Справа  № 2-528/08                                                   

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         01 вересня 2008 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

                                           головуючого судді              Хоролець В.В.

                                           при секретарі                       Зіненко Н.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку дійсним та визнання права власності на нього, -

в с т а н о в и в:

         З позову ОСОБА_1. вбачається, що 13.10.2000 року він купив у гр. ОСОБА_4 належний йому на праві власності жилий будинок АДРЕСА_1 за 500 грн. На даний час балансова вартість будинку складає 2956 грн.  

         Позивач вказує, що договір № НМ-0142 купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку було оформлено на Українській Універсальній біржі в брокерській конторі м. Миргород Полтавської області. Договір нотаріально посвідчений не був, оскільки працівники біржі пояснили, що договір не потребує такого посвідчення і він буде дійсний.

         В липні місяці 2008 року позивач ОСОБА_1. дізнався, що вищевказаний договір необхідно посвідчувати нотаріально і він не відповідає вимогам ст. 227 ЦК України (1963 року), який діяв на час укладення договору.

         Вказує, що в даний час він не може розпорядитися нерухомим майном, так як даний договір купівлі-продажу не відповідає вимогам чинного законодавства України. Крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_1 продавець ОСОБА_4 помер, його спадкоємцями є його діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яких від зазначив як відповідачами по даній справі.

         Посилаючись на те, що сторони виконали вищезазначений договір в повному обсязі, він сплатив продавцю ОСОБА_4. обумовлену суму коштів 500 грн., прийняв жилий будинок у свою власність, а відповідач ОСОБА_4 звільнив будинок та передав його позивачу ОСОБА_1. у власність, а в даний час посвідчити договір нотаріально неможливо, оскільки ОСОБА_4 помер, позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом і просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу № НМ-0142 від 13.10.2000 року, укладений між ним та ОСОБА_4, оформлений Українською універсальною біржею та визнати за ним право власності на жилий будинок АДРЕСА_1.

        На попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позов підтримав в повному обсязі, в своїх поясненнях посилався на обставини, що викладені в позові і просив суд його задовольнити.

     Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, вони рекомендованою поштою сповіщені про день і час розгляду справи (а.с.21-22), від них надійшли заяви про визнання позову ОСОБА_1. та про розгляд справи в їх відсутність (а.с.4,5).   

     Представник третьої особи Української універсальної біржі в судове засідання не з'явився, з поштового повідомлення вбачається, що дана організація не існує (а.с.23). 

       Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1., вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку дійсним та визнання права власності на нього підлягає до задоволення.

       Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 174 цього Кодексу.

       Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України «у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову».

       Судом встановлено, що 13.10.2000 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_4 (продавець) на Українській універсальній біржі в м. Миргород Полтавської області було укладено договір купівлі-продажу № НМ-0142, предметом якого є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

       Сторони по справі умови договору  № НМ -0142 від 13.10.2000 року виконали повністю, ОСОБА_1. придбав у ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 балансовою вартістю 2956 грн. за договірної ціною 500 грн., ОСОБА_1. оплатив його вартість, прийняв житловий будинок у власність і володіє ним, ОСОБА_4 звільнив будинок і передав його у власність ОСОБА_1. (а.с.7,8,9,11-14).      

      Згідно ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року), що діяв на момент укладення договору,  договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений.

       Сторони по справі цього не зробили, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10), але умови договору від 13.10.2000 року сторонами виконані повністю.

       На підставі ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її  дійсною.

       Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до 01.01.2004 року, тому згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень нового Цивільного кодексу України, вони повинні регламентуватись  Цивільним  Кодексом України (1963 року).

       На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 47, 227 ЦК України (в редакції 1963 року), п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року), ст.ст. 10,11,60,130,174,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

  1.  Визнати  д і й с н и м  договір купівлі - продажу № НМ-0142 від 13.10.2000 року жилого будинку АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, оформленого на Українській універсальній біржі в м. Миргород Полтавської області.

  2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок АДРЕСА_1.

            Заяву  про  апеляційне оскарження  рішення суду  може бути подано  протягом  десяти днів з дня  проголошення  рішення. Апеляційна  скарга до апеляційного суду Полтавської  області  може  бути подана   протягом двадцяти днів після  подання заяви  на апеляційне  оскарження.

              Суддя