Справа № 2-а-54/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року . смт. Царичанка.

          Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, ОСОБА_1, розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі (надалі УПФУ), в якому просить визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі щодо нездійснення нарахування та виплати йому підвищення до пенсії у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов’язати відповідача здійснювати з 01 липня 2010 року перерахунок його пенсії та її виплату у підвищеному розмірі на 30 % від мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          На обгрунтування позовних вимог зазначив, що він являється дитиною війни і згідно ст. 6 Закону України № 2195-1У від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006 року йому повинно виплачуватися щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але така допомога йому виплачувалась не у повному розмірі, а лише 10 % від прожиткового мінімуму.

          За його позовом постановою Царичанського районного суду від 02 лютого 2010 року було зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії за період з 22 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2009 року і по 01 вересня 2009 року відповідач такий перерахунок здійснив.

          З вересня 2009 року по даний час відповідач став нараховувати і виплачувати йому доплату до пенсії не в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а в розмірі, визначеному п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", який є значно меншим. Цю бездіяльність щодо подальшого не нарахування та невиплати йому доплати до пенсії він вважає          незаконною.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 183-2 КАС України суд розглянув дану справу в порядку скороченого провадження.

          Перевіривши справу, суд приходить до наступного висновку.

          На обгрунтування невизнання адміністративного позову представник відповідача у письмових запереченнях посилається на наступні обставини:

          - позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк позовної давності, а позивачем заявлені позовні вимоги за період, який перевищує три роки, що відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

          -ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, ч. 3 ст. 28 того ж Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до того ж Закону. Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів трудових пенсій" від 15 квітня 2003 року № 544 також встановлено мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, а саме у розмірі 50 грн. Саме таке підвищення до пенсії і виплачується позивачу в даній справі з 1 січня 2008 року;

          - Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена;

          - відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.

          Вивчивши надані сторонами докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Позивачу в справі у встановленому порядку надано статус дитини війни, вона є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № 268903 (а. с. 5) і ця обставина не оспорюється відповідачем.

          Нормами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено, що діти війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", а саме - у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року встановлено прожитковий мінімум 695 грн., з 1 квітня 2010 року - 706 грн.

          На думку суду, відповідач повинен був призначити та виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % саме із зазначених вище розмірів.

          Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що відповідно до норм ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим Законом, і до такої категорії громадян, як "дитина війни", не застосовуються.

          До такого висновку суд приходить з наступних підстав.

          Нормами ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування пенсій та доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

          У 2010 році будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не встановлено, тому, на думку суду, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          У позовній заяві позивач просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі з 01 липня 2010 року здійснювати перерахунок пенсії та її виплату у відповідності з чинним законодавством і суд розуміє це так, щоб зобов'язати відповідача і в подальшому здійснювати перерахунок і виплату пенсії у відповідності з нормами закону.

          Суд вважає, що він не може вирішувати питання про зобов'язання відповідача вчиняти певні дії в подальшому, оскільки позивачі звертаються до суду за захистом уже порушених прав і ці права суд захищає. Невідомо, чи будуть права позивача порушуватися в подальшому, а тому питання про захист цих прав, на думку суду, ставити передчасно.

          Враховуючи, що позивач не зазначив у позовній заяві дату, по яку просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії, суд приходить до висновку, що цією датою має бути дата винесення судом постанови по справі, тобто по 04 січня 2011 року.

          В іншій частині позову ОСОБА_2 слід відмовити.

          Відповідно до норм п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" Пенсійний фонд України та його місцеві органи звільнені від сплати державного мита.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі задовольнити частково..

          Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_2, як дитині війни, доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області провести нарахування та виплату йому, як дитині війни, доплату до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01 липня 2010 року по 04 січня 2011 року.

          В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.

          Головуючий В.І.Ритов.