Справа № 429/1996/13-к

Провадження № 11кп/782/1386/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Тополюк Є.В.

суддів: Шмигельського І.В., Каткова І.А.

при секретарі: Шеховцової А.С.

з участю прокурора: Філіппського О.М.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 22 серпня 2013 року ,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Родакові Слов’яносербського району Луганської області, громадянин України, росіянин, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий : 28.02.2012 року Слов'яносербським районним судом Луганської області за ст. ст. 15-185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, іспитовий строк 1 рік 6 місяців, мешкаючи за адресою: АДРЕСА_1;

засуджений:

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.

У відповідністю ч. 1 ст. 71 КК України покарання ОСОБА_1 призначено за сукупністю вироків приєднавши частково до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Слов'яносербського районного суду Луганської області від 28.02.2012 року у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Речові докази по справі передані законному володільцю ДП «Донецькій залізниці» в особі вагонного депо м. Комунарськ.

З ОСОБА_1 стягнута матеріальна шкода на користь ДП «Донецька залізниця» в особі вагонного депо м. Комунарськ в сумі 843 грн. 40 коп.

Запобіжний захід щодо нього,до набрання вироку законної сили, залишено у вигляді особистого зобов'язання.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.

За вироком суду при установлених у судовому засіданні обставинах та викладених у вироку, засудженого ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 07 червня 2013 року приблизно о 09 годині 15 хвилин він, виходячи з корисливого мотиву, маючи намір на здійснення крадіжки чужого майна з метою незаконного збагачення, прийшов до північного парку станції Родакове, Донецької залізниці в адміністративно-територіальних межах Слов'яносербського району Луганської області і реалізуючи свій злочинний намір за допомогою щипців, молотка та ріжкового ключа демонтував з піввагонів № 68605351 та № 66634585 деталі вагонів, а саме: 4 затяжки вертикального важеля, 7 вертикальних важелів, 2 авторегулятора, 4 затяжки мертвої точки, 2 передніх кришки циліндру, 2 поршня гальмівного циліндру з відпускною пружиною, 2 головки штоку гальмівного циліндру, 4 горизонтальних важеля, 2 тяги від авторегулятора, 25 валиків важільної передачі, 2 затяжки горизонтального важеля, 1 головну частину повітророзподільника, чим спричинив матеріальну шкоду вагонному депо Комунарськ на загальну суму 791 грн. 72 коп., проти довести свій злочинний намір до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці скоєння злочину працівниками ПТО станції Родакове.

На зазначений вирок від засудженого ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій він просить вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 22.08.2013 року відносно нього скасувати та винести новий виправдувальний вирок. Також ОСОБА_1 в своїй скарзі звертає увагу на те, що за національністю він росіянин, вчився в школі, де викладали на російській мові і хоча він народився та мешкає в с. Родакове Слов'яносербського району Луганської області, українською мовою практично не володіє. І тому в суді першої інстанції він не розумів суті , що відбувалось в ході судового розгляду. Виходячи з цього були порушені його права згідно ч. 3 ст. 29 КПК України. Також, на думку обвинуваченого, було порушено його право на захист згідно ч. 2 ст. 20 КПК України, тому що йому не було запропоновано безоплатного захисника, який би надав йому кваліфіковану правову допомогу.

Відносно злочину, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі поясняє, що він не здійснював крадіжку деталей вагону і не хотів цього робити. Насправді , 7 червня 2013 він просто проходив повз парк станції Родакове Донецької залізниці, де підібрав деталь від вагона, яка лежала на землі, і могла б знадобиться йому в господарстві, проте передумав її забирати, оскільки як колишній працівник на залізниці розумів, що перебуває на території станції і через цю деталь у нього можуть виникнути проблеми. У цей момент його побачили працівники ПТО станції Родакове і викликали міліцію. Слідчий лінійної міліції пояснив йому, що надійшов сигнал, а тому точно буде кримінальна справа і йому краще визнати замах на крадіжку, за що йому випишуть невеликий штраф. В іншому випадку він буде змушений доводити свою провину, проводити багато слідчих дій, допитувати працівників станції та всі крадіжки скоєні на території станції повісять на нього. Не знаючи правових наслідків він погодився. Як виявилося потім, його засудили і призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, винесеним з суттєвими порушеннями кримінального та процесуального законодавства, і тому такий вирок просить скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, думку прокурора, який не погодився з доводами апеляційної скарги обвинуваченого, та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, та заслухавши звукозапис судових засідань від 19.08.2013 року та від 22.08.2013 року, а також судові дебати, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню , а вирок суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.349 ч.ч.3,4 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як вбачається за матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 був обзнайомлений з вимогами вищевказаної статті КПК України, про що свідчить його підпис на заяві (а.с.43)

Крім того у матеріалах кримінального провадження знаходиться пам'ятка обвинуваченої особи, яку ОСОБА_1 отримував двічі 19.08.2013 року та 22.08.2013 року, (а.с.19,30), де обвинуваченому роз'яснюється його право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Також у пам'яткі вказано на те, що обвинувачений має право на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК та за законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на ії оплату.

У матеріалах кримінального провадження є заява обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він просить суд розглядати кримінальне провадження щодо нього без участі адвоката, так як свої інтереси він буде захищати сам. ( а.с.42)

Як видно з звукописи судових засідань головуючий суддя двічі запитав обвинуваченого про те,зрозуміли чи ні йому права, викладені у пам'яткі, про що він відповідав, що так, зрозуміло.

Ніяких клопотань від обвинуваченого під час судових засідань про те, що він не розуміє пред'явлене йому обвинувачення, яке було складане на державної мові - українською, не надійшло, перекладача та захисника він не просив.

Обвинувачений дав пояснення у судовому засіданні своєю рідною мовою - російською, відповідав на всі питання головуючого та прокурора, які говорили державною мовою - українською.

Крім того, з матеріалів досудового кримінального провадження вбачається, що під час проведення слідчих дій підозрюваний ОСОБА_1 власноручно давав пояснення, де визнавав свою провину у скоєнні злочину, також він вказував на те, що йому перекладач та захисник не потрібен. ( а. с. 17,18,88, 92)

З довідки № 233 від 05.11.2013 року Родаківської гімназії Словяносербського району, яку надав апеляційному суду прокурор, вбачається, що ОСОБА_1 навчався в Родаківській гімназії з 01.09.1980 року і закінчив 8 класів зазначеної школи в 1989 році та отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту з вивченням української мови та літератури з оцінкою « 3».

З таких обставин колегія суддів не бачить підстав для скасування вироку суду першої інстанції, тому що суд не порушив права обвинуваченого на захист, передбачені ст.20 ч.2 КПК України, та права заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною російською мовою, якою він володіє, яке передбачене ст.29 ч.3 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що ствердження обвинуваченого ОСОБА_1 у своєї апеляційної скарги про те, що були порушені його права і суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону є безпідставними.

Виходячи з вимог ст.ст.349 ч.3, 394 ч.2 КПК України обвинувачений позбавлений права оскаржувати обставини скоєного ним злочину, про що він дав письмову згоду у суді першої інстанції.(а.с.43)

У зв'язку з чим, колегія суддів не знайшла підстав для скасування обвинувального вироку щодо ОСОБА_1

Апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405,407,419 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Словяносербського районного суду Луганської області від 22 серпня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.15- ч.2 ст.185 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту ії проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в трьохмісячний строк з дня ії проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

С У Д Д І :

Є.В.Тополюк І.В.Шмигельський І.А. Катков