена в результаті нанесення тілесних ушкоджень, впав на землю, а ОСОБА_2, не припиняючи своїх злочинних дій, продовжував наносити удари руками та ногами по різних частинах тілах ОСОБА_3, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, що в подальшому спричинили смерть ОСОБА_3, яка настала 15.10.2011.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 148/3308 від 14.01.2012 при дослідженні трупу ОСОБА_3, 1953 року народження виявлено :

А) а) ділянка садни з внутрішньо шкіряним крововиливом на його фоні, забійна рана (рана №1) в потиличній ділянці; ділянки садни, садни, крововиливи та дев'ять забійних ран (рани №№2-10) в тім'яній ділянці; ділянка садни з переважним збриванням волосся в його зоні, з двома забійними ранами (ранами №№11, 12), п'ятьма поверхневими рваними ранами (рани №№13-17) та більш глибшими подряпинами на його фоні у лобно-скроневій ділянці з ліва - на волосистій частині голови; крововилив в м'які тканини голови відповідають виявленим пошкодженням; переломи кісток склепіння та основи черепа з початком лінії перелому на лівій тім'яній кістці; невеликий обмежено - дифузний субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні правої тім'яної долі;

б) крововилив та забійна рана (рана № 18) у лобній ділянці; крововилив з трьома забійними ранами (ранами №№ 19-21) та трьома поверхневими різаними ранами (ранами №№ 22-24) на його фоні в скуло-скриньовій-орбітальній ділянці з ліва); крововилив на склярі лівого ока; синець з забійною раною (раною №25) на його фоні на повіках правого ока; ушкодження очного яблука правого ока темно-червоним крововиливом, який окутує його на його склярі; клаптева поверхнева різана рана (рана №26) у лівій щічній ділянці; синець у проекції* лівого кута нижньої щелепи; синець у правій привушній ділянці; забійна рана (рана№27) в ділянці правої нісогубної складки; забійна рана (рана №28) на верхній губі з крововиливом на слизову оболонку губи відповідно їй; забійна рана (рана №29) на нижній губі, перелом нижньої щелепи відповідно їй - на обличчі.

Б) перелом грудини, множинні переломи ребер з обох сторін по переднім і заднім анатомічним лініях, переважно з пошкодженням передстіночної плеври; забій жирової клітковини переднього середостіння; розриви перикарда, серця та легень; кров у плевральних порожнинах та порожнинах перикарда (загалом біля 800 мл.); крововилив у параартальну клітковину на рівні грудного відділу аорти; крововилив в ділянці звязочного апарату легенів та по ходу міждолевої вирізки лівої легені;

В) садни в поперековій області; внутрішньо шкіряні крововилив переважно зливного характеру у лівій сідничній області - на спині;

Г) синець, садни та подряпини на правій руці; синець та дві різані рани (рани№№30-31) на лівій руці;

Д) садни, синці, внутрішньо шкіряні крововиливи зливного характеру на лівій нозі; садни та внутрішньо шкіряні крововиливи на правій нозі;

Е) нерівномірно понижене кровонаповнення внутрішніх органів;шунтування кровоточу у нирка, полосчаті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця - ознаки шоку.

2(14). Смерть ОСОБА_3, 1953 р.н., настала від закритої травми грудей з переломом грудини, ребер, пошкодженнями серця , легенів та шоку, на що вказує вищеописане у п.п. 1 Б),Е).

3(17,13). Враховуючи характер, зовнішній вигляд та локалізацію пошкоджень, інтенсивність крововиливів та їх забарвлення в області пошкоджень, дане судово-гістологічне дослідження (відсутність видимої кліткової реакції в області пошкоджень), дані медико- криміналістичного дослідження можливо вважати, що:

а) всі пошкодження мають прижиттєвий характер;

б) пошкодження, описані у п.ІБ), котрі зумовили настання смерті, виникли

від дії тупого предмету за механізмом удару зі здавлюванням, незадовго (до 30-40

хвилин) до настання смерті;

в) різані рани та подряпини виникли від дії гострого (гострих) предмета

(предметів), наділеними ріжучими властивостями, у тіж часові строки;

г) решта пошкоджень (забійні та поверхневі рвані рани, ділянки осадненн„, садни, синці, внутрішньо шкіряні крововиливи, переломи кісток склепіння та основи черепа, обмежено - дифузний субарахноїдальний крововилив на правій тім'яній частці) виникли від неодноразового впливу тупих предметів , як з переважаючою, так і з обмеженою контактуючою поверхнею (подовженою, з ребром та особливість якої не відобразились), за механізмом удару, у тіж часові строки;

4(15). Враховуючи ступінь вираженості трупних проявів на момент огляду трупа на місці події, причину смерті, а також умови та місце знаходження трупа, можна припускати, що вірогідна давність настання смерті може складати близько 2-3 годин з моменту огляду трупа на місці події.

5(3). Враховуючи давнину настання смерті потерпілого, а також характер та давнину завданих йому тілесних ушкоджень, можна вважати, що вони могли утворитися в термін та при обставинах, указаних в постанові.

6(2). Пошкодження, описані у п.1 Б), комплекс яких сформував закриту травму грудей з переломами грудини, ребер, пошкодженнями серця, легенів та шоком мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень ( за критерієм небезпеки для життя). Перелом кісток склепіння та основи черепа має ознаки тяжких тілесних ушкоджень ( за критерієм небезпеки для життя). Пошкодження очного яблука правого ока має ознаки тяжких тілесних ушкоджень ( за критерієм втрати органу). Субарахноїдальний крововилив на правій тім'яній частці неможливо оцінити у зв'язку з неясністю ісходу. Перелом нижньої щелепи має ознаки ушкодження середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Решта ушкоджень мають ознаки легких тілесних ушкоджень

7(6). Між пошкодженнями, завданих ОСОБА_3, комплекс яких сформував закриту травму грудей та настанням його смерті мається пряма причино-слідчий зв'язок.

8(6). У крові від трупа ОСОБА_3,1953 р.н., виявлено етиловий спирт у концентрації 1,98 проміле, що свідчить про те, що ОСОБА_3., знаходився в стані алкогольного сп'яніння.

9(5). Виявленні пошкодження не могли утворитися при падіння «з висоти власного зросту».

10(7). Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень, причин смерті потерпілого, мало ймовірно, що ОСОБА_3., міг самостійно пересуватися після завдання йому наявних тілесних ушкоджень.

11(8). Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень можна припускати, що: в область голови було заподіяно не менше двадцяти травмуючих ушкоджень; в область грудей було заподіяно як мінімум одне травмуюче ушкодження; в область спини було заподіяно не менше двох травмуючих ушкоджень; в область рук було заподіяно не менше шести травмуючих ушкоджень; в область ніг було заподіяно не менше трьох травмуючих ушкоджень.

12(9). Відповідь на дане питання не входить в компетенцію судово-медичного експерта, так як визначення боротьби та самооборони не є судово-медичними.

13(10). Судово-медичних даних для відповіді на дане питання немає.

14(11). Заподіяння ОСОБА_3,самому собі виявлених тілесних ушкоджень виключається.

15(12). При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_3, в порожнині шлунка було виявлено приблизно 200 куб.см., світло-коричневих напіврідких рідких кашице образних харчових мас з різними не перевареними фрагментами дрібно нарізаної капусти; в кишечнику: в дванадцятипалій кишці складове аналогічне складовому шлунка, на решті тонкого кишечника прістеночно-помірна кількість світло-жовтого хімуса. Враховуючи вищевказане, а також наявність середнього алкогольного сп'яніння, можна допустити, що потерпілий вживав змішаний характер їжі, приблизно за 1-2 години до настання смерті.

Подолавши волю потерпілого до опору, ОСОБА_2 шляхом розбою заволодів майном ОСОБА_3, а саме: грошима у сумі 32 грн. та плеером «Panasonic» вартістю 170 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 202 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, та майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, як зазначено у обвинуваченні, ОСОБА_2, своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тобто скоїв злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України.

В ході судового розгляду вищезазначене обвинувачення свого підтвердження не знайшло, а обвинувачений підлягає виправданню, у зв»язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Приймаючи таке рішення, суд враховую та бере до уваги наступні обставини.

Розбій, це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров»я особи, яка зазначала нападу. Суб»єктивна сторона характеризується прямим умислом та корисливим мотивом.

Як вбачається з показань ОСОБА_2, які він давав на досудовому слідстві при допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого, які суд бере до уваги і фактично, наряду з іншими доказами, поклав в основу визнання винуватості ОСОБА_2 у вчиненні вбивства, останній не вчиняв нападу на ОСОБА_3 з метою заволодіти його коштами або майном, а лише сказав повернути йому кошти, які були його власністю. Розлютившись на ОСОБА_3, який забруднив його одяг, почав наносити йому удари.

Крім того, суд бере до уваги та враховує, що органом досудового розслідування, не було з»ясовано та не підтверджено доказами, окрім показань ОСОБА_2, які він давав на досудовому розслідуванні, факт заволодіння коштами в сумі 32 грн. та плейєром.

Суд бере до уваги показання підсудного ОСОБА_2, які він давав на досудовому розслідуванні і які нічим не спростовані, з приводу того, що кошти, які знаходилися і ОСОБА_3 належали йому, а плейєр, потерпілий після зустрічі, подарував йому.

Крім того, суд, приймаючи рішення про виправдання ОСОБА_2 за ч.4 ст. 187 КК України, враховує ту обставину, що в ході судового розгляду суд виключив з обвинувачення ОСОБА_2 кваліфікуючу ознаку, умисне вбивство з корисливих мотивів, яка не знайшла свого підтвердження, та кваліфікував його дії лише за ч.1 ст. 115 КК України.

Вищезазначені обставини, дають суду підстави прийти до висновку, про необхідність виправдання підсудного ОСОБА_2 за ч.4 ст. 187 КК України, за відсутності в діянні підсудного складу злочину.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується в тому,що з метою ухилення від кримінальної відповідальності та сховатися від слідства та суду, 15.11.2011 року близько 23.00 години перебуваючи біля будинку № 31 по вулиці Новопоригівській в м. Києві, помітивши автомобіль «ГАЗ-24» д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 3600 грн., який на праві власності належав ОСОБА_4, вирішив незаконно повторно ним заволодіти. Реалізуючи свої злочинний умисел, ОСОБА_2 підійшовши до вказаного автомобіля, невстановленим предметом відчинив двері останнього та сів в салон за кермо, невстановленим слідством способом запустив двигун та, почавши на ньому рух, поїхав у невстановленому досудовим слідством напрямку. 28.11.2011 року ОСОБА_2 на вказаному вище автомобілі був затриманий працівниками міліції в м. Жашкові Черкаської області.

В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_2 ОСОБА_4 було заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 3600 грн.

Тобто, як зазначено у обвинувальному висновку, обвинувачується за ч.2 ст. 289 КК України, а саме незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно.

В ході судового розгляду, вищезазначене обвинувачення свого підтвердження не знайшло і підсудний підлягає виправданню, оскільки не доведено участь підсудного у вчиненні злочину.

Приймаючи таке рішення, суд враховую та бере до уваги наступні обставини.

Підсудний в судовому засіданні відмітив, що не має відношення до заволодіння транспортним засобом, автомобілем «Волга», який належить ОСОБА_4.

Фактично, обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 289 КК України, ґрунтується на його явці з повинною (т.2 а.с. 150), та поверхових, без деталізації та їх подальшої ретельної перевірки, свідченнях з цього приводу, під час допиту як підозрюваний та обвинувачений.

Як видно з показань потерпілого ОСОБА_4, які за погодженням з учасниками, у зв»язку з неявкою останнього до суду, були оголошені в судовому засіданні, останній лише допускає припущення, що ОСОБА_2, який у нього працював вантажником, міг заволодіти його автомобілем (т.2 а.с. 160-161).

Протокол огляду місця події від 16.11.2011 році, в якому відображено, що по вул. Новопирогівській, 31 в м. Києві були вилучені тех. паспорт та комплект ключів від автомобіля, ніяким чином не є доказом того, що до заволодіння транспортним засобом причетний ОСОБА_2, а лише констатує певний факт (т.2 а.с. 92-98).

Протокол огляду місця події від 02.02.2012 року по вул. Голосіївській, 15 в м. Києві, в якому відображено про вилучення транспортного засобу автомобіля ГАЗ-24 д.н.з. НОМЕР_1, чорного кольору, також не є доказом причетності ОСОБА_2 до вчинення злочину.

Відповідно до вимог ст. 74 КПК України (ред. 1960 року), показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

В той же час, органом досудового розслідування, а прокурором в суді, окрім вищеперерахованих, як вони вважають доказів винності ОСОБА_2, інших достатніх, обґрунтованих, отриманих у спосіб визначений КПК доказів, які би підтверджували винність підсудного, та підтверджували його показання на досудовому слідстві, суду не надано. Грунтовна перевірка його показань не проводилася.

Ураховуючи викладене, у зв»язку з недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 слід визнати невинним та по суду виправдати.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, обставини вчинення злочинів, дані про особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, вчинив новий злочин в період іспитового строку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, не одружений, не має постійного місця проживання та реєстрації, за попереднім місцем проживання характеризується виключно негативно.

На момент вчинення злочину та в даний час, як відображено у висновку комплексної стаціонарної психолого-психіатричної експертизи, ОСОБА_2, визнаний осудним (т.3 а.с. 6-11)

Обставин, що пом»якшують покарання не встановлено.

Обставиною що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Ураховую, що за ч.2 ст. 289 КК України підсудний підлягає виправданню, та з обвинувачення останнього виключено кваліфікуючу ознаку особлива жорстокість, слід виключити з обвинувачення обставини що обтяжують покарання: вчинення злочину повторно та вчинення злочину з особливою жорстокістю.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити підсудному, покарання у виді позбавлення волі.

Ураховуючи, що ОСОБА_2 злочин вчинив в період відбування покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 08.12.2009 року, яким його визнано винним та засуджено за ст.ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 358 ч.1,70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, та на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, остаточне покарання йому призначити за правилами ст. 71 КК України.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 05 листопада 2013 року. В строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахувати термін його попереднього ув'язнення починаючи з 28.11.2011 року по 04.11.2013 року, включно.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити у виді тримання під вартою .

Долю речових доказів та судових витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст. 81, 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, колегія судів

засудила:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання частково приєднати невідбуту частину покарання визначеного вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 08.12.2009 року, яким ОСОБА_2 було визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 358, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років із встановленням іспитового строку 3 роки, та остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 05 листопада 2013 року. В строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахувати термін його попереднього ув'язнення починаючи з 28.11.2011 року по 04.11.2013 року, включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у виді тримання під вартою .

За ч.4 ст. 187 КК України, у зв»язку з відсутністю складу злочину, ОСОБА_2 слід визнати невинним і по суду виправдати.

За ч.2 ст. 289 КК України, у зв»язку з недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, ОСОБА_2 слід визнати невинним і по суду виправдати.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у справі на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285, «послуги експерта»):

вартість дактилоскопічної експертизи № 667 19.10.2011 року в розмірі 759 грн. 46 коп.,

вартість дактилоскопічної експертизи №113д від 7.12.2011 року в розмірі 787 грн. 92 коп.,

вартість дактилоскопічної експертизи № 123 д від 05.01.2012 року в розмірі 843 грн. 84 коп.

Речові докази по справі:

вилучений 18.10.2011 року по пр-ту Науки, 102 у ОСОБА_7 плеєр з диском, передані на зберігання до камери схову Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, - знищити,

технічний паспорт, ключі та автомобіль, повернуті потерпілому ОСОБА_4 під розписку, - залишити останньому за належністю.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Головуючий суддя М.В.Дідик

Судді А.В. Новак

В.С.Пасинок