Справа № 2-а-3471/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21.03.2011 року                                                                                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Троян Н.А, розглянувши у скороченому провадженні в м. Нікополь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Нікополь про зобов’язання нарахувати державну допомогу «дітям війни», суд,-

в с т а н о в и в :

          Позивач 03.03.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Нікополь про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як це передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі за текстом Закону) має статус «дитини війни». Він отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ в м.Нікополь.

          Згідно зі ст. 6 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 р., передбачалось підвищення розміру щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, така допомога виплачується у меншому розмірі.

Тому позивач просить суд зобов’язати УПФУ в м.Нікополь здійснити перерахунок і забезпечити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          Відповідач надав суду письмові заперечення, просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, окрім того позивачу виплачувалася надбавка до пенсії.

          Дослідивши наявні у справі докази,заперечення відповідача, суд вважає, що адміністративний позов за період з 03.09.2010 року по 21.03.2011 року підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням. Він отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ в м.Нікополь.

Відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який був прийнятий 18.11.2004 р. і набув чинності з 01.01.2006 р., дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

          Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмірі мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Проте, судом було встановлено, що УПФУ в м.Нікополь будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і виплату такого підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в періоди з 03.09.2010 року по 21.03.2011 року безпідставно не здійснювало.

          Тому суд вважає, що дії УПФ України в м.Нікополь щодо не здійснення позивачу перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 03.09.2010 року по 21.03.2011 року є неправомірними, а тому відповідач повинен зробити позивачу перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги та провести відповідні виплати відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 03.09.2010 року по 21.03.2011 року.

          Керуючись ст.ст. 99, 159, 161,183-2 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд

постановив:

1.          Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в м.Нікополь здійснити перерахунок та забезпечити виплату підвищення до пенсії за період з 03.09.2010 року по 21.03.2011 року задовольнити.

2.          Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м.Нікополь щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»ОСОБА_1 - неправомірними.

3.          Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Нікополь перерахувати ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 03.09.2010 року по 21.03.2011 року з урахуванням виплачених сум.

          В іншому відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у випадках передбачених статтею 186 КАС України.

Суддя:

ОСОБА_2