Справа № 2-136 /2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2008 року смт. Краснопілля
Краснопільський районний суд Сумської області у складі: головуючого-судді Янголь Є.В., при секретарі Авраменко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснопілля справу за позовом ВАТ “Сумиобленерго” в особі Краснопільського районного відділення “Енергозбут” до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь завданих збитків у сумі 1012,64 грн. Свої вимоги мотивує тим, що з 2000 року відповідачу надавались послуги з постачання електроенергії. Нарахування здійснювались на підставі показань лічильника. 13.11.2007 року під час перевірки бригадою контролерів було встановлено, що в місці доступу до розрахункового механізму лічильника не було пломби органів державної повірки, а замість неї було встановлено пломбу РВ “Енергозбут” № 197, крім того у бригади виникли сумніви щодо правильності роботи лічильника. На підставі цього 16.11.2007 року вказаний лічильник було вилучено для проведення експертизи. В результаті проведення експертизи було встановлено, що лічильник є п'ятиамперним а лічильний механізм встановлено із десяти амперного лічильника що відповідно до висновку експертного дослідження привело до зниження показників лічильника у п'ять разів на усьому діапазоні навантаження, а значить під час усього періоду його експлуатації, та лічильник визнано непридатним до експлуатації. Вважає, що ОСОБА_1. не забезпечив збереження пломби держповірки на лічильнику і не повідомив РВ “Енергозбут” про неправильну роботу лічильника, чим порушив “Правила користування електричною енергією для населення”, затверджені постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року. Крім того відповідачем в період з 2001 року по жовтень 2007 року споживалось кожного місяця приблизно по 40 квт/год, що на думку позивача є занадто малим розміром і давало підстави відповідачу вважати, що лічильник несправний.
ОСОБА_1. добровільно відмовився оплатити завдані збитки а тому позивач просить стягнути з нього завдані збитки в межах строку трирічної давності згідно розрахунку (а.с. 10).
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, вважає, що якщо і були завдані збитки ВАТ “Сумиобленерго”, то не з його вини, а з вини працівників вказаного товариства. Пояснив, що в 2000 році звернувся до керівництва Краснопільського РВ “Енергозбут” з проханням замінити йому лічильник оскільки старий поламався. Працівник Краснопільського РВ “Енергозбут” ОСОБА_4 за вказівкою керівництва у нього в будинку встановив новий лічильник, вказаний лічильник був опечатаний пломбами. З 2000 року по 16 листопада 2007 року він справно платив за надані послуги з електропостачання згідно показань встановленого лічильника та згідно квитанцій, виписаних працівниками Краснопільського РВ “Енергозбут” на його ім'я. Ніяких претензій з приводу того, що він мало платить за електропостачання працівники товариства на протязі близько семи років йому не пред'являли. Крім того працівники РВ “Енергозбут” періодично самі особисто знімали показники лічильника і ніяких претензій з приводу пломбування лічильника йому також не пред'являли. Під час перевірки в листопаді 2007 року пломби були на місці, лічильник не пошкоджений. Щодо експертного висновку, згідно якого встановлено, що лічильник у нього є п'яти амперним а лічильний механізм десяти амперним і це призвело до зниження показників лічильника у п'ять разів, він нічого пояснити не може оскільки не є спеціалістом. Вважає, що не причетний до того, що механізм лічильника не відповідає його паспорту, оскільки цей прилад був встановлений представником енергопостачальника. Вважає, що за некваліфіковані або зловмисні дії працівників енергопостачальника він не повинен нести ніякої відповідальності.
Суд, вислухавши думку сторін та дослідивши докази вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що в 2000 році працівником Краснопільського РВ “Енергозбут” ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1. був встановлений лічильник електроенергії типу СО-И НОМЕР_1, що визнається сторонами по справі. Той факт, що ОСОБА_4 працював електромонтером в Краснопільському РВ “Енергозбут” підтверджується відповідною довідкою (а.с. 25).
Вказаний лічильник є власністю ВАТ “Сумиобленерго” та перебуває на його балансі та обслуговуванні (а.с. 61). Вказаний лічильник обліковується по електронних базах ВАТ “Сумиобленерго” та на підставі показань цього лічильника здійснювалось нарахування спожитої електроенергії абоненту ОСОБА_1. по особовому рахунку НОМЕР_2, що визнається позивачем по справі та підтверджується довідкою (а.с. 61).
Договір про надання послуг з електропостачання у письмовому вигляді не укладався.
З 2000 року по 16 листопада 2007 року ОСОБА_1. платив за надані послуги з електропостачання згідно показань встановленого лічильника та згідно квитанцій, виписаних працівниками Краснопільського РВ “Енергозбут” на його ім'я. Ніяких претензій з приводу оплати за спожиту електроенергію працівники РВ “Енергозбут” на протязі близько семи років йому не пред'являли. Крім того працівники РВ “Енергозбут” періодично самі особисто знімали показники лічильника і ніяких претензій з приводу пломбування лічильника ОСОБА_1. також не пред'являли. Вказані обставини також визнаються сторонами по справі. Кількість спожитої електроенергії за період з 2000 року по листопад 2007 року складала приблизно від 30 до 60 квт. (а.с. 12 - 19) кожного місяця.
13.11.2007 року бригадою контролерів під час перевірки вказаного лічильника було встановлено, що в місці доступу до розрахункового механізму лічильника не було пломби органів державної повірки, а замість неї було встановлено пломбу РВ “Енергозбут” № 197. Крім того у бригади виникли сумніви у тому, що вся спожита електроенергія обраховувалась. На лічильнику малось дві пломби РВ “Енергозбут”, вони були не пошкоджені, крім того сам лічильник пошкоджень не мав. Вказані обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
16.11.2007 року у присутності відповідача з його будинку для проведення експертизи було вилучено вказаний лічильник та направлено його для проведення експертизи. Згідно акту № 138 проведення експертизи лічильника від 20.11.2008 року (а.с. 6) вказаний лічильник було визнано непридатним та був встановлений факт зниження показників лічильника у п'ять разів внаслідок заміни лічильного механізму 5-ти амперного лічильника на лічильний механізм 10-ти амперного лічильника.
В грудні 2007 року РВ “Енергозбут” звернулося до Краснопільського РВ УМВС України в Сумській області з зверненням про перевірку факту заміни лічильника. За наслідками перевірки 28.12.2007 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 188-1 та ст. 192 КК України за відсутністю складу цих злочинів.
Представник позивача вважає, що лічильник був встановлений без вказівки керівництва РВ “Енергозбут” посилаючись на довідку (а.с. 26), згідно якої електромонтер ОСОБА_4 згідно архівної документації не отримував завдання від керівництва про встановлення чи заміну лічильника в помешканні ОСОБА_1. Суд критично відноситься до вказаної довідки, оскільки вона суперечить іншим матеріалам справи. Самі копії архівних документів з цього приводу позивачем суду надані не були, згідно іншої довідки (а.с.61) журнали обліку робіт за нарядами і розпорядженнями на даний час знищені, будь-які письмові відомості про облік роботи лічильника також не збереглися. З іншого боку лічильник обліковується в електронних базах ВАТ “Сумиобленерго” та на підставі показань цього лічильника близько семи років здійснювалось нарахування спожитої електроенергії.
Ту обставину, що працівники РВ “Енергозбут” при періодичній перевірці показників лічильника на протязі з 2000 року по 2007 рік не звернули увагу на те, якими пломбами був опечатаний лічильник, представник позивача пояснює їх несумлінністю та формальним відношенням до роботи.
Ту обставину, що вказаний лічильник був опломбований двома пломбами РВ “Енергозбут”, тоді як потрібна одна пломба РВ “Енергозбут” а одна органу державної повірки, відповідач пояснив, що не є спеціалістом у цих питаннях і крім того на пломбах не написано, хто їх встановив. Вважає, що відповідно до п.11 “Правил користування електричною енергією для населення” він, як споживач, несе відповідальність лише за збереження приладу обліку та пломб на ньому, вказує, що зберіг лічильник та пломби в тому стані, в якому їх встановили працівники РВ “Енергозбут”.
Сам колишній працівн6ик РВ “Енергозбут” ОСОБА_4 в судовому засіданні не допитувався, місце його проживання сторонам не відоме, згідно довідки Самотоївської сільської ради за місцем реєстрації він не проживає. Згідно пояснення, яке ОСОБА_4 дав працівникам міліції (матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 1194 а.с. 31-32) він в 2000 - 2001 роках отримав усне розпорядження від керівництва РВ “Енергозбут” на заміну електролічильника у будинку ОСОБА_1., про що зроблено запис у журналі видачі нарядів, вказаний лічильник він отримав на складі РВ “Енергозбут”. Крім того він ніколи не проводив заміни лічильників без наряду керівництва та не змонтовував лічильників.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_1. споживання електроенергії проводилось в занадто малому розмірі і повинно було викликати у останнього сумніви в правильності роботи лічильника суд вважає необґрунтованим, оскільки у такому випадку такі ж сумніви повинні були виникнути у працівників РВ “Енергозбут”. Як встановлено в судовому засіданні на протязі семи років ніяких сумнівів у працівників РВ “Енергозбут” з цього приводу не виникало.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ст. 130 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну установі внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року встановлено: п.8 “прилади обліку електричної енергії мають бути придбані, встановлені та підключені енергопостачальником”, п.11 “відповідальність за збереження приладів обліку несе споживач”, п. 21 “енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем; за власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача”, п.37 “енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку; також енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущених споживачами під час користування електричною енергією”, п.38 “енергопостачальник зобов'язаний проводити не менш як один раз на шість місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків, проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку”, п.42 “споживач зобов'язаний забезпечити збереження приладів обліку і пломб на них, невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку”, п. 48 “споживач несе відповідальність за збереження приладів обліку та пломб, пошкодження приладів обліку та порушення правил користування енергією”.
Аналізуючи вище зазначені норми законодавства суд приходить до висновку, що енергопостачальник має право на відшкодування збитків від споживача лише у випадку винних дій останнього та порушенням останнім правил користування електричною енергією для населення
Суд вважає, що позивач не довів, що відповідачем були порушені вимоги вище зазначених правил користування електроенергією.
З іншого боку суд вважає, що відповідач повністю довів, що шкода завдана не з його вини. Так, лічильник був встановлений працівниками РВ “Енергозбут”, відповідач зберіг його цілісність та пломби, регулярно сплачував кошти за надані послуги.
Суд вважає, що якщо ВАТ “Сумиобленерго” і була заподіяна шкода, то вона підлягає відшкодуванню працівниками цього товариства.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212, 215, 224, 227 ЦПК України, ст.ст. 714, 1166 ЦК України, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ВАТ “Сумиобленерго” в особі Краснопільського районного відділення “Енергозбут” до ОСОБА_1 про стягнення збитків відмовити за необгрунтованістю.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга на рішення суду - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ підпис ЯНГОЛЬ Є.В.
Копія, з оригіналом згідно.
СУДДЯ ЯНГОЛЬ Є.В.