Справа № 2-а-602\11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          19 січня 2011 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого –судді Шаптала Є.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, вказавши, що він за своїм соціальним статусом відноситься до категорії громадян, які є «дітьми війни» у зв’язку з чим має право згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на доплату до пенсії щомісячно у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2006 року по теперішній час. Право на вказану доплату підтверджено Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.07 року та від 22.05.08 року. Однак, така допомога їй не виплачується. Оскільки УПФУ Пролетарського району м. Донецька відмовляє йому у виплаті вказаних надбавок, просив суд визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов»язати його провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010 року до моменту винесення рішення по справі.

Позивач у судове засідання не з»явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, надавши до суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та заперечення проти позову, згідно яких позов не визнали у зв’язку з тим, що згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Діюче пенсійне законодавство передбачає застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із законом про «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та не може застосовуватись для визначення розміру надбавки дітям війни. Крім того, ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»забороняє використання коштів Пенсійного Фонду України на цілі, не передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Суд, з’ясувавши позицію позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до соціальної групи «Діти війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с. 4) із відповідною відміткою та користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка набрала чинності з 01.01.06 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня –695 гривень, з 1 квітня –706 гривень, з 1 липня –709 гривень, з 1 жовтня –723 гривні, а з 1 грудня – 734 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Цими Законами будь-яких змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не внесено, та дія цієї статті не зупинена. Відповідно до п. 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 30 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 1 липня –48,20 та з 1 жовтня –49,80 грн.

Таким чином підвищення дітям війни виплачується органом Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого, суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька в частині не нарахування щомісячної доплати до пенсії позивачу у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»незаконними та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законами України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп та від 22.05.08 року № 10-рп, ст.9, 10, 11, 22, 69, 94, 122, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити.

          Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька в частині ненарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом дХеЦсгястдиЪ днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом дХеЦсгястдиЪ днів з дня отримання копії постанови.

Суддя